Постанова 4807 № 335/9311/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №335/9311/23 Головуючий в 1 інст. Апаллонова Ю.В. Провадження №33/807/35/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2026 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Сполохова Є.О., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього адвоката Сполохова Є.О. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. Згідно з постановою суду, 21 вересня 2023 року о 23:56 годині в м.Запоріжжя вул. Перемоги, 72б водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210990-20 днз. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку з використанням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820 результат позитивний 2,44 проміле, тест №1625. Від керування відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП . В апеляційній скарзі захисник-адвокат Сполохов Є.О. просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Надіслати справу до військової частини НОМЕР_2 для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вказана справа не підлягає розгляду судом, а ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності оскільки, він є військовослужбовцем та на цей момент виконує службові обов`язки. Звертає увагу на те, що у разі вчинення військовослужбовцем адміністративного проступку за загальним правилом передбачається заміна одного виду юридичної відповідальності на інший, а саме: адміністративна відповідальність замінюється дисциплінарною. Вважає, що оскільки адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 130 КУпАП, в переліку, який наведено в другому реченні ч.1 ст.15 КУпАП відсутнє, військовослужбовці не можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, а підлягають саме дисциплінарній відповідальності. Також, вказує на те, що судом протиправно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір. Постановою Запорізького апеляційного суду від 10 травня 2024 року клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Сполохова Є.О. задоволено. Провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката Сполохова Є.О. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП зупинено до звільнення його з військової служби. В свою чергу, за змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою. Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП. У зв`язку з наведеним, провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката Сполохова Є.О. підлягає поновленню. 27 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» захисник-адвокат Сполохов Є.О. подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Сполохова Є.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. При цьому, захисник-адвокат Сполохов Є.О. зазначив, що у випадку залишення апеляційної скарги без задоволення, просить накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній є військовослужбовцем, його служба пов`язана з виконанням функції водія, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №047954 від 21 вересня 2023 року, згідно з яким, 21 вересня 2023 року о 23:30 годині в м.Запоріжжя вул. Перемоги,72б водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210990-20, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку з використанням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, результат позитивний 2,44‰, тест №1625. Від керування відсторонений, чим порушив п.2.9.а Правил Дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують та швидкість реакції КНП «ЗОНД» ЗОР від 21 вересня 2023 року; - у роздруківці тесту газоаналізатору Alcotest 6820, тест №1625, проведений 21 вересня 2023 року о 23-56 годині, результат тесту 2,44‰; - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, за допомогою Alcotest Drager 6820, результат огляду на стан сп`яніння 2,44‰. Під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис здійснювався за допомогою бодікамер №471559, 474578; - у довідці про відсутність повторності щодо ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 16 травня 2023 року; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті командира взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Курлікової Д, згідно з яким, остання доповідає, що 21 вересня 2023 року під час несення служби за адресою вул.Перемоги, 72-б було зупинено транспортний засіб ВАЗ-210990-20 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат огляду на стан сп`яніння 2,44‰, тест №1625. В медичному закладі проходити огляд відмовився. Складено протокол серії ААД047954 за ч.1 ст.130 КУпАП. Подія зафіксована на БК 474578, 471559. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними, допустимими та достатніми. Згідно з оскаржуваною постановою, у судовому засіданні представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Сполохов Є.О. просить передати матеріали про адміністративне правопорушення до військової частини НОМЕР_2 для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи. При апеляційному розгляді особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Сполохов Є.О. навели доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі та письмових клопотаннях, наданих на адресу апеляційного суду. Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Доводи апелянта про те, що вказана справа не підлягає розгляду судом, а ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності оскільки, він є військовослужбовцем та на цей момент виконує службові обов`язки, є помилковими з огляду на таке. Згідно з вимогами ч.2 ст.45 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» N 551-XIV від 24 березня 1999 року, за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративне правопорушення. Окрім того, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах. Тому, в цьому випадку адміністративні матеріали оформлені та протокол про адміністративне правопорушення обґрунтовано складені працівником поліції, що повністю відповідає вимогам ст.255 КУпАП. Відповідно до вимог ст.221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 130 цього Кодексу. Тобто, підвідомчість справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься виключно до компетенції судів. Доводи захисника-адвоката Сполохова Є.О. в письмовому клопотанні, направленому на адресу апеляційного суду, про те, що огляд ОСОБА_1 як військовослужбовця, мав здійснюватись в порядку, передбаченому ст.266-1 КУпАП, є безпідставними. Ці доводи ґрунтуються на помилковому розумінні норм права. Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. З матеріалів справи, серед іншого і з відеозапису, убачається, що ОСОБА_1 керував не військовим автомобілем на час його зупинки працівниками поліції, а своїм власним транспортним засобом, та не виконував у той час завдання, пов`язаного з військовою службою, та жодного разу не казав про таке працівникам поліції. Отже, підстав для застосування процедури, передбаченої ст.266-1 КУпАП не було. Окрім того, як вже зазначено вище, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах. Тому, в цьому випадку адміністративні матеріали оформлені та протокол про адміністративне правопорушення обґрунтовано складені працівником поліції, що повністю відповідає вимогам ст.255 КУпАП. Об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАПта містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає. Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано. Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Відповідаючи на доводи захисника-адвоката Сполохова Є.О. в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 , відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, оскільки є військовослужбовцем та на цей момент виконує службові обов`язки, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Підстави, розмір та порядок сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». За приписами пунктів 8-9, 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте, серед пільг у вказаній статті, не зазначено права на звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій, які притягаються до адміністративної відповідальності. При цьому, питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/311/19. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Сполохов Є.О. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою у справі, яка пов`язана із захистом прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому у цьому випадку на нього не поширюється дія пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Те, що ОСОБА_1 проходить періодично лікування (як про це зазначає сторона захисту) само по собі також не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від плати судового збору. З метою перевірки вказаних доводів, апеляційним судом був надісланий запит до медичної установи, на яку вказував захисник та отримано відповідь про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні з 26 листопада 2025 року по 22 грудня 2026 року з певним діагнозом. Проте, зазначена обставина також не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку. Неповноти та однобічності з`ясування обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також упередженості з боку суду першої інстанції не убачається. Відповідаючи на доводи сторони захисту про безпідставність накладеного на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до вимог ч.4 ст.30 КУпАП, позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, у рішенні в справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Діяння, які кваліфікуються за ст.130 КУпАП, є найбільш небезпечними правопорушеннями у сфері безпеки дорожнього руху. Законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості накладення на особу, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, іншого стягнення, ніж передбачене санкцією цієї статті, або ж звільнення від стягнення. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Клопотання захисника-адвоката Сполохова Є.О. про закриття провадження в цій справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, задоволенню не підлягає, з таких підстав. Згідно з встановленими судом обставинами, адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , мало місце 21 вересня 2023 року. Отже, на момент розгляду справи судом першої інстанції 31 жовтня 2023 року, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.6 ст.38 КУпАП, не закінчились. Тому підстави для закриття провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП відсутні, а думка сторони захисту про протилежне не узгоджується з положеннями законодавства України про адміністративні правопорушення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката Сполохова Є.О. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП поновити. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Сполохова Є.О. залишити без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 335/9311/23