Постанова 4852 № 160/7791/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7791/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державної установи «Центр пробації» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року (суддя Царікова О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи «Центр пробації», в якому просить: - визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в належному розмірі за період з 01 липня 2018 по 28 листопада 2022 року із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу; - зобов`язати Державну установу «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01 липня 2018 по 28 листопада 2022 року, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, за період з 01 березня 2020 року по 14 лютого 2025 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159; - зобов`язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81; код ЄДРПОУ 41847154) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, за період з 01 березня 2020 року по 14 лютого 2025 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159; - визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) щодо не здійснення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року при виплаті грошового забезпечення; - зобов`язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81; код ЄДРПОУ 41847154) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, нарахованого згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року по справі №160/6058/24; - визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) військового збору в розмірі 5 відсотків; - стягнути з Державної установи «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 6 541,50 грн. надмірно утриманого військового збору. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в належному розмірі за період з 01 липня 2018 по 28 листопада 2022 року із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зобов`язати Державну установу «Центр пробації» (Код ЄДРПОУ: 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01 липня 2018 по 28 листопада 2022 року, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову відмовити. Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позовні вимоги в цій частині задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що судом першої інстанції не встановив обставини справи та не співставив їх з вимогами позивача, а також не дослідив надані докази, у зв`язку з чим безпідставно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01 березня 2020 року по 14 лютого 2025 року. Позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення), у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та ін. з 01 березня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення у повному обсязі, а саме по 14.02.2025 року. Одночасно з виплатою позивачеві грошового забезпечення на виконання рішення суду по справі №160/6058/24, позивачу також мала бути виплачена сума податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення під час виплати. Зазначено, також, що суд не врахував, що до доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого до листопада 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від фактичної її виплати. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній установі «Центр Пробації» з 01.07.2018 по 28.11.2022. Наказом Державної установи «Центр Пробації» від 22.11.2022 №629/к майора внутрішньої служби ОСОБА_1 з 28.11.2022 звільнено за п.5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.4 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». 18.02.2025 в інтересах позивача був направлений адвокатський запит до відповідача стосовно надання відомостей про розміри нарахованого та виплаченого грошового забезпечення та індексації. 24 лютого 2025 року на електрону адресу адвоката Ялової Ю.О. від Державної установи «Центр пробації» надійшов лист-відповідь на вказаний запит, згідно з яким повідомлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 під час проходження служби в Центрі пробації виплачувалось вчасно, а тому правові підстави для виплати компенсації втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) відсутні. Індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби з 01.07.2018 р. по 28.11.2022 р. виплачувалась повним обсягом. Базовий місяць для нарахування індексації березень 2018 р. Також надав довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за 2018-2022 роки. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та не виплатити йому індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2018 по 28.11.2022 із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до статті 4 цього Закону№ 1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток). Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначеній у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку). Відповідно до пункту 6 Порядку, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу Законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Суд першої інстанції вірно врахував, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. Обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення. Суд вірно зазначив, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 поняття фіксованої суми індексації не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується. Суд вірно врахував, що з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Суд вірно встановив, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. У березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач мав право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Задля правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, необхідно встановити наступне: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Отже, для розрахунку необхідно встановити наступні складові: - розмір підвищення грошового забезпечення; - прожитковий мінімум у березні 2018 року; - сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачеві щомісяця до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення. Виплата вказаної індексації не виключає необхідність щомісячної виплати позивачеві індексації на виконання вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078. Суд вірно взяв до уваги, що визначення конкретної суми фіксованої різниці при обрахунку нарахування та виплати індексації за спірний період належить до дискреційних повноважень відповідача, та дійшов висновку, що належним способом захисту є визнання протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в належному розмірі за період з 01 липня 2018 по 28 листопада 2022 року із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. Відповідно до пункту 2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3). Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5). Відповідно до п. 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Суд вірно зазначив, що військовослужбовець, звільнений з військової служби має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби. Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують. Щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, за період з 01 березня 2020 року по 14 лютого 2025 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №

159. Суд вірно зазначив, що в даній справі предметом розгляду є виплата індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2018 по 28 листопада 2022 року, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Порушення терміну виплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, за період з 01 березня 2020 року по 14 лютого 2025 року не розглядається в даній справі, а було одним із предметів розгляду в справі №160/6058/24. Суд вірно встановив, що позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню. Щодо виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, нарахованого згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року по справі №160/6058/24, суд також обґрунтовано відмовив в задоволенні вказаної позовної вимоги з аналогічних вище підстав. Щодо утримання з грошового забезпечення військового збору в розмірі 5 відсотків. Підпунктами 1.1 - 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Пункт 16-1 внесений до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, Законом України від 31.07.2014 № 1621-VII, що набрав чинності 03.08.2014. Підпункт 1-7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ станом на 19.06.2022 діяв у такій редакції: Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3і4 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС) (застосовується до податкових періодів починаючи з 01.05.2018). Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно із Законом № 2308-IX від 19.06.2022 підпункт 1.7 пункту 16-1підрозділу 10 розділу ХХ ПК доповнено новим абзацом, відповідно до якого у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Сплату військового збору не можна трактувати як відповідальність у розумінні Податкового кодексу України. Принцип закріплений у цій статті Конституції України, передбачає, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. У пункті 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі N 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Закон України від 19.06.2022 № 2308-IX набрав чинності 09.07.2022. Суд вірно зазначив, що абз. 2 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у редакції Закону України від 19.06.2022 № 2308-IX не має зворотної дії в часі, тобто діє тільки на правовідносини, що виникли з 09.07.2022 (день набрання чинності Законом № 2308-IX). Оскільки з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану, а не період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), абзац 3 пп. 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не підлягав застосуванню до спірних правовідносин до 09.07.2022. Суд вірно встановив, що у період з 24.02.2022 по 08.07.2022 грошове забезпечення військовослужбовців підлягало оподаткуванню військовим збором, оскільки було відсутнє правове регулювання, яким би передбачалось звільнення від відрахування військового збору під час дії правового режиму воєнного стану. З 09.07.2022 у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи військовослужбовців у вигляді грошового забезпечення на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Суд вірно врахував відсутність доказів, що позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в місті Харкові, Харківській області, Донецькій області. Відтак суд обґрунтовано відмовив в задоволенні вказаної позовної вимоги, оскільки відповідачем правомірно здійснювалось відрахування 1,5% військового збору з грошового забезпечення позивача. Доводи апеляційних скарг вказаного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державної установи «Центр пробації» залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 29 квітня 2026 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш