Постанова 4803 № 177/2009/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5648/25 Справа № 177/2009/24 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2025 року м.Кривий Ріг Справа № 177/2009/24 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання Черняєва С.П. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ», відповідачка ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року, яке ухвалено суддею Ковтун Н.Г.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 30 грудня 2024 року, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (надалі - ТОВ «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ», ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 02.11.2021 між ПАТ «УКРСИББАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського/рахунку фізичної особи та умови кредитування (за Правилами) №98294948000. Відповідно до договору, банк надає позичальнику кредит для особистих потреб, а позичальник зобов`язується одержати його та повернути разом із процентами та платою за користування кредитом. За умовами якого позичальник отримав фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки, у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану розміщеного на сайті й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі - «Тарифи»), поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК». Відповідно до п. 1.2. Договору, Банк встановлює ліміт овердрафту(надає кредит), на Картковому рахунку Клієнта (надалі - ліміт кредитування), а Клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором-анкетою та Правилами. Відповідно до п. 1.3. Договору, Банк має право надавати, а Клієнт отримувати послуги та/або сервіси Банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем Банку в порядку, викладеному у Правилах. Відповідно до п. 1.4. Договору, Правила після підписання Сторонами Договору-анкети, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір-анкету, Сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі-анкеті та в Правилах. Підписи Сторін під цим Договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання Сторонами цього Договору-анкети, Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для Сторін одночасно із підписанням цього Договору-анкети. Терміни, що вживаються в цьому Договорі-анкеті мають значення, надане їм у Правилах. Ураховуючи невиконання відповідачкою своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 23.01.2024 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» було укладено договір факторингу №254, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» передає ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» за плату належні йому права вимоги, та, згідно Реєстру Боржників від 23.01.2024, ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №98294948000, на суму 123330,18 грн, з яких: 71829,48 грн заборгованість за основною сумою боргу; 51500,70 грн сума заборгованості за відсотками. Зазначену суму заборгованості, а також судові витрати позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь. Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» заборгованість в загальному розмірі 123 330,18 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування судом всіх обставин справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не забезпечив належного повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи, чим порушив її право на доступ до правосуддя. Відповідачка ОСОБА_1 вказує, що вона є інвалідом та їй дуже складно знайти роботу, враховуючи її фізичні вади. Влаштуватися на роботу вона може лише на мінімальну заробітну плату. В кінці 2021 року вона працювала на посаді медичної сестри у ФОП ОСОБА_2 та їй не вистачало грошових коштів, у зв?язку з чим вона була вимушена звернутися до АТ «УКРСИББАНК» для отримання кредиту та, оскільки вона переймалася своїми життевими обставинам, належної уваги на умови кредитування не звернула, а просто підписала документи у банківській установі. Наполягає на тому, що жодних документів під назвою кредитний договір вона не підписувала, а договір укладений без додержання письмової форми є нікчемним. З позивачем у справі у відповідачки відсутні договірні відносини та вона не має сплачувати заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ». Відзив на апеляційну скаргу не подано. Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16. У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 02.11.2021 між ПАТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського/рахунку фізичної особи та умови кредитування (за Правилами) №98294948000, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит для особистих потреб, а позичальник зобов`язується одержати його та повернути разом із процентами та платою за користування кредитом. За умовами якого позичальник отримав фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки, у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану розміщеного на сайті й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі - «Тарифи»), поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК». Відповідно до п. 1.2. Договору, Банк встановлює ліміт овердрафту(надає кредит), на Картковому рахунку Клієнта (надалі - ліміт кредитування), а Клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором-анкетою та Правилами. Відповідно до п. 1.3. Договору, Банк має право надавати, а Клієнт отримувати послуги та/або сервіси Банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем Банку в порядку, викладеному у Правилах. Відповідно до п. 1.4. Договору, Правила після підписання Сторонами Договору-анкети, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір-анкету, Сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі-анкеті та в Правилах. Підписи Сторін під цим Договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання Сторонами цього Договору-анкети, Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для Сторін одночасно із підписанням цього Договору-анкети. Терміни, що вживаються в цьому Договорі-анкеті мають значення, надане їм у Правилах. 23.01.2024 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» було укладено договір факторингу №254, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» передає ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» за плату належні йому права вимоги. Пунктом 4.1. вказаного вище договору визначено, що право власності на права вимоги вважаються такими, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлення прав вимог у фактора виникає у моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги. Факт сплати ТОВ «ФК «Суперіум» коштів за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції №192 від 23.01.2024 (а.с.7). Згідно Реєстру Боржників від 23.01.2024, ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №98294948000, на суму 123330,18 грн, з яких: 71829,48 грн заборгованість за основною сумою боргу; 51500,70 грн сума заборгованості за відсотками. ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про усунення порушення основного зобов`язання вих №11-11 від 03.06.2024, в якій вимагало від відповідачки сплатити вказану заборгованість протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги (а.с.7 зворот). Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка прострочила погашення поточних платежів за кредитним договором та не повернула отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань, а тому дійшов висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №98294948000 від 02 листопада 2021 року у загальному розмірі 123 330,18 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з вимогами частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). За змістом частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини 1 статті 1054 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно частини 2 статті 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. За змістом пункту 22 частини 1 статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пп. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»). У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 6-223цс16 зроблено висновок, що «визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів». У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Із змісту Договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського/рахунку фізичної особи та умови кредитування (за Правилами) №98294948000 від 02 листопада 2021 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. ОСОБА_1 погодилася на укладення такого договору і на таких умовах, про що свідчить підписана власноруч відповідачкою Анкета заява на надання споживчого кредиту від 02 листопада 2021 року, Паспорт споживчого кредиту від 02 листопада 2021 року (а.с. 9-12). За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, право вимоги за Договором укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором АТ «УКРСИББАНК», перейшло до ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ». Як передбачено частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Частиною 1 статті 1081 ЦК України визначено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу. Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі». У свою чергу, позивачем надано копію досудової вимоги з доказами направлення відповідачці за місцем її реєстрації (а.с. 9). При цьому, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який з дотриманням вимог чинного законодавства України перевірив їх та спростував відповідними висновками. Доводи ж апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляд справи без належного повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи, колегією суддів не приймаються, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 123 330,18, тобто, дана справа є малозначною в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України. Оскільки, предмет даного спору не включено до переліку справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження, визначеного у ч. 4 ст. 274 ЦПК України, цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромможе бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно, ухвалою від 07 щ жовтня 2024 року, постановив розглядати даний спір у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 23). За положеннями п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення суду є розгляд справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду, у випадку, якщо так повідомлення є обов`язковим, тобто неповідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи, у даному випадку, зважаючи на розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не тягне за собою скасування рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги в цій частині. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду, в оскаржуваній частині, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 24 червня 2025 року. Головуючий: Судді: