Постанова 4852 № 160/28642/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28642/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Бондар М.В.) в адміністративній справі №160/28642/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 02.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якій просив суд: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 29.09.2025 №046350020780 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви про призначення пенсії від 21.09.2025; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №1 затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року ОСОБА_1 періоди роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», час навчання в Національній Гірничій академії України з 01.09.1996 по 30.06.2001 та в розрахунку один місяць служби за три: - період участі в антитерористичній операції забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях з 30.06.2015 по 08.12.2015, 05.01.2016 по 24.04.2016; - період участі у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Запорізькій областях з 04.07.2023 по 07.02.2024, 20.02.2024 по 21.10.2024, з 07.11.2024 по 01.09.2025; 4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 21.09.2025. В обґрунтування позову зазначено, що позивач 21.09.2025 звернувся через веб-портал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV). Рішенням відповідача від 29.09.2025 №046350020780 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільговим умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (25 років). Зі змісту спірного рішення вбачається, що за розрахунком відповідача, пільговий стаж особи на професіях згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 (далі Постанова №202) становить 24 роки 1 місяць 26 днів. Як вбачається розрахунку стажу форми РС-право до пільгового стажу роботи за Списком № 1 (Постанова №202), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV не зараховано: участь в антитерористичній операції забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях з 30.06.2015 по 08.12.2015, 05.01.2016 по 24.04.2016 в розрахунку один місяць служби за три; участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Запорізькій областях з 04.07.2023 по 07.02.2024, 20.02.2024 по 21.10.2024, з 07.11.2024 по 01.09.2025 в розрахунку один місяць служби за три; час навчання в Національній Гірничій академії з 01.09.1996 по 30.06.2001, про що в рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідач не зазначив. З розрахунку стажу вбачається, що період проходження позивачем військової служби зараховано до пільгового стажу за Списком №1 в одинарному розмірі та не зараховано до підземних робіт відповідно до Постанови №202. Період навчання також зараховано лише до страхового стажу. З підставами відмови у призначенні пенсії позивач не погоджується та вважає, що має достатню кількість пільгового стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, а тому рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 29.09.2025 №046350020780 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 та до стажу на підземних роботах, що дають право на пенсію незалежно від віку на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Національній Гірничій академії України з 01.09.1996 до 29.07.2000, з 22.09.2000 до 30.06.2001. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 та до стажу на підземних роботах, що дають право на пенсію незалежно від віку на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці періоди участі ОСОБА_1 : в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 30.06.2015 до 08.12.2015, 05.01.2016 до 24.04.2016; у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 04.07.2023 до 07.02.2024, 20.02.2024 до 21.10.2024, з 07.11.2024 до 01.09.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 21.09.2025. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Розподіл судових витрат у справі не здійснювався. Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги, пенсійний орган зазначає, що Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» на який посилався суд першої інстанції у своєму рішенні не підлягає застосуванню, оскільки Національна гірнича академія України є закладом вищої освіти, а не професійно-технічної. Вказує, що період роботи позивача з 07.08.2000 по 21.09.2000 вже зараховано до пільгового стажу за Списком №1 на підставі відповідної довідки, тоді як періоди навчання правомірно враховано лише до страхового стажу, а не до пільгового. Крім того, скаржник посилається на правову позицію Верховний Суд (постанова від 19.06.2025 у справі №360/665/24), згідно з якою військова служба зараховується у пільговому обчисленні лише у випадках призначення пенсії за вислугу років, тому у даному випадку її правомірно враховано в одинарному розмірі. З огляду на це, скаржник вважає висновки суду першої інстанції помилковими та просить відмовити у задоволенні позову. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач 21.09.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV. За принципом екстериторіальності, заява позивача про призначення пенсії передана до розгляду ГУ ПФУ в Рівненській області. Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 29.09.2025 №046350020780 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV. В означеному рішенні вказано, що на пільгових умовах пенсія за віком, відповідно до п.3 ст.114 Закону, призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії,- за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Вік заявника - 45 років 11 місяців 14 днів. Страховий стаж особи, з урахуванням пільгового обчислення, становить 47 років 10 місяців 4 дні. Пільговий стаж особи на професіях згідно з Постановою №202 (25): 24 роки 1 місяць 26 днів. За доданими документами до страхового стажу та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу на професіях згідно з Постановою №202 - 25 років. Позивач, не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV, звернувся до суду із цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість. Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується. Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону №1058-IV). За змістом частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі Постанова №202). Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV). Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Отже, положення частини першої статті 14 Закону №1788-ХІІ аналогічного змісту положенню частини третьої статті 114 Закону №1058-IV. Наведені норми права дають підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII, статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202, або мати стаж роботи провідних професій, визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років. При цьому, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637 в редакції на час спірних відносин), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку зокрема приймаються військові квитки (пункт 6 Порядку № 637). Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів (пункт 8 Порядку № 637). Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном. Зазначене свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17. У межах спірних правовідносин підлягає вирішенню питання правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 29.09.2025 №046350020780 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, а також наявності підстав для: - зарахування до пільгового (підземного) стажу періодів навчання у Національній гірничій академії України з 01.09.1996 по 29.07.2000 та з 22.09.2000 по 30.06.2001; - обчислення у кратному розмірі (один місяць за три) періодів участі позивача в антитерористичній операції (30.06.2015-08.12.2015, 05.01.2016-24.04.2016), а також у заходах із забезпечення оборони України в умовах збройної агресії (04.07.2023-07.02.2024, 20.02.2024-21.10.2024, 07.11.2024-01.09.2025). З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії, як у спірному рішенні, так і в апеляційній скарзі, визначено відсутність у позивача необхідного пільгового стажу роботи за професіями, передбаченими Постановою №202 (25 років). Щодо наявності у позивача права на зарахування до пільгового стажу за Списком №1 та до стажу підземних робіт, що дають право на пенсію незалежно від віку на підставі частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, періодів навчання у Національній гірничій академії України з 01.09.1996 по 29.07.2000 та з 22.09.2000 по 30.06.2001, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Приписами пункту «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ключовим у даному випадку є встановлення статусу навчального закладу з урахуванням законодавства, чинного на момент навчання позивача. Так, у період навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом України «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ (далі Закон №1060-ХІІ) та Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР (далі Закон №103/98-ВР). Відповідно до частини першої статті 38 Закону №103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за умови, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Згідно з частиною першою статті 17 Закону №103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти це заклад освіти, що забезпечує здобуття робітничих професій, спеціальностей і кваліфікацій. Отже наведені норми свідчить, що професійно-технічна освіта спрямована саме на підготовку робітничих кадрів, а не фахівців з вищою освітою. Статтею 18 Закону №103/98-ВР та статтею 41 Закону №1060-ХІІ визначено перелік закладів професійно-технічної освіти, до яких, зокрема, належать професійно-технічні училища, професійні училища, навчально-курсові комбінати, центри підготовки робітничих кадрів тощо. Натомість, відповідно до статті 43 Закону №1060-ХІІ, до вищих навчальних закладів належать, зокрема, інститути, академії, університети, які здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста та магістра. З матеріалів справи вбачається, що позивач у 1996 році вступив до Національної гірничої академії України, яку у 2000 році закінчив, а у 2001 році здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Гірниче обладнання» з присвоєнням кваліфікації гірничого інженера-електромеханіка, що підтверджується відповідними дипломами (а.с. 40 41). Таким чином, у розумінні Закону №1060-ХІІ Національна гірнича академія України на момент навчання позивача була закладом вищої освіти, а не закладом професійної (професійно-технічної) освіти, а відтак навчання у ній не є здобуттям робітничої професії. За таких обставин колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних періодів навчання положень статті 38 Закону №103/98-ВР та їх зарахування до пільгового стажу за Списком №1 або до стажу підземних робіт. Отже, оскільки періоди навчання позивача з 01.09.1996 по 29.07.2000 та з 22.09.2000 по 30.06.2001 підлягають зарахуванню виключно до загального (страхового) стажу як періоди навчання у закладі вищої освіти, дії пенсійного органу щодо їх зарахування до загального (страхового) стажу позивача є такими, що відповідають вимогам законодавства, та є обґрунтованими і правомірними. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача щодо зарахування зазначених періодів до пільгового стажу помилковим і таким, що ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права. Щодо можливості зарахування спірних періодів участі позивача в антитерористичній операції та заходах із забезпечення оборони України до пільгового стажу за Списком №1 та до стажу підземних робіт, що дають право на пенсію незалежно від віку на підставі частини третьої статті 114 Закону №1058-IV у кратному розмірі (один місяць за три), суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Як вже зазначалось вище, відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку та має вичерпне нормативне регулювання, що виключає застосування механізмів, не передбачених цим Законом. Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільгове (кратне) обчислення стажу після 01.01.2004 застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій. Як слідує з розрахунку стажу позивача, в тому числі пільгового (Форма РС-право), що міститься в матеріалах його пенсійної справи, періоди проходження ним військової служби з 30.01.2015 по 29.04.2016 та з 20.03.2023 по 18.09.2025 були правомірно зараховані пенсійним органом до страхового стажу останнього в одинарному розмірі, як «Військова служба в особливий період». Посилання суду першої інстанції на пункт 2.3 Положення №530 на думку колегії суддів є безпідставним та необґрунтованим, оскільки він був прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ та є його підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу. Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.06.2025 по справі №360/665/24 звертав увагу, що Кабінет Міністрів України постановою від 16.02.2022 № 119 (яка набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до пункту 3 Порядку № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення. Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV. Застосування кратного обчислення без прямої норми Закону №1058-IV фактично означало б штучне збільшення страхового стажу без відповідної сплати страхових внесків, що суперечить його правовій природі. Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24 також зауважив, що пункт 2.3 Положення № 530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який покликається скаржник, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону № 1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню. Таким чином, довід скаржника про необхідність застосування пункту 2.3 Положення № 530 до спірних правовідносин є суперечливим та не відповідає буквальному змісту і системному аналізу відповідного нормативного регулювання. Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду, колегія суддів доходить до висновку про відсутність правових підстав для зарахування позивачу спірних періодів його військової служби у кратному обчисленні для цілей частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, а тому позовні вимоги останнього в цій частині також не підлягають задоволенню. Такий підхід не обмежує права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки періоди проходження військової служби зараховані до його страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії. При цьому позивач також може реалізувати право на інший вид пенсійного забезпечення, якщо для нього законом передбачено пільгове обчислення стажу. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про задоволення позову дійшов помилкових висновків, а отже апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/28642/25 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення. У задоволенні позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак