Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/23232/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/23232/24 пров. № А/857/26700/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Довгої О. І., Запотічного І. І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Кравців О.Р.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в м. Львів 22 травня 2025 року, у справі №380/23232/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 14.11.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просили: - визнати протиправним та скасування пункту 4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.05.2024 №45/975, про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби в сумі 1240500 грн; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомогу, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15000000 грн. та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року в задоволені позову відмовлено. Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи встановлено відсутність факту звернення позивачів із заявами щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця відповідно до пункту 2 Постанови №168 і відповідно відсутність будь-якого рішення відповідача, тому суд вважав, що у цьому випадку права позивачів не порушені. Водночас щодо права позивачів на одержання одноразової допомоги відповідно до Постанови №168 суд зазначив, що за встановлених обставин військовослужбовець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок супутнього (фонового) захворювання, а не внаслідок поранення, отриманого 28.10.2022, про що зазначено у висновку ВЛК, доказів оскарження якого позивачами суду не надано. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, просять скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачі звернулися до посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та подали заяву про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час дії воєнного стану. Відповідальна особа ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 надала роздруковану заяву та вказала в цій заяві де необхідно заповнювати. Заяву заповнили під диктовку даної особи. Копії заяви не отримали. Відповідальна особа ОСОБА_6 документи забрала і запевнила позивачів, що вони отримують виплату ГД передбачену законодавством. Апелянти зазначають, що оскільки вони не є обізнаними у галузі права, тому щиро довіряли працівнику ІНФОРМАЦІЯ_5 , як представнику держави, захищаючи яку своє життя віддав військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вважають, що вони мають повне право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, оскільки смерть військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 пов`язані із захистом Батьківщини, в період воєнного стану в Україні, що підтверджується згідно з витягом з протоколу 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 2544 від 13 грудня 2023 року. У зв`язку з чим, наполягають на тому, що 09 січня 2024 року, вони зверталися саме із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю сержанта ОСОБА_5 , 1985 року народження, під час дії воєнного стану в розмірі та в порядку, передбачених п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що судом було досліджено усі наявні докази та враховано аргументи учасників справи, правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Також зазначає, що вважає позовні вимоги позивачів до Міністерства оборони України передчасними, оскільки вони до нього із заявами про перерахунок і виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 не зверталась та відмови в цьому не отримували. Після чого позивачами подана заява про долучення нового доказу - витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України №96/в від 09 жовтня 2025 року з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яким їм відмовлено у задоволенні заяв про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному постановою КМУ № 168 у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 . Просили врахувати зазначений документ при апеляційному розгляді справи, оскільки він має істотне значення для правильного вирішення спору по суті. Також просили визнати обґрунтованим подання доказу на цій стадії процесу у зв`язку з тим, що ми не мали можливості надати його раніше з незалежних від себе причин. Згодом позивачі подали заяву в якій зазначили, що після подання апеляційної скарги змінився фактичний склад позивачів, що впливає на обсяг заявлених позовних вимог. Повідомили, що позивач - ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , зареєстроване Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області, актовий запис №

94. У зв`язку з смертю одного з позивачів, та як наслідок зміною суб`єктного складу сторін у справі, враховуючи те, що спір у даній справі стосується права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, яка відповідно до законодавства України підлягає розподілу між особами, які мають право на її отримання, у зв`язку зі зменшенням кількості позивачів до двох осіб, позовні вимоги підлягають відповідному коригуванню. Разом з тим, вони як позивачі підтримують подану апеляційну скаргу та наполягають на її розгляді по суті. Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її неповнолітня дочка ОСОБА_4 є родичами військовослужбовця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_5 з 09.03.2022 призваний на військову службу у зв`язку із мобілізацією та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №735 від 23.01.2023 сержант ОСОБА_5 в періоди з 03 квітня по 4 липня 2022 року, з 14 серпня по 28 жовтня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Луганській області. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №684 від 23.06.2023 «Про отримання поранення сержантом ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання», із доповіді заступника командира роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку з морально-психологічного забезпечення Військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_7 від 28.10.2022 стало відомо, що сержант ОСОБА_5 командир відділення роти командного пункту польового вузла зв`язку Військової частини НОМЕР_2 під час виконання бойового завдання, у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 омбр від 16.10.2022 від №2/1038 дек ОКП-Мирноград в районі н.п. Водяне Покровського району Донецької області 28.10.2022 в результаті ворожого мінометного обстрілу зі сторони противника отримав поранення «мінно-вибухова травма, ВСП лівої лопаткової ділянки, стороннє тіло м`яких тканин лівої бокової стінки грудної клітини», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1470022 від 04.11.2022. Силами та засобами особового складу, був евакуйований для надання медичної допомоги до медичної роти Військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 , де йому була надана перша лікарська допомога, а далі евакуйований у НОМЕР_4 Військовий мобільний госпіталь АДРЕСА_1 . Під час поранення сержант ОСОБА_5 перебував в засобах індивідуального захисту (відповідно до вимог статті 18 та Додатку 1 Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України; не вчиняв дій, що містять ознаки кримінального або адміністративного правопорушення; не перебував в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин; не вчиняв дій, пов`язаних із навмисним заподіянням шкоди своєму здоров`ю; не використовував в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині. Також, у наказі вказано, що поранення, отримані 28.10.2022 сержантом ОСОБА_5 , визнати таким, що пов`язані із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану. Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 10.12.2022 №7202 сержант ОСОБА_5 28.10.2022 одержав «мінно-вибухове поранення, непроникаюче поранення лівої лопаткової ділянки». За безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу Військової частини НОМЕР_2 Донецька область. Був у засобах захисту (бронежилет, шолом) під впливом наркотичних засобів та алкогольного сп`яніння не перебував. Підстава - наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 28.10.2022 №238. Згідно з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1470022 від 04.11.2022 ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні КНП «МКЛ №6» ДМР» з 28.10.2022 до 04.11.2022. Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): «ІХС: кардіосклероз дифузний. Пароксизмальна форма фібриляції передсердь, тахісистоліяний варіант. СН І, ФК ІІ за NYHA. Гіпертонічна хвороба Іст., АГ 2 ст., ризик

2. МВТ. ВОСП лівої лопаткової ділянки, стороннє тіло м`яких тканин лівої бокової стінки грудної клітини». Відповідно до перевідного епікризу №15079 від 14.11.2022 ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні Військово-медичного клінічного центру Західного регіону з 05.11.2022 по 14.11.2022, Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): «а) основний: Стан після мінно-вибухової травми (28.10.2022). Вогнепальне осколкове сліпе поранення лопаткової ділянки, стороннє тіло м`яких тканин лівої бокової стінки грудної клітки. в) супутній: Гіпетрофічна хвороба, першої стадії, першого ступеня. Ризик високий. Ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз, постійна форма фібриляції передсердь, тазі систолічний варіант. СН І». Для подальшого лікування 14.11.2022 хворий переведений в госпіталь для легкопоранених м. Трускавець. Згідно з посмертним епікризом до історії хвороби №5185 смерть сержанта ОСОБА_5 зафіксована 07.12.2022 о 5:50 год. Основне захворювання: «Стан після мінно-вибухової травми (28.10.2022). Вогнепальне осколкове сліпе поранення лопаткової ділянки, стороннє тіло м`яких тканин лівої бокової стінки грудної клітки». Фонове захворювання: «Гіпетрофічна хвороба, першої стадії, першого ступеня. Ризик високий. Ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз, постійна форма фібриляції передсердь, тазі систолічний варіант. СН І». Причина смерті: «гостра лівошлуночкова недостатність». Смерть військо службовця наступила під час проходження військової служби, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Військовій частині НОМЕР_5 внаслідок загострення хронічного захворювання серця. У зв`язку із зазначеним Військова частина НОМЕР_2 надіслала ОСОБА_1 10.12.2022 сповіщення про смерть (загибель) сина - сержанта ОСОБА_5 07.12.2022 в якому зазначено, що сержант ОСОБА_5 , вірний військовій присязі, у бою за Батьківщину, 28.10.2022 неподалік с. Опитне, Покровського району, Донецької області, під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, отримав поранення у наслідок якого ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув. Відповідно до витягу із протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №2544 від 13.12.2023 «захворювання сержанта ОСОБА_8 , 1985 року народження, «Гостра серцево-судинна недостатність. Гіпертрофічна кардіоміопатія», підтверджена витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 №59 від 26.02.2023, сповіщенням про смерть від 10.12.2022 №23/1 в/ч НОМЕР_2 , постановою про закриття кримінального провадження Дрогобицького РВП №2 ГУНП у Львівській області від 13.12.2022, висновком експерта №294 від 30.12.2022 Дрогобицького районного відділення Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, яке на підставі лікарського свідоцтва про смерть №294 від 07.12.2022 Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 13.12.2022 відділу державної РАЦС у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), послужило причиною смерті 07 грудня 2022 року - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. Підстава: протокол №2544 від 13 грудня 2023 року». Надалі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 звернулись 09.01.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 , через який подали до ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_9 ), заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_5 , до яких долучили необхідні документи. ІНФОРМАЦІЯ_9 17.01.2025 подав директору Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та смерть якого пов`язана із проходженням військової служби. На підставі поданих заяв із долученими документами та висновку ІНФОРМАЦІЯ_10 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення, оформлене протоколом засідання від 17.05.2024 №45/975 про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022 рік), в сумі 1240500 грн у рівних частках кожному. Вважаючи рішення Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум необґрунтованим, позивачі звернулися за захистом своїх прав до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Так, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). Згідно змісту пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти. Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Пунктом 2 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби. Також положеннями статті 16-1 Закону №2011-ХІІ визначений перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону. Відповідно до пункту 4 статті 16-1 Закону №2011-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пунктом 3 статті 16-1 Закону №2011-ХІІ законодавцем встановлено, що в разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках. Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону. Водночас, відповідно до пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень; розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу 2 підпункту «а» пункту 1 цієї статті. На реалізацію законодавчого припису Кабінетом Міністрів України прийнято 28.02.2022 Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 2 якої установлено, сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абзац 1). Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац 6). Отже законодавець в Законі №2011-ХІІ розмежовує право на отримання одноразової грошової допомоги за такими підставами: 1) а) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, б) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, та 2) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану. Згідно з пунктом 1 статті 16-3 №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом 2 пункту 2 статті 16-1 цього Закону. У разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна з таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у рівних частках. Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається. Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відповідно до пункту 6 статті 16-3 №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Пунктом 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 10 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ). Слід зауважити, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (Порядок - №975, в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби. Пунктом 5 Порядку №975 встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть). Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання. У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду. Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання. Як убачається з матеріалів справи, Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних і призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення, оформленого протоколом засідання від 17.05.2024 №45/975 про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022 рік), в сумі 1240500 грн у рівних частках кожному. Водночас, позивачі-апелянти вказують, що таке рішення відповідача є протиправним, оскільки вони зверталися із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168, а смерть ОСОБА_5 пов`язана із захистом Батьківщини, в період воєнного стану в Україні, оскільки такий отримав поранення 28.10.2022, яке згідно посмертного епікризу до історії хвороби №5185 є основним захворюванням (стан після мінно-вибухової травми). Щодо наведеного апеляційний суд зазначає, що у п.1 Постанови №975 зазначено: Затвердити Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що додається. Отже, ця Постанова №975 стосується виключного кола осіб, а саме: військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Дане коло осіб є вичерпним, та не стосується осіб, які були призвані під час мобілізації під час дії воєнного стану до яких відносився сержант ОСОБА_5 . Крім того, апеляційний суд зазначає, що з аналізу заяв про призначення одноразової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) сержанта ОСОБА_5 убачається, що у таких не зазначено про те, що такі заяви подані на підставі Постанови КМУ №975, разом з тим, наявність відмітки про те, що до заяви додано документи згідно з, зокрема, Постановою КМУ №975 не свідчить про їх