Постанова 4852 № 160/15542/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15542/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року (суддя Тулянцева І.В.) в адміністративній справі №160/15542/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формі листа №23590-18523/І-01/8-0400/25 від 22.05.2025 р.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 08.05.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто, за 2022-2024 рр.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення у відповідності до п. 7-1 розділу X Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. В обґрунтування позову зазначено, що позивачка працює на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909. Після досягнення пенсійного віку, з 08.05.2025 р. позивачці, за її заявою, призначено пенсію за віком на підставі норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. 15.05.2025 р. позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у формі листа №23590-18523/І-01/8-0400/25 від 22.05.2025 р. позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії та виплаті грошової допомоги. Позивачка вважає, що відбулося саме призначення пенсії за віком, а отже вона має право на застосування показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки. Крім того, позивачка має право на виплату їй одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, оскільки у період з 19.12.2014 р. по 26.12.2014 р. позивачка фактично не отримувала пенсію за вислугу років, а було здійснено лише її призначення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, викладеної у листі листа №23590-18523/І-01/8-0400/25 від 22.05.2025 р., у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки, починаючи з 08.05.2025 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки, починаючи з 08.05.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивовано тим, що оскільки позивачу вперше призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачав інший порядок призначення та розрахунку пенсії, то переводячи позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, відповідач був зобов`язаний вчинити дії щодо нарахування та розрахунку такої пенсії вперше з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року призначення пенсії, тобто у даному випадку за 2022-2024 роки. Рішення суду, в частині незадоволених позовних вимог, мотивовано тим, що до призначення позивачці пенсії за віком (08.05.2025 року) на підставі ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, їй призначалась пенсія за вислугу років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення, яку вона отримувала в період з 19.12.2014 р. по 25.12.2014 роки, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Рішення суду першої інстанції оскаржено позивачкою та відповідачем. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що у спірному випадку мало місце не призначення пенсії, а переведення позивачки з одного виду пенсії (пенсій за вислугу років) на іншу пенсія за віком. При переведенні на пенсію за віком пенсійний орган правомірно застосовано показники середньої заробітної плати в Україні, які враховувалися при призначенні пенсії вперше. В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивачка посилається на те, що фактично вона не отримувала пенсію за вислугу років, у спірному випадку мало місце лише призначення пенсії, а не її виплата, а тому сам факт призначення пенсії не може бути підставою для відмови у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.12.2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років згідно п. е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення (працівник освіти). 26 грудня 2014 року виплату пенсії за вислугу років припинено, у зв`язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на пенсію за вислугу років. 08 травня 2025 року, після досягнення 60 років, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо здійснення їй перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №23590-18523/І-01/8-0400/25 від 22.05.2025 р. відмовлено у задоволенні заяви позивача. У вказаному листі, зокрема, зазначено наступне: Відповідно п. 3 статті 45 Закону Укради Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Згідно п.7.1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е"-"ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. ОСОБА_1 перебуває на обліку з 19.12.2014 та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058). Згідно поданої заяви від 08.05.2025 призначено пенсію за віком. Станом па 08.05.2025 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 обчислено, виходячи із страхового стажу, зарахованого по 31.03.2025, що складає 42 роки 05 місяців 04 дні, заробітної плати за даними, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 31.03.2005. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,42417 (42 роки х 12 місяців + 05 місяців = 509 місяців : 12:100x1). Індивідуальний коєфіцієнт заробітної плати після оптимізації 1.71367. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, і якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 та збільшеної на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 становить 15275,36 грн (8913,83 гри х 1.71367). Загальний розмір пенсії станом на 08.05.2025 складає 6608,23 грн, з яких: 6479,35 грн - розмір пенсії за віком (ст.27) (15275,36 * 0,42417); 128,88 грн - доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч. 1, абз.2) (за 12 років). Так як ОСОБА_1 призначили пенсію за вислугу років з 19.12.2014 року, відсутні підстави для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій. Пенсія розрахована і виплачується згідно вимог чинного законодавства. Не погоджуючись із відмовою у застосуванні показника заробітної плати за 2024-2024 роки при призначенні пенсії за віком та не здійсненні перерахунку пенсії, а також у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, позивачка звернулася до суду з даним позовом. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Щодо апеляційної скарги відповідача. Згідно із ч.2 ст.40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. У постанові від 31.10.2018 р. у справі №876/5312/17 (провадження №11-731апп18) Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що із аналізу зазначених норм встановлено, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058. У свою чергу, Законом №1058, в редакції як на час призначення позивачці пенсії вперше так і на теперішній час, не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років. Так, відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Такий вид пенсії (пенсія за вислугу років) передбачений Законом України Про пенсійне забезпечення на підставі якого і було призначено пенсію позивачу у 2014 році. Отже, колегія суддів зазначає, що на момент звернення у 2025 році позивач, у зв`язку з досягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058, набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки за таким призначенням він звернувся вперше. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав стверджувати про неправильність визначення пенсійним органом показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, при призначенні позивачу пенсії за віком. Щодо апеляційної скарги позивачки. Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. При цьому, за умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що право на отримання грошової допомоги, яка передбачена п.7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, виникає у особи, зокрема, за умови неотримання особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. В той же час, відмовляючи в задоволенні позову, в цій частині заявлених вимог, суд першої інстанції, виходив із встановленого факту того, що у 2014 році позивачці була призначена пенсія за вислугу років. Тобто, суд першої інстанції ототожним «призначення пенсії» та «отримання пенсії». На думку суду апеляційної інстанції суд першої інстанції безпідставно ототожнив вказані поняття, оскільки ці поняття є різними за своїм змістом, і встановлений факт призначення пенсії не означає встановлення факту отримання пенсії. У свою чергу, наведені положення законодавства ставлять право особи на отримання грошової допомоги саме в залежність від неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. У спірному випадку встановлено, що позивачці призначено пенсію за вислугу років з 19.12.2014, а вже з 26.12.2014 виплату пенсії припинено у зв`язку з працевлаштуванням позивачки. При цьому, доказів того, що позивачка фактично отримувала пенсію за вислугу років у вказаний період, матеріали справи не містять. У зв`язку з цим судом апеляційної інстанції 08 квітня 2026 року постановлено ухвалу, якою зобов`язано відповідача надати суду докази фактичної виплати ОСОБА_1 пенсії, призначеної за вислугу років з 19.12.2014. На виконання ухвали суду відповідачем надано довідку про фактично виплачену пенсію, з якої вбачається, що позивачці, у зв`язку з призначенням пенсії, проводилися пенсійні виплати у грудні 2014 року 856,97грн. та у січні 2015 року 2042,45грн. За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав у позивачки права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року в адміністративній справі №160/15542/25 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 30.04.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров