LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851638/18070/25

від 30.04.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 по справі № 638/18070/25 залишити без змін.

Головуючий І інстанції: Лук`яненко М.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 р. Справа № 638/18070/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.02.26 по справі № 638/18070/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_5 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 28.03.2000 р., яке оформлено протоколом №19 від 28.03.2000 р., та про виключення його з військового обліку; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 28.03.2000 р., яке було оформлено протоколом №19 від 28.03.2000 р., та про виключення його з військового обліку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.03.2000 року рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Натомість, 07.06.2025 позивач виявив, що згідно даних із застосунку "Резерв+", перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_9 у АДРЕСА_1 ). Звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_10 з письмовим запитом, позивач отримав відповідь, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 з 16.06.2025, що, на думку позивача, суперечить відомостям, наявним у довідці, в якій міститься інформація про виключення його з військового обліку через отримання статусу "непридатним". Отже, позивач вважає, що відповідачем порушено його права в частині невнесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку. Тож із метою відновлення власних прав, вимушений звернутися до суду з даним позовом. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.09.2025 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльності ТЦК та СП, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання особи непридатною до військової служби та про виключення його з військового обліку - передати за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, то він перестав бути військовозобов`язаним і на нього не можуть поширюватись норми законодавства про обов`язки з оновлення персональних даних, проходження ВЛК та прибуття до ТЦК за викликом. З огляду на це, Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині і вважає, що суд першої інстанції допустив помилку при визначенні статусу ОСОБА_1 як військовозобовязаного тільки посилаючись на відомості з Реєстру та еВОДу самого апелянта. Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що офіційною інформацією з облікових баз даних, встановлено, що ОСОБА_1 з 16.06.2005 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 як рядовий запасу. Цей запис є результатом вчинення індивідуального адміністративного акта органом державної влади у 2005 році. На переконання представника відповідача, оскільки адміністративний акт від 16.06.2005 про взяття позивача на облік військовозобов`язаних є чинним і не скасованим, для ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 2024 та 2025 роки позивач був і залишається військовозобов`язаною особою. Державні службовці та військовослужбовці територіального центру не мають права ігнорувати чинний запис в офіційних облікових документах лише на підставі того, що громадянин надіслав поштою ксерокопію довідки 2000 року. Наявність в архіві територіального центру запису в книзі протоколів за 2000 рік, про який згадує позивач у своїй відповіді на відзив, не скасовує факту наявності пізнішого запису про взяття на облік у 2005 році. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , громадянин України (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 і обліковується, згідно витягу з електронного військово-облікового документу Резерв+ має статус "військовозобов`язаний". Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки військово-лікарської комісії №4/1189, виданої 17.08.2000 року ІНФОРМАЦІЯ_13 (наразі перейменованим в ІНФОРМАЦІЯ_9 у АДРЕСА_1 ), позивач визнаний непридатним до військової служби на підставі пункту "а" статті 78 графи XVII Розкладу хвороб "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402) з виключенням із військового обліку, згідно протоколу №19 від 28.03.2000. 07.06.2025 року позивач виявив, що перебуває в статусі військовозобов`язаного. 30.06.2025 та 24.07.2025 позивач особисто та через свого представника письмово звернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_14 у м.Харкові щодо внесення змін про його статус до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проте, відповіді не отримав. У зв`язку з неотриманням відповіді на вказані вище звернення, 05.08.2025 позивач звернувся через свого представника до ІНФОРМАЦІЯ_1 зі скаргою на бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_14 у м.Харкові щодо внесення змін про його статус до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Листом від 09.08.2025 №4744/ВОБ ІНФОРМАЦІЯ_15 на звернення представника позивача від 05.08.2025 повідомлено, що згідно інформації в ЄДРПВР гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_16 з 16.06.2005, як рядовий запасу та являється порушником правил військового обліку з 09.07.2025 у зв`язку з неприбуттям за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_9 у строк та місце, зазначені у повістці (29.06.2025 о 09-00). Відповідно до вимоги. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 повістка про виклик військовозобов`язаного до РТЦК та НОМЕР_1 була сформована 19.06.2025 автоматично та надіслана органом військового управління засобами поштового зв`язку (Укрпоштою) рекомендованим поштовим відправленням на адресу місця проживання гр. ОСОБА_1 , визначену реєстром автоматично. Для усунення недостовірної інформації щодо особистих даних в ЄДРПВР і вирішення питання по суті звернення громадянину ОСОБА_1 необхідно у особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_5 та надати військово-обліковий документ, попередньо зареєструвавшись в електронній черзі. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку протиправними, позивач звернувся до суду для належного захисту своїх прав із зазначеним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_16 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 28.03.2000 р., яке оформлено протоколом №19 від 28.03.2000 р., та про виключення його з військового обліку, та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_17 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 28.03.2000 р., яке було оформлено протоколом №19 від 28.03.2000 р., та про виключення його з військового обліку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. За приписами частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань. За приписами частини першої-п`ятої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За правилами частин першої-п`ятої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Персонально-якісний облік військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності. Абзацами другим, четвертим частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII (у редакції від 01.01.2025) визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста. Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі за текстом - Порядок № 1487, у редакції від 16.01.2025). Він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном. Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом. Пунктом 1 Додатка 2 до Порядку №1487 передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, зокрема, але не виключно, повинні: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів. Верховна Рада України 11 квітня 2024 року прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (далі - Закон № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року. Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності). Позивачем надано до суду копію військово-облікового документу Резерв+, відповідно до якого відсутні відомості про те, що позивач вчасно оновив персональні дані, а також відсутні відомості про проходження позивачем медичного огляду (відсутні дані постанови ВЛК, дати ВЛК). З огляду на вимоги ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пункту 1 Додатка 2 до Порядку №1487, підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ, позивач був зобов`язаний протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити персональні дані та самостійно звернутися до ТЦК та СП або через Резерв+ для оновлення персональних даних. Доказів такого звернення позивач до суду не надав. Правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов`язаних осіб засобами потового зв`язку передбачені п. 34 Порядку проведення призову громадянина військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560 (далі за текстом - Порядок № 560), відповідно до якого повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. Перелік випадків, коли військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового встановлено п. 41 Порядку №

560. Так, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: - у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; - у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що 19.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_16 військовозобов`язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» направлена повістка № 4002669 за задекларованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_3 . Вищезазначена повістка № 4002669 повернута до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою. Таким чином, позивач був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на 29.06.2025 о 09:00 годині, однак у вказаний час позивач до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився. Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок військовозобов`язаних осіб з`являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено, зокрема, абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1 та 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, але не виключно: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до ч.1 та 3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані, зокрема, але не виключно: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Відповідно до п.21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці встановлені ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. З огляду на викладене, позивач, як особа, яка перебуває на військовому обліку, за наявності статусу військовозобов`язаного, будучи належним чином оповіщеним про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 у дату, яка зазначені у повістці від 19.06.2025 № 4002669. Поважних причин неприбуття у строк, визначений у повістці, у відповідності до приписів ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", позивачем не зазначено. Матеріали справи таких даних не містять. При цьому, як зазначено вище, на адресу позивача засобами поштового зв`язку відповідачем направлялася вказана повістка, що підтверджується відповідним описом вкладення до поштового відправлення. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, який за результатами відповідного контролю за дотриманням позивачем правил військового обліку, мав законні підстави для відображення у Реєстрі інформації про порушення, що полягає у невиконанні позивачем прямого обов`язку, встановленого для військовозобов`язаних, щодо прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних. Разом з тим, на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії при Дзержинському (нині - Шевченківському) РВК м.Харкова (28.03.2000 року), за результатом якої позивач визнаний непридатним до військової служби, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів офіційно не був введений в експлуатацію, отже, твердження позивача про вчинення ІНФОРМАЦІЯ_16 протиправної бездіяльності щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку, є безпідставними. Також, слід зазначити, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів функціонує у формі інформаційного ресурсу "Оберіг", а мобільний застосунок / мобільний додаток "Резерв+" є аналогом електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, "Оберіг" та "Резерв+" є різними інформаційними ресурсами і містять різний зміст та обсяг інформації про стан виконання особою військового обов`язку, на відміну від відомостей інформаційного ресурсу "Оберіг" відомості інформаційного ресурсу "Резерв+" не створюють жодних самостійних юридичних наслідків. Натомість, юридичне значення відомостей інформаційного ресурсу "Оберіг" та інформаційного "ресурсу "Резерв+" з приводу наявності записів про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку та про знаходження військовозобов`язаного у розшуку полягає у початку виконання суб`єктом владних повноважень не владної управлінської функції, а правоохоронної функції у межах провадження у справі про адміністративне правопорушення. Тож, відносно відомостей інформаційного ресурсу "Оберіг" та інформаційного "ресурсу "Резерв+" з приводу наявності записів про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку та про знаходження військовозобов`язаного у розшуку не відбувається ані події порушення публічного права заявника, ані події ущемлення публічного інтересу заявника як об`єктів судового захисту у розумінні ч.1 ст.2 КАС України. Щодо аргументів апеляційної скарги позивача, про те, що він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, та перестав бути військовозобов`язаним і на нього не можуть поширюватись норми законодавства про обов`язки з оновлення персональних даних, проходження ВЛК та прибуття до ТЦК за викликом, колегія суддів зазначає, що за офіційною інформацією з облікових баз даних, встановлено, що ОСОБА_1 з 16.06.2005 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 як рядовий запасу. Даний запис є чинним та не оскаржувався позивачем. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_16 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 28.03.2000 р., яке оформлено протоколом №19 від 28.03.2000 р., та про виключення його з військового обліку, та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_17 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 28.03.2000 р., яке було оформлено протоколом №19 від 28.03.2000 р., та про виключення його з військового обліку. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 по справі № 638/18070/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 по справі № 638/18070/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»