Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/28306/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28306/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «КАМ`ЯНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№34)» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 р. (суддя Дєєв М.В) в адміністративній справі №160/28306/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «КАМ`ЯНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№34)», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати їй щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29 січня 2020 р. по 19 травня 2023 р. та з 18 червня 2025 р. по 29 липня 2025 р., допомоги для оздоровлення за 2020 року, 2021 року, 2022 року, 2023 року відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 р. у межах справи №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29 січня 2020 р. по 31 грудня 2020 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 294-ІХ на 01 січня 2020 р. у розмірі 2102,00 грн., з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1082-ІХ на 01 січня 2021 р. у розмірі 2270,00 грн., з 01 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01 січня 2022 р. у розмірі 2481,00 грн., з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01 січня 2023 р. у розмірі 2684,00 грн., з 18 червня 2025 р. по 29 липня 2025 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 4059-ІХ на 01 січня 2025 р. у розмірі 3028,00 грн; - зобов`язати відповідача провести їй перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29 січня 2020 р. по 19 травня 2023 р. та з 18 червня 2025 р. по 29 липня 2025 р., перерахунок та виплату допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 рік - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 р. у межах справи №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29 січня 2020 р. по 31 грудня 2020 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 294-ІХ на 01 січня 2020 р. у розмірі 2102,00 грн., з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1082-ІХ на 01 січня 2021 р. у розмірі 2270,00 грн., з 01 січня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01 січня 2022 р. у розмірі 2481,00 грн., з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01 січня 2023 р. у розмірі 2684,00 грн., з 18 червня 2025 р. по 29 липня 2025 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 4059-ІХ на 01 січня 2025 р. у розмірі 3028,00 грн, із урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй за період з 11 березня 2022 р. по 31 травня 2022 р. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. у розмірі 30 000,00 гривень на місяць; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. у розмірі 30000,00 грн. на місяць, за період з 11 березня 2022 р. по 31 травня 2022 р., із урахуванням виплачених сум. В обгрунтування позовних вимог вказала, що проходила службу у відповідача, який в період з 29 січня 2020 р. по 19 травня 2023 р. та з 18 червня 2025 р. по 29 липня 2025 р., грошове забезпечення нараховував та виплачував їй не в повному обсязі, а саме не у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на відповідний календарний рік. Також, в період з 11 березня 2022 р. по 31 травня 2022 р. відповідач не нараховував їй додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 р. у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. У поданій апеляційній скарзі Державна установа «КАМ`ЯНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№34)» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, є сума 1762,00 грн., яка множиться на відповідний тарифний коефіцієнт. Також вказано, що позивачу правомірно було нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. пропорційно до фактичних годин несення служби. В письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив обгрунтувала тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в неї права на розрахунок грошового забезпечення із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року. Також, суд дійшов вірного висновку, що вона мала право з 11 березня 2022 р. по 31 травня 2022 р. на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі. ОСОБА_1 проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, а саме в Державній установі «Дніпровська виправна колонія (№34)», яка в період з 29 січня 2020 р. по 19 травня 2023 р. та з 18 червня 2025 р. по 29 липня 2025 р. при нарахуванні та виплаті їй грошового забезпечення та інших виплат, застосовувала показник 1762,00 грн. Також, у період з 11 березня 2022 р. по 31 травня 2022 р. позивачці було здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. у розмірі пропорційно до фактичних годин несення нею служби. Не погодившись із даними обставинами, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 29 січня 2020 р. - дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 по 19 травня 2023 р., а також з 18 червня 2023 р. - дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/29450/24, діє редакція п. 4 Постанови №704, яка передбачає обрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. Також, суд дійшов висновку, що позивачка мала право в період з 11 березня 2022 р. по 31 травня 2022 р. на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. у розмірі 30 000,00 грн. щомісчно. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Щодо доводів апеляційної скарги відносно відсутності підстав для розрахунку розміру грошового забезпечення позивачки, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року, то слід зазначити наступне. 01 березня 2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 4 якої в редакції, чинній на момент прийняття (30 серпня 2017 р.) визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. 24 лютого 2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. 12 травня 2023 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481, яка набрала чинності 20 травня 2023 р., якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, розраховуються виходячи з розміру 1762 грн. помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт. За правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 17 лютого 2026р. у справі №520/5814/24, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, має застосовуватися пункт 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не в редакції, зміненій Постановою КМУ №103 та Постановою КМУ №481. Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для розрахунку розміру грошового забезпечення та всіх інших виплат позивачки за період з 29 січня 2020 р. по 19 травня 2023 р. та з 18 червня 2025 р. по 29 липня 2025 р., виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно правомірного нарахування та виплати позивачці в період з 11 березня 2022 р. по 31 травня 2022 р. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. у розмірі пропорційно до фактичних годин несення нею служби, то слід зазначити наступне. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в первинній редакції передбачав, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від №350 від 22 березня 2022 р. його доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Застосування даних змін визначено з 24 лютого 2022 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01 липня 2022 р., яка набрала чинності 08 липня 2022 та застосовується з 01 червня 2022 р., також були внесені зміни до пункту 1 Постанови КМУ № 168, згідно яким в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Отже, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачка мала право в період з 11 березня 2022 р. по 31 травня 2022 р. на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної установи «КАМ`ЯНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№34)» - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/28306/25 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили 24 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.І. Малиш суддя О.О. Круговий