подання саме за вказаним нормативним актом. При цьому апеляційний суд зазначає, що згідно поданого висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям ОСОБА_5 , який, як це зазначено у такому помер ІНФОРМАЦІЯ_11 та смерть якого, пов`язана з проходженням військової служби убачається, що до Міністерства оборони України поданий певний перелік документів за таким змістом: - копія лікарського свідоцтва про смерть №294 від 07.12.2022 (хвороба, що призвела до смерті: а)Гостра серцево-судинна недостатність; б)Гіпертрофічна кардіоміопатія); - копія довідки в/ч НОМЕР_2 про участь в бойових діях №735 від 23.01.2023 (сержант ОСОБА_5 в періоди з 03 квітня по 4 липня 2022 року, з 14 серпня по 28 жовтня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Луганській області); - копія витягу з журналу бойових дій № 1408 в/ч НОМЕР_2 (28.10.2022 13.28-15.36 відбувся мінометний обстріл противником позицій в/ч НОМЕР_2 внаслідок чого сержант ОСОБА_5 отримав мінно-вибухову травму. Непроникаюче поранення лівої лопаткової ділянки.); - копія витягу з книги безповоротних втрат особового складу в/ч НОМЕР_2 (дата та обставини загибелі: 07.12.2022 внаслідок Гіпертрофічної кардіоміопатії); - копія довідки про обставини травми від 10.12.2022 № 7202 (сержант ОСОБА_5 28.10.2022 одержав «мінно-вибухове поранення, непроникаюче поранення лівої лопаткової ділянки». За безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу Військової частини НОМЕР_2 Донецька область. Був у засобах захисту (бронежилет, шолом) під впливом наркотичних засобів та алкогольного сп`яніння не перебував. Підстава - наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 28.10.2022 №238.); - копія наказу про розслідування отриманого поранення №684 від 23.06.2023 (сержант ОСОБА_5 командир відділення роти командного пункту польового вузла зв`язку Військової частини НОМЕР_2 під час виконання бойового завдання, у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 омбр від 16.10.2022 від №2/1038 дек ОКП-Мирноград в районі н.п. Водяне Покровського району Донецької області 28.10.2022 в результаті ворожого мінометного обстрілу зі сторони противника отримав поранення «мінно-вибухова травма, ВСП лівої лопаткової ділянки, стороннє тіло м`яких тканин лівої бокової стінки грудної клітини», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1470022 від 04.11.2022), поранення, отримані 28.10.2022 визнати таким, що пов`язані із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану; - копія посмертного епікризу до історії хвороби № 5185 (Клінічні діагнози: Основне захворювання: «Стан після мінно-вибухової травми (28.10.2022). Вогнепальне осколкове сліпе поранення лопаткової ділянки, стороннє тіло м`яких тканин лівої бокової стінки грудної клітки». Фонове захворювання: «Гіпетрофічна хвороба, першої стадії, першого ступеня. Ризик високий. Ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз, постійна форма фібриляції передсердь, тазі систолічний варіант. СН І». Причина смерті: «гостра лівошлуночкова недостатність». Смерть військо службовця наступила під час проходження військової служби, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Військовій частині НОМЕР_5 внаслідок загострення хронічного захворювання серця); - копія висновку експерта № 294 від 30.12.2022 (1.Смерть гр-на ОСОБА_5 наступила внаслідок захворювання серця - гіпетрофічної кардіоміопатії, що призвело до розвитку гострої серцево-судинної недостатності та настання смерті.

2. При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді рубця на спині зліва нижче лопатки, який може бути наслідком загоєння сліпого осколкового поранення, отриманого незадовго до поступлення у лікарню.); - копія сповіщення про смерть від 10.12.2022 №23/1 в/ч НОМЕР_2 (Командир відділення - командир командно-штабних машин радіовзводу роти зв`язку командного пункту польового вузлу зв`язку військової частини НОМЕР_2 , сержант ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_3 вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, ІНФОРМАЦІЯ_12 , неподалік с. Опитне, Покровського району. Донецької області, під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, отримав поранення внаслідок якого 07.12.2022 загинув.) - копія витягу з протоколу 16 Регіональної ВЛК № 2544 від 13.12.2023 (Захворювання сержанта ОСОБА_8 , 1985 року народження, «Гостра серцево-судинна недостатність. Гіпертрофічна кардіоміопатія», яке, послужило причиною смерті 07 грудня 2022 року - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ). Суд апеляційної інстанції, досліджуючи подані документи доходить висновку, що сержант ОСОБА_5 проходив військову службу під час мобілізації, неодноразово виконував бойові завдання та брав безпосередню участь у бойових діях, під час захисту Батьківщини. Під час виконання одного із таких бойових завдань отримав мінно-вибухове поранення, внаслідок чого проходив лікування. Проте у досить короткий час після отримання поранення (40 днів) під час лікування помер. Причиною смерті вважається Гіпертрофічна кардіоміопатія. При цьому ВЛК визначено, що захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, «так, пов`язані з проходженням військової служби», що на переконання суду апеляційної інстанції не узгоджується з фактичними обставинами, оскільки отримані поранення перебували у причино-наслідковому зв`язку із захворюванням та як наслідок зі смертю, а поранення мало місце не під час проходження військової служби, а пов`язане із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану. При прийнятті рішення судом апеляційної інстанції також враховано, що на час призову ОСОБА_5 був визнаний придатний до військової служби. Згідно медичної характеристики начальника відділення медичної роти в/ч НОМЕР_7 ОСОБА_10 , сержант ОСОБА_5 при зарахуванні 12.03.2022 року до складу військової частини при первинному медичному обстеженні скарги не пред`являв. 11.07.2022, 06.08.2022, 09.08.2022 звертався в медичну частину із скаргами на болі та набряки в правому колінному суглобі. Призначено амбулаторне лікування, рентгенографію, консультацію травматолога. 28.10.2022 доставлений в медичну роту пораненим, оглянутий лікарем та евакуйований в м. Покровськ. Згідно висновку лікаря спеціаліста ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 на «Д» обліку не знаходився, з 10.08.2020 по 14.08.2020 - лікування з приводу ГРВІ, з 21.01.2021 по 27.02.2021 - амбулаторне лікування з приводу артриту суглобу, з 31.01.2022 по 03.02.2022 - амбулаторне лікування з приводу ГРВІ. З доданої до матеріалів справи виписки медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого №1470022, надходження на стаціонар 28.10.2022, виписка 04.11.2022, призначено консультацію торакального хірурга. Згідно перевідного епікризу №15079, надходження 05.11.2022, виписка 14.11.2022 - консультація хірурга, терапевта, невропатолога. На фоні проведеного лікування стан суттєво покращився. Водночас у посмертному епікризі до історії хвороби №5185, який засвідчений заступником командира в/ч НОМЕР_5 з медичної частини майором м/с ОСОБА_11 , начальником ВМР №1 капітаном м/ч ОСОБА_12 , лікуючим лікарем працівником ЗСУ ОСОБА_13 зазначено, що смерть військо службовця наступила під час проходження військової служби, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в Військовій частині НОМЕР_5 внаслідок загострення хронічного захворювання серця, що жодними первинними медичними документами в частині «хронічного захворювання серця» не підтверджено. Суд апеляційної інстанції зауважує, що Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення). Пунктом 1.1. Розділу I. «Основи організації військово-лікарської експертизи» Положення передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Пунктом 21 Розділу II. «Медичний огляд» Положення визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України. У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (21.1.) Відповідно до пункту 21.5 Положення постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема: а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочиннихугруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії. д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні. е) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби. За наведених норм права, враховуючи те, що ОСОБА_5 проходив військову службу у військовій частині, що входить до складу діючої армії, а також зміст сповіщення про його смерть від 10.12.2022 №23/1 в/ч НОМЕР_2 , з якого убачається, що ОСОБА_5 , у бою за нашу Батьківщину, ІНФОРМАЦІЯ_12 , під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, отримав поранення внаслідок якого ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув, апеляційний суд вважає, що у ВЛК був тільки один варіант встановлення причино - наслідкового зв`язку захворювання, яке призвело до смерті, та причини смерті, а саме: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини». Отже, апеляційний суд зазначає, що зміст поданих для отримання одноразової грошової допомоги документів містив суперечності щодо причин та підстав захворювання та смерті військовослужбовця, а також обставинами за яких захворювання (смерть) настали, а саме: «під час проходження військової служби»/«пов`язане з захистом Батьківщини». Водночас, відповідач як орган, який розглядав подані документи, належним чином не дослідив подані документи та формально підійшов до встановлення усіх обставини у їх причинно наслідковому зв`язку. Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону. Згідно статті 43 Закон № 2073-IX, у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі. У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків. Відповідно до статті 52 Закону № 2073-IX адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності. Адміністративний орган визначає відповідно до законодавства способи та обсяг встановлення обставин справи. При цьому адміністративний орган не обмежений доводами учасників адміністративного провадження, наданими ними доказами та клопотаннями. Адміністративний орган повинен неупереджено дослідити всі обставини справи, у тому числі ті, що є сприятливими, а також ті, що є несприятливими для учасників адміністративного провадження. Забороняється вимагати від учасника адміністративного провадження надання доказів, які не стосуються обставин справи, а також всупереч принципу офіційності, згідно з яким обов`язок збирання доказів покладений на адміністративний орган. Частинами 1, 3, 7 статті 53 Закону № 2073-IX передбачено, що доказами в адміністративному провадженні є будь-які фактичні дані, на підставі яких адміністративний орган у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставини, що має значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію про обставини, що мають значення для вирішення справи. Якщо законодавством не визначено докази та/або засоби доказування, якими можуть підтверджуватися обставини справи, адміністративний орган на власний розсуд визначає належність, допустимість, достовірність та достатність зібраних ним чи наданих учасниками адміністративного провадження доказів. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 54 Закону № 2073-IX учасник адміністративного провадження має право подати до адміністративного органу свої пояснення та/або зауваження у справі, включно з доказами, на будь-якому етапі провадження до моменту прийняття адміністративного акта, а в разі проведення слухання у справі - до дня проведення або під час слухання. Адміністративний орган інформує заявника про отримані від заінтересованих осіб пояснення та/або зауваження щодо заяви, а в разі проведення слухання у справі надає можливість ознайомитися з ними до проведення слухання. Заявник може змінити або відкликати свою заяву на будь-якому етапі адміністративного провадження до моменту прийняття адміністративного акта, крім випадків, передбачених законом. За приписом частини 3 статті 85 Закону № 2073-IX у разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов`язковою, такий акт скасовується. Слід зауважити, що правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень це документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, такий не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Разом з тим, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, тоді як невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Про дотримання суб`єктом владних повноважень вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для вирішення питання, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. Суд апеляційної інстанції вважає, що неоднозначний зміст поданих відповідачу документів щодо підстав отримання одноразової грошової допомоги, причин захворювання та смерті військовослужбовця у причинно наслідковому зв`язку, а також не надання позивачам можливості надати свої пояснення щодо цього, а також і можливості уточнити зміст поданих ними заяв та подати відповідні/додаткові документи свідчить про те, що оскаржуване рішення, як Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, що призводить до його протиправності і як наслідок скасування, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. При цьому, щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови №168, апеляційний суд зазначає, що суд як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданих виключно суб`єкту владних повноважень. Так, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України, оскільки завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Отже, з огляду на встановлені у справі обставини та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуване рішення про виплату одноразової грошової допомоги підлягає скасуванню, а належним способом захисту порушених прав позивачів є зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , які подані з метою отримання виплати одноразової грошової допомоги, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15000000 грн, з урахуванням висновків суду. При цьому, апеляційний суд враховує, що позивач - ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , зареєстроване Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області, актовий запис №

94. Статтею 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Правові підстави закриття провадження у справі визначені статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 цього ж Кодексу суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Отже, виходячи з правового аналізу положень частини другої цієї статті, коли судом апеляційної інстанції встановлений факт смерті особи у спорі, що не допускає правонаступництво, оскільки право на отримання належної одноразової допомоги на момент смерті позивача ще не було визнане/набуте, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, в той же час провадження у справі підлягає закриттю з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.238 КАС України. На підставі викладеного, враховуючи що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у справі в частині, що стосується позовних вимог позивача - ОСОБА_2 підлягає закриттю. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецеденту практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за подання позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сплачено судовий збір по 1211,20 грн кожен та за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір на суму 1816,80 грн. Враховуючи те, що по суті розгляду вказаної справи позовні вимоги позивачів задоволено частково, то відповідно до ст.139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду 22 травня 2025 року у справі №380/23232/24 скасувати. Провадження у справі № 380/23232/24 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - закрити. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.05.2024 №45/975, про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, як членам сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 1240500 грн. Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки, ОСОБА_4 , які подані з метою отримання виплати одноразової грошової допомоги, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15000000 грн, з урахуванням висновків суду. В решті позову відмовити. Стягнути з Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ), судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та за подання апеляційної скарги у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та в частині закриття провадження може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення, в іншій частині постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді О. І. Довга І. І. Запотічний