Постанова 4803 № 214/6073/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4406/26 Справа № 214/6073/24 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року м.Кривий Ріг Справа № 214/6073/24 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. сторони: позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", відповідачка - ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року, яке ухвалено суддею Євтушенком О.І.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 19 грудня 2025 року, - ВСТАНОВИВ: У липні 2024 року Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"(надалі - АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення. Позовна заява мотивована тим, що АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією, як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу. Постачання теплової енергії є комунальною послугою та обов`язком заявника як виконавця такої послуги. На виконання своїх зобов`язань, АТ «Криворізька теплоцентраль» надавало послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлове приміщення №20 загальною площею 62,5 кв.м. у буд. АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 частка, та ОСОБА_3 1/2 частка. Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.08.2003 №396 «Про переведення житлових приміщень у нежитлові», об`єкт нерухомості переведений у нежитлове приміщення під магазин непродовольчих товарів. Відповідно до акта від 10.06.2024 №104 АТ «Криворізька теплоцентраль», за адресою: АДРЕСА_1 розташований магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_2 . Хоча й договір про надання послуг з централізованого опалення за вказаною адресою між АТ «Криворізька теплоцентраль» та споживачем ОСОБА_1 укладено не було, однак послуги фактично надавались, останній цими послугами користувався, а тому зобов`язаний їх оплатити. Крім того, АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від ОСОБА_1 не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин. Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками нежитлового приміщення АДРЕСА_3 із рівністю їх часток у праві спільної часткової власності, за кожним з них окремо обліковується типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії: в АТ «Криворізька теплоцентраль» такий договір обліковується за реквізитами №5051/жб/1 від 01.11.2021 з ОСОБА_1 , та №5052/жб/1 з ОСОБА_3 , який є ФОП, а тому вимоги до ОСОБА_1 заявляються пропорційно її частці у праві власності із проведенням нарахування як на фізичну особу, що не є суб`єктом господарської діяльності (1/2). У будинку АДРЕСА_2 встановлений комерційний прилад обліку теплової енергії, введений в експлуатацію 07.11.2019, з проведенням чергової повірки відповідно до акта технічного огляду приладу обліку теплової енергії після повірки від 18.10.2022. Прилад-розподілювач теплової енергії у будинку не встановлено, а тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу обліку і пропорційно опалювальної площі приміщення. За показаннями приладу обліку та з урахуванням опалювальної площі приміщення, належності відповідачем частки приміщення, за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 відповідачкою було спожито теплової енергії на загальну суму 30 733 грн. 43 коп., а також нарахована плата за абонентське обслуговування за цей період у сумі 130 грн. 50 коп. Відповідачка не виконувала свої грошові зобов`язання перед позивачем, оплату за отримані послуги не здійснювала належним чином, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 у загальному розмірі 30 733 грн. 43 коп., на яку позивачем нараховані збитки в порядку ст.625 ЦК України, а саме, інфляційні втрати 5 729 грн. 82 коп., 3% річних 1 642 грн. 50 коп., пеню 1 999 грн. 57 коп. Посилаючись на викладене, позивач просив суд: стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2021 року до березня 2023 року у розмірі основного боргу 30 733 грн. 43 коп., пеню 1 999 грн. 57 коп., 3% річних 1 642 грн. 50 коп., інфляційні втрати 5 729 грн. 82 коп., плату за абонентське обслуговування 130 грн. 50 коп.; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2021 року до березня 2023 року, у розмірі основного боргу 30 733 грн. 43 коп., пеню 1 999 грн. 57 коп., 3% річних 1 642 грн. 50 коп., інфляційні втрати 5 729 грн. 82 коп., плату за абонентське обслуговування 130 грн. 50 коп., а також 3 028 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє Шишло О.А., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне дослідження всіх обставин, що мають значення для справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано заяви сторони відпоповідачки про відкладення судового розгляду та проведено судове засдання без її участі, чим порушено право на доступ до правосуддя. Також, суд безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для долучення Звіту спеціаліста Мороз В. з дослідження інженерних систем та її виклику в судове засіданні для дачі роз`яснення Звіту, у зв?язку з чим аналогічне клопотання заявляється і в апеляційній скарзі. Наполягає на тому, що в Договорі № 926 за 2014 рік вказано на одне теплове навантаження, іншого договору відповідачка не укладала, а в Типовому договорі, якій надав позивач вказано інше теплове навантаження, хоча ніяких інженерних змін в комунікаціях позивача, які проходять в приміщенні відповідачки, не було. Жодних пропозицій про укладання нового договору від позивача відповідачці не надходило, тому висновки суду щодо договірних відносин сторін на підставі Типового договору, є хибним та не відповідає принципу свободи укладення договору. Ззаначає, що несплата з боку відповідачки обумовлена наявністю між сторонами спору, щодо обсягів нарахування. Сума заявлена до стягнення є необґрунтованою, оскільки пред`явлена за об`єм послуг, який фактично надавався відповідачці не в об`ємі заявленим позивачем. Надання таких послуг є технічно неможливим, оскільки у відповідачки в спірному нежитловому приміщенні засоби централізованого опалення ще з моменту вводу такого нерухомого майна в експлуатацію не змінювались та відповідають дотаткам та специфікації договору 926 від 03 березня 2014 року. В звіті спеціаліста ОСОБА_4 з дослідження інженерних систем, який відповідачка просила долучити до справи в судове засіданні ці невідповідності та розбіжності в нарахуваннях наведені та підтверджуються методиками якими користується і відповідачка, та які мають бути враховані судом під час розгляду даної справи. У відзиву на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач АТ «Криворізька теплоцентраль» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні ст.1 Закону України «Про теплопостачання», як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу. Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 «Про надання згоди на передачу об`єктів теплопостачання від КП «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль», яке 16.03.2017 перетворене в ПАТ «Криворізька теплоцентраль», до останнього передано об`єкти теплопостачання, у тому числі в Саксаганському районі м. Кривого Рогу. Таким чином, позивач є виконавцем послуги з теплопостачання для будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформація від 19.08.2021 №271174675, відповідь №684799 від 10.07.2024) приміщення загальною площею 62,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 1/2 частка на підставі нотаріально посвідченого договору дарування частки квартири від 05.03.2021, та ОСОБА_3 1/2 частка на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.03.2003. Факт належності 1/2 частки майна ОСОБА_1 як фізичній особі відповідачка в ході судового розгляду не оспорювала. За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем та не здійснює господарську діяльність в спірному об`єкті нерухомості; до 06.01.2015 ОСОБА_1 була зареєстрована як ФОП 02.04.2001, однак діяльність припинила за власним рішенням, запис в реєстрі від 06.01.2015 (а.с.127). Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.08.2003 №396 «Про переведення житлових приміщень у нежитлові», об`єкт нерухомості житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 переведений у нежитлове приміщення під магазин непродовольчих товарів. Відповідно до акта від 10.06.2024 №104 складеного комісією АТ «Криворізька теплоцентраль» та фотознімків до нього, за адресою: АДРЕСА_1 розташований салон-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_2 . Із акта від 07.11.2019 слідує, що на багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 встановлено вузол обліку теплової енергії «Ергомера-125» та дозволено його експлуатацію; повірка вузла обліку теплової енергії проведена 26.08.2018 та дійсна до 26.06.2022. 22.08.2022 проведено чергову повірку засобу вимірювальної техніки та встановлено, що він відповідає вимогам ДСТУ EN 1434-1:2019 Теплолічильники. Повірка дійсна до 22.08.2026, що підтверджується копією свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 22.08.2022 №102-22.08.2022, виданого ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ». Актом від 18.10.2022 підтверджено проведення технічного огляду приладу теплової енергії, встановленого на будинок, в результаті огляду встановлено справність приладу, наявність пломб після проведення державної повірки. Щомісяця, протягом дії опалювальних сезонів з листопада 2021 року до березня 2023 року включно позивач нараховував відповідачу плату за надані послуги з теплопостачання, виходячи із встановлених тарифів, опалювальної площі частини нежитлового приміщення 31,25 кв.м. (пропорційно її частці у праві власності), відсутності пільг та субсидії, що підтверджується актами про надання теплоносія від 26.10.2021 №4, від 09.11.2022 №2021, актами про припинення подачі теплоносія від 01.04.2022 №166, від 28.03.2023 №140, а також відповідними рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021/2022 - №490 від 22.09.2021, №158 від 23.03.2022, 2022/2023 - №760 від 28.09.2022, №338 від 22.03.2023. Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії на буд. АДРЕСА_2 за період з 01.11.2021 по 31.03.2023, з урахуванням загальної площі будинку 3 109,9 кв.м., склало: листопад 2021 року 42,47 Гкал, грудень 2021 року 60,89 Гкал, січень 2022 року 70,37 Гкал, лютий 2022 року 55,93 Гкал, березень 2022 року 56,22 Гкал, листопад 2022 року 34,13 Гкал, грудень 2022 року 62,77 Гкал, січень 2023 року 65,69 Гкал, лютий 2023 року 55,48 Гкал, березень 2023 року 31,46 Гкал. Із наданих позивачем інформації про фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії, актів передачі-прийняття теплової енергії, рахунків-фактур, фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії за спірним житловим приміщенням за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 розраховане пропорційно належній відповідачці частці приміщення (на опалювальну площу 31,25 кв.м.) та з урахуванням плати за абонентське обслуговування склало (з ПДВ): листопад 2021 0,545 Гкал на суму 4 009,16 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 7,02 грн.), грудень 2021 року 0,66 Гкал на суму 3 982,95 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 7,02 грн.), січень 2022 року 0,95 Гкал на суму 3 699,16 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 7,02 грн.), лютий 2022 року 0,57 Гкал на суму 1 333,06 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 7,27 грн.), березень 2022 року 0,575 Гкал на суму 3 983,23 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 7,27 грн.), листопад 2022 року 0,325 Гкал на суму 1 744,88 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 8,00 грн.), грудень 2022 року 0,7 Гкал на суму 3 748,98 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 8,00 грн.), січень 2023 року 0,7 Гкал на суму 3 748,99 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 8,00 грн.), лютий 2023 року 0,58 Гкал на суму 3 107,67 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 8,00 грн.), березень 2023 року 0,27 Гкал на суму 1 451,29 грн. (у т.ч. плата за абонентське обслуговування 8,34 грн.). Вищевказані обсяги фактично поставленої теплової енергії до нежитлового приміщення відповідачки також знайшли своє ґрунтовне підтвердження в ході розгляду справи №904/3252/24 Господарським судом Дніпропетровської області за позовом АТ «Криворізька теплоцентраль» до ФОП ОСОБА_3 за аналогічним спором і зазначені у рішенні від 10.10.2024 (а.с.216-219). Позивачем направлялись відповідачу рахунки-фактури щодо вартості послуг з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг). Згідно з наданим до суду детальним розрахунком суми грошових зобов`язань з листопада 2021 року до березня 2023 року, станом на 31.03.2023 за ОСОБА_1 значиться заборгованість по платі за абонентське обслуговування в розмірі 130 грн. 50 коп., заборгованість за постачання теплової енергії 30 733 грн. 43 коп. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будинок АДРЕСА_2 є багатоповерховим, опалення нежитлового приміщення №20 будинку здійснюється через внутрішньобудинкову систему опалення, а відтак система опалення нежитлового приміщення відповідачки є єдиною та невід`ємною частиною внутрішньобудинкових систем будинку, а отже, відповідачка фактично отримує теплову енергію для опалення приватного нежитлового приміщення. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення. Відповідачка ОСОБА_1 є співвласницею нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а тому повиннна утримувати своє майно, однак,у встановлені законом строки не вносила плату за отримані послуги, у зв?язку з чим заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку. Також, суд дійшов висновку, що на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3% річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим, враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідачка, у встановлені законом строки, не вносила плату за отримані житлово-комунальні послуги, АТ «Криворізька теплоцентраль» має право на стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочки виконання зобов`язань. Крім того, суд врахував положення п. 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації. Відповідно до ст. 67 ЖК України, в редакції станом на час виникнення правовідносин сторін, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. 01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII). Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. У відповідності до положень ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. Так, позивачем, як виконавцем, послуг 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. У зв`язку з тим, що протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин, з 01 листопада 2021 року між позивачем та відповідачкою, як споживачкою послуги з постачання теплової енергії, було фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Посилання ж в апеляційній скарзі на положення Договору № 926 за 2014 рік колегією суддів не приймаються, оскільки з 01 листопада 2021 року правовідносини між сторонами врегульовано Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі №6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18.05.2020 року у справі №176/456/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №14-280цс18. Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 є співвласницею нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є споживачкою житлово-комунальних послуг, що надаються за цією адресою. Враховуючи викладене суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши наявність порушеного права АТ «Криворізька теплоцентраль», дійшов правильного висновку про те, що у відповідачки наявна заборгованість зі сплати за послуги з постачання централізованого опалення та обслуговування мереж опалення. Правильність нарахування суми боргу підтверджується особовим рахунком, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за вказаний період оплати за постачання теплової енергії, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, за період з листопада 2021 року до березня 2023 року, у визначеному позивачем розмірі. Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції Звіту спеціаліста Мороз В. з дослідження інженерних систем колегією суддів не приймаються, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази щодо фактичного споживання послуги з постачання теплової енергії за спірним житловим приміщенням за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 розраховане пропорційно належній відповідачці частці приміщення (на опалювальну площу 31,25 кв.м.), та, як вірно враховано судом першої інстанції, обсяги фактично поставленої теплової енергії до нежитлового приміщення відповідачки знайшли своє ґрунтовне підтвердження в ході розгляду справи №904/3252/24 у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року за позовом АТ «Криворізька теплоцентраль» до ФОП ОСОБА_3 за аналогічним спором (а.с.216-219). При цьому, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідачки ОСОБА_1 щодо долучення до матеріалів справи Звіту спеціаліста Мороз В. та допиту спеціаліста ОСОБА_4 в судовому засіданні, оскільки, розрахунок заборгованості проведено судом першої інстанції на підставі фактичних даних, наданих АТ «Криворізька теплоцентраль», та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, а Звіт щодо обстеження інженерних систем правового значення для вирішення даного спору не має. Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки, неправомірними діями відмовідачки, позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд першої інстанції дійшов вірноого висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України. Крім того, п. 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Таким чином, згідно з розрахунку суду першої інстанції, який не спростовано в апеляційній інстанції, стягненню підлягають пеня у розмірі 1 999 грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 1 642 грн. 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 729 грн. 82 коп. Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом права відповідачки ОСОБА_1 на доступ до правосуддя не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки,м матеріали справи свідчать про виконання судом свого обов?язку щодо повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, інших учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що передбачено ст.223 ЦПК України. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду, в оскаржуваній частині, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених апелянтом у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , - залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року. Головуючий: Судді: