Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/4895/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 року справа №200/4895/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 200/4895/25 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення №134550033469 від 03.06.2025 Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 04.03.2025, зарахувавши до страхового стажу всі періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20.06.1984 та призначити пенсію з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку з 28.07.2022. Позовна заява обґрунтована протиправністю рішення відповідачем №134550033469 від 03.06.2025. Так, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, однак зазначеним рішенням у призначенні пенсії позивачу відмовлено з посиланням на відсутність на першій сторінці повної дати народження позивача. Вважає таке обґрунтування надмірним формалізмом. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 200/4895/25 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2025 №134550033469 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2025 про призначення пенсії за віком з урахуванням трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 20.06.1984. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26.05.2025 позивач ОСОБА_1 , звернувся із заявою про призначення пенсії. Рішенням відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2025 №134550033469 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Зазначено, що не враховано трудову книжку НОМЕР_2 від 20.06.1984, оскільки на першій сторінці трудової книжки дата народження вказана не повністю. Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за віком протиправною позивач звернулася з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом першої інстанції зазначено наступне. Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637). Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У п.3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 (далі Постанова №301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Відповідно до п. 1 Інструкції №57 про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерство праці України, Міністерство юстиції України, Міністерство соціального захисту населення України від 29.07.1993 №57 (далі Інструкція №57) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Згідно п. 2.2. Інструкції №57 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження. Пунктом 2.11. Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. В свою чергу за п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Відповідно до п. 2.13. Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки відсутності на першій сторінці трудової книжки позивача печатки підприємства. З цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 по справі №569/16691/16-а. Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 по справі №307/541/17. Суд зазначає, що за обставин цієї справи позивач не є відповідальною за відсутність в її трудовій книжці повної дати народження позивача, в зв`язку з чим не повинна зазнавати негативних наслідків в зв`язку з порушенням, яке вчинено не нею та від позивача не залежало. Враховуючи вищевикладене, неврахування трудової книжки позивача через те, що на першій сторінці трудової книжки дата народження позивача вказана не повністю є протиправними. Суд висновує, що під час повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії відповідачу належить прийняти вищевказану трудову книжку як належний документ, що містить інформацію про трудову діяльність позивача, не зважаючи при цьому на відсутність на першій сторінці цієї трудової книжки повної інформації стосовно дати народження позивача. Суд вважає протиправним рішення відповідача від 03.06.2025 №134550033469, в зв`язку з чим воно підлягає скасуванню. Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії зарахувавши до страхового стажу всі періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20.06.1984, суд зазначає наступне. Предметом судового розгляду в цій справі була правомірність рішення відповідача від 03.06.2025 №134550033469. Це рішення ґрунтується на неврахуванні трудової книжки позивача в цілому, підставою для цього стала відсутність на першій сторінці цієї трудової книжки повної інформації стосовно дати народження позивача. Отже, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не надавалася оцінка записам цієї трудової книжки, не досліджувалися відповідні записи і судом, оскільки спірне рішення ухвалено не в зв`язку з такими записами. Таким чином, підстави для зобов`язання відповідача урахувати всі записи трудової книжки позивача є передчасними, оскільки наразі відсутня рішення про неврахування усіх чи частини таких записів, в наявності рішення щодо неврахування трудової книжки в цілому, в ході прийняття якого відповідні записи відповідачем не досліджувалися. Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відповідній частині позовних вимог та зобов`язує відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням трудової книжки позивача. Також суд зазначає, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити пенсію, оскільки відповідачем ще не вирішено питання щодо зарахування стажу. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 200/4895/25 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 200/4895/25 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць