Постанова 4852 № 280/4615/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4615/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи "Біленьківська виправна колонія (№99)" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року (суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі №280/4615/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Біленьківська виправна колонія (№99)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Біленьківська виправна колонія (№99)", в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 08.07.2022; - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 08.07.2022, з урахуванням фактично виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за період служби позивача, у розмірі 18883,89 грн.; - зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 18883,89 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що протягом проходження служби у період з 24.02.2022 до 08.07.2022 йому протиправно не виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, виплата якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, а також протиправно не було виплачено при звільненні грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 18883,89 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Фактично позиція скаржника полягає в тому, що суд першої інстанції неправильно витлумачив положення постанови КМУ №168 та дійшов безпідставного висновку про наявність у позивача права на додаткову винагороду. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Встановлені обставини справи свідчать про те, що на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходила службу у ДУ Біленьківська виправна колонія (№99). Вважаючи, що протягом проходження служби у період з 24.02.2022 до 08.07.2022 їй протиправно не виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, виплата якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, а також протиправно не було виплачено при звільненні грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 18883,89 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (в первинній редакції), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022. В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, доповнено абзац перший після слів та поліцейським словами а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка згідно з додатком. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 213-р внесено зміну у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204 Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми є Підтримка, доповнивши його після позиції Волинська область позицією Дніпропетровська область. Отже, Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка. Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо таких понять як несення та проходження служби, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що вказане питання вже було предметом дослідження Верховним Судом, який у своїй постанові від 02.11.2023 (справа №160/11851/22) зазначив, поняття «несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови № 168, тотожні поняттю «проходження служби». Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що положення пункту 1 Постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Тобто, Постанова № 168 в редакції від 22.03.2022 не ставить в залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач. Таким чином, підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168. Щодо розміру додаткової винагороди, то з 24.02.2022 по 31.05.2022, становив 30000,0грн., що прямо було передбачено постановою КМУ №168. Лише 01.07.2022 постановою Кабінету Міністрів України №754 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, зокрема, в абзаці 1 після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць). Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, відповідно до пункту 2 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022. Таким чином що позивач має право на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року, виходячи із розрахунку 30000 грн на місяць та у період з 01.06.2022 по 08.07.2022 із розрахунку 30000грн. пропорційно часу проходження служби на місяць. Щодо не виплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за період служби позивача, у розмірі 18883,89 грн., слід зазначити наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року №578 затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами (далі Порядок №578). Відповідно до пункту 23 Порядку №578, грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до їх закупівельної вартості. Згідно пункту 27 Порядку №578, під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна. Розмір грошової компенсації за неотримане речове майно визначається пропорційно часу, що минув з моменту виникнення права на отримання речового майна, до дати звільнення із служби (не враховуючи місяць звільнення). Пунктом 60 Порядку №578 передбачено, що для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки. Відповідно до довідки №4 від 01.04.2024 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, сума належної до виплати позивачу компенсації за неотримане речове майно складає 18883,89 грн. Разом з тим, відповідачем в супереч вимог Порядку №578 не було проведено виплату позивачу зазначених коштів, що свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, в частині підстав для задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної установи "Біленьківська виправна колонія (№99)" задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції. Змінити абзац третій резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року, виклавши у наступній редакції: «Зобов`язати Державну установу Біленьківська виправна колонія (№99) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум, а за період з 01.06.2022 року по 08.07.2022 року із розрахунку 30000 грн. на місяць відповідно відпрацьованого часу». В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай