Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/55/26
від 29.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року справа №200/55/26 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року (повне судове рішення складено 27 січня 2026 року) у справі № 200/55/26 (суддя в І інстанції Льговська Ю.М.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила: - визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати позивачеві грошового забезпечення, а також усіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, за період з 07 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві грошового забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, за період з 07 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати позивачеві грошового забезпечення, а також усіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, за період з 18 червня 2025 року по 31 грудня 2025 року; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві грошового забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, за період з 18 червня 2025 року по 31 грудня 2025 року, а також у подальшому здійснювати нарахування грошового забезпечення відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №
704. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24 необхідно керуватися положеннями попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, відповідно до якого розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 усіх видів грошового забезпечення, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, за періоди з 07 березня 2022 року по 19 травня 2023 року, з 18 червня 2025 року по 31 грудня 2025 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) усіх видів грошового забезпечення, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, за періоди з 07 березня 2022 року по 19 травня 2023 року, з 18 червня 2025 року по 31 грудня 2025 року. В іншій частині позову відмовити. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений у розмірі 1 762 грн. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. ОСОБА_1 згідно з витягом із послужного списку у період з 07 березня 2022 року по 31 грудня 2025 року проходила військову службу поперемінно у складі різних військових частин: Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_5 . На день подання позову особа продовжує нести військову службу без перерв, не є звільненою, а тому з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 позивачем не порушено строк звернення до суду. Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 є правонаступником Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_5 , що підтверджується доданими до відзиву довідками. У розрахункових листах за спірні періоди військовою частиною, що здійснює виплату грошового забезпечення, вказано Військову частину НОМЕР_1 , а тому саме цю частину слід вважати належним відповідачем. Позивачем визначено спірними періоди з 07 березня 2022 року по 19 травня 2023 року, з 18 червня 2025 року по 31 грудня 2025 року. У ці періоди позивачеві виплачено грошову допомогу на оздоровлення (травень 2022 рік, січень 2023 року, березень 2023 року, червень 2025 року). Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не виплачувалася. Показник прожиткового мінімуму для працездатної особи для розрахунку деяких видів грошового забезпечення у спірні періоди взято 1 762 грн. Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного. Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова № 103) внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови № 103). Постанова № 103 набула чинності 24 лютого 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №
103. Отже, з 29 січня 2020 року - дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №
103. Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. При цьому встановлене пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, зокрема, розрахованих згідно з Постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. При виборі та застосуванні норм права судом враховано правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21. З 29 січня 2020 року (у даній справі з 07 березня 2022 року) відповідач повинен був нараховувати та виплачувати грошове забезпечення із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. До абзацу 1 пункту 4 постанови № 704 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, якими установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і
14. Постанова № 481 набула чинності 20 травня 2023 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови №
704. Отже, з 18 червня 2025 року - дати набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто у первісній редакції, що передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. З 20 травня 2023 року до 18 червня 2025 року визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями має здійснюватися, виходячи з фіксованої величини 1 762 грн, передбаченої постановою КМУ №
481. При виборі і застосуванні норм права судом врахована правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та інших, про те, що постанова КМУ № 481 вважається чинною до 18 червня 2025 року та підлягає застосуванню до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/29450/24. З 18 червня 2025 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати грошове забезпечення із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. Оскільки допомога на оздоровлення за 2022, 2023, 2025 роки розраховується з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням у структурі місячного грошового забезпечення, то вказаний вид допомоги, виплачений у періоди з 07 березня 2022 року по 19 травня 2023 року, з 18 червня 2025 року по 31 грудня 2025 року, позивачеві виплачувався у меншому, ніж належало, розмірі. З огляду на те, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у спірні періоди не виплачувалася, то позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 200/55/26 залишити без змін. Повне судове рішення 29 квітня 2026 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук