Постанова 4823 № 748/2937/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 27 квітня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 748/2937/25 Головуючий у першій інстанції Костюкова Т. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/838/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді Мамонової О.Є., суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н.В., учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», відповідач: ОСОБА_1 ,- розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - У С Т А Н О В И В: У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої на його користь заборгованість за кредитним договором №431996878 від 14.02.2022 у розмірі 20 260,89 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою було укладено кредитний договір №431996878 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, після чого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти у сумі 13 800 грн на банківську картку відповідачки 4790-72хх-хххх-1094, таким чином виконавши свої зобов`язання у повному обсязі. Заявник зазначав, що відповідачка зобов`язання з повернення кредиту не виконувала, у зв`язку із чим виникла заборгованість у сумі 20 269,89 грн, що складається з: 13 740,45 грн заборгованості за тілом кредиту, 6 520,44 грн заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався в додаткових угодах до цього договору, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за вищевказаним кредитним договором. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вищевказаним кредитним договором. 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №0807/25-Е, відповідно до якого позивачу відступлено право вимоги до відповідачки за кредитним договором. Вказував, що умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавались, а отже є правомірними та породжують певні цивільні права та обов`язки. ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач жодних додаткових нарахувань до кредитної заборгованості не здійснювали. Відповідачка за увесь час погашень заборгованості не здійснювала. Заочним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07.01.2026 у задоволенні позову ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Ейс»» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають істотне значення для справи, та невідповідність висновків обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з подальшими додатковими угодами до нього є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, а саме 28.11.2018 31.12.2024, та на підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) первісного кредитора за відступлення права вимоги до позовної заяви додається акт звірки взаємних розрахунків та протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги. Заявник наголошує, що право вимоги до відповідачки на загальну суму 17 274,87 грн перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» 02.11.2021 під час підписання відповідного реєстру прав вимоги №203 до договору факторингу, тобто відступлення права вимоги здійснювалось не щодо майбутніх чи умовних зобов`язань, а дійсного та чинного на той момент зобов`язання відповідачки перед первісним кредитором. Стверджує про законність набуття ним прав вимоги за кредитним договором №431996878 від 14.02.2022 враховуючи те, що усі укладені договори факторингу пов`язують перехід права вимоги саме за фактом підписання між сторонами реєстру боржників. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», тому наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «ФК «Ейс». З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. Судом у справі встановлено, 14.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії №431996878, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 13 800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 13 зворот - 21). Договір кредитної лінії №431996878 підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV3R3C4 14.02.2022 18:59:13. Пунктами 2.2-2.5, 3.6-3.8, 5.1, 5.2, 7.1-7.5, 8.1-8.14, 11.1-11.3 договору кредитної лінії погоджено наступні умови. Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 13 800 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 16.03.2022. Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору. Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду та, кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. Для здійснення першої пролонгації за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 30 днів дисконтного періоду у розмірі 1 697,40 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. За вибором позичальника, кожен окремий транш за цим договором може надаватися позичальнику в наступний спосіб: шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника, за реквізитами платіжної картки 4790-72XX-ХХХХ-1094, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, кредитодавець відповідальності не несе; шляхом видачі готівкових коштів у відділенні фінансової установи, з якими у кредитодавця укладені відповідні договори на переказ грошових коштів без відкриття рахунку. Позичальник самостійно обирає відділення фінансової установи, в якому бажає отримати кредит, з числа тих що доступні для отримання грошового переказу. Позичальник може отримати кредит протягом 10 календарних днів від дати укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу таким способом. В такому разі обчислення строку надання кредиту та нарахування процентів за користування починається з дати отримання грошового переказу позичальником. Не отримання грошового переказу позичальником, протягом вказаного вище строку, є відмовою позичальника від отримання кредиту та скасовує обов`язок виконання кредитодавцем відповідних зобов`язань за договором. Перший транш за цим договором, у сумі вказаній в п. 2.3. договору, надається способом вказаним в п. 5.1.1. договору. На момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 16.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. Дата повернення кредиту, що вказана в п. 7.1. договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин: у разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього договору; у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування. вирахуваної відповідно до правил цього договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. Позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми кредиту, сума до сплати за договором перераховується. З актуальною сумою до сплати позичальник має можливість ознайомитись в особистому кабінеті. Сума кредиту, процентів за користування кредитом. неустойки та інших платежів, передбачених договором підлягають безготівковому перерахуванню на поточний рахунок кредитодавця у строки, встановлені договором та чинним законодавством України. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за користування кредитом, договором не передбачено. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5. договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (далі - базова процентна ставка). Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних. що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Загальні витрати за кредитом та загальна вартість кредиту може бути змінена в сторону зменшення, в порівнянні з описаним в п. 8.3 та. п. 8.12. договору, при умові виконання позичальником однієї з описаних нижче умов, а саме: якщо позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом будуть визначається за процентною ставкою 149,65 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,41 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі дисконтна процентна ставка); якщо позичальник вчинить описані в н. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду (з урахуванням всіх пролонгацій), то зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом за період від дати видачі кредиту до 16.03.2022 (включно) будуть визначатися на умовах п. 8.5.1. договору за дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 16.03.2022 за ставкою 740,83 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,03 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - індивідуальна процента ставка). У разі здійснення позинальником двох та більше пролонгацій кредитодавець може зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір позичальник інформується в особистому кабінеті. Для зручності позичальника в особистому кабінеті та бухгалтерському облік зобов`язання позичальника по сплаті процентів обліковуються та відображається з припущення, що позичальник отримає знижку на процентну ставку, на умовах описаних в п. 8.5. договору. Про розмір зобов`язань, без врахування знижки вказаної в п.8.5. договору позичальник інформується в особистому кабінеті. Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду, умови про розрахунок загальних витрат за кредитом та загальної вартості кредиту на умовах описаних в п. 8.5. договору не застосовуються. Відповідно загальна вартість кредиту за період всього дисконтного періоду визначається відповідно до розміру базової процентної ставки вказаної в п. 8.3. договору. Підписуючи цей договір позичальник підтверджує, що визначення розміру зобов`язань позичальника по оплаті процентів за дисконтний період кредитування відповідно до розміру дисконтної та індивідуальної ставки чи базовою ставкою є відкладальною обставиною в розмінні ст. 212 Цивільного кодексу України, та залежить від виконання чи не виконання ним описаних вище умов. Визначення зобов`язань позичальника за базовою процентною ставкою (без врахування знижок вказаних в п. 8.5. договору) не є односторонньою зміною умов договору в сторону погіршення для позичальника, адже порядок розрахунку вартості послуг кредитодавця прописаний в договорі на момент його укладення, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. Єдиний випадок коли при користуванні кредитом після закінчення дисконтного періоду за позичальником зберігається право сплачувати проценти розраховані за правилами п. 8.5 договору, це якщо розмір базової процентної ставки, вказаної в п. 8.3. договору, більший ніж 2.10 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках значення витрат по кредиту залежить від настання відкладальних обставин передбачених договором та моделі поведінки позичальника. Проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору. Враховуючи, що на момент укладення договору не можливо визначити модель поведінки позичальника щодо отримання додаткових траншів за договором в рамках кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по кредитній лінії, загальні витрати за кредитом / орієнтовна загальна вартість кредиту / реальна річна процентна ставка, розраховані для умовного характеру використання коштів в рамках кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням кредиту у формі кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по договору не надається. Припущення, використані при розрахунку орієнтовної реальної процентної ставки, ґрунтуються на середніх арифметичних значеннях розміру процентної ставки для клієнтів продукту «Смарт» в минулих звітних періодах. Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду, без виконання позичальником умов п. 8.5. договору. орієнтовна загальна вартість кредиту складе 22 494 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 8 694 грн та суму кредиту у розмірі 13 800 грн За умови виконання позичальником положень п. 8.5 договору, що надають можливість зменшити витрати позичальника за цим договором, для суми кредиту за першим траншем, то вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 15 497,40 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1 697,40 грн та суму кредиту у розмірі 13 800 грн орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 310,16 % річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 112,30% від суми першого траншу. Викладені в п. 8.12 та п. 8.13 договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення у разі дострокового повного чи часткового погашення кредиту, або у сторону збільшення у разі отримання додаткових траншів за Договором, оформлення пролонгацій за договором та у разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду. Строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту у вигляді кредитної лінії, що визначається з врахуванням факту настання чи не настання обставин передбачених цим договором, або до моменту дострокового розірвання договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання. Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах передбаченим цим договором. Невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua (п. 14.1 договору). Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 14.2 договору). Позичальник підтвердив, що: - отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в паспорті споживчого кредиту та правилах; - інформація надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п. 14.10 договору). Цей договір є електронним документом створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п. 14.12 договору). У матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №431996878 від 14.02.2022 не підписаний відповідачкою (а.с. 12-13). На підтвердження факту перерахування коштів у матеріалах справи наявна копія платіжного доручення від 14.02.2022 №17е274а8-7bcf-4044-bd68-е9697а82асbf, згідно з якою кошти в сумі 13 800 грн згідно договору №431996878 від 14.02.2022 перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 37). За інформацією АТ «Державний ощадний банк України» банку на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок НОМЕР_2 (980), який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_3 , а також банком надано підтверджуючий документ щодо зарахування коштів у сумі 13 800 грн на вказані банківський рахунок та картку (а.с. 114-115). Також установлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с. 44-49). Згідно з п.2.1. цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, зазначених вказаним договором. Відповідно до п. 1.3, 4.1 указаного договору, під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Пунктом 8.2. договору визначено, що він закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. 28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (а.с. 49 зворот). 31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою текст договору факторингу №28/1118-01 викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3, 4.1 викладено у такій редакції: право вимоги право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (а.с. 50-54). 31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2022 (а.с. 55). 31.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2023 (а.с. 55 зворот). 31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2024 (а.с. 56). 15.11.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано реєстр прав вимоги №203 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, з витягу з якого вбачається, що боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором №431996878 від 14.02.2022 на загальну суму 17 274,87 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 13 740,45 грн, заборгованість по відсотках 3 534,42 грн (а.с. 57-58).У даному реєстрі сторони також погодили, що сума фінансування належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог становить 37% від основної суми заборгованості (тіла кредиту) та складає 959 559,80 грн та підлягає оплаті фактором у чотири етапи до 20 числа кожного календарного місяця. Кожний платіж повинен бути не менше 25% від суми фінансування. 15.11.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «Таліон Плюс» підписано протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимог №203 від 15.11.2022 відповідно до якого клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в реєстрі прав вимоги №203 від 15.11.2022, до всіх визначених в цьому реєстрі боржників та у визначеному реєстром обсязі. Сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов щодо відступлення клієнтом фактору прав грошових вимог, визначених в реєстрі, правочин щодо їх передачі є завершеним. Сторони підтверджують, що предмет факторингової операції, зокрема зміст та обсяг відступлених прав вимоги згідно реєстру (як то ПІБ та РНОКПП боржника, № та дата кредитного договору, суми заборгованості (сума відступленої грошової вимоги) (грн.) і далі за переліком згідно реєстру) індивідуалізовано належним чином. Сторони підтверджують погоджену дату відступлення (передачі) прав вимоги, визначених в реєстрі 15.11.2022. З урахуванням п. 4.1 договору, вони перейшли від клієнта до фактора у вказану дату, будь-яких зауважень не має. Клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 721 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 5 546 212,04 грн (а.с. 59 зворот). 31.12.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «Таліон Плюс» підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №203 від 15.11.2022 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за яким сторони підтверджують, що станом на 31.12.2022 фактором здійснено повну оплату фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за даним реєстром (а.с. 59). Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №431996878 від 14.02.2022 станом на 15.11.2022 складає: за тілом кредиту 13 800 грн, за процентами 11 281,45 грн (а.с. 78-80) Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №431996878 від 14.02.2022 станом на 20.12.2023 складає: за тілом кредиту 13 740,45 грн, за процентами 6 520,44 грн (а.с. 81). 30.10.2023 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу №30/1023-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 60-64). Пунктом 1.3. договору факторингу №30/1023-01 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений в пункті 12 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта (п. 3.1. договору факторингу №30/1023-01). Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1. договору факторингу №30/1023-01). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2. договору факторингу №301023-01). 20.12.2023 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано реєстр прав вимоги №2, з витягу з якого вбачається, що боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором №431996878 від 14.02.2022 на загальну суму 20 260,89 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 13 740,45 грн, заборгованість по відсотках 6 520,44 грн (а.с. 65-66). У даному реєстрі сторони погодили, що сума фінансування, належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог, становить 3 582 331,73 грн та підлягає сплаті фактором протягом 10 банківських днів з моменту підписання його сторонами. Відповідно до платіжної інструкції від 22.12.2023 №5279 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» 3 582 331,73 грн оплати за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 та Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 (а.с. 67). 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід`ємною частиною договору (а.с. 68-72). Ціна продажу за договором становить 2 501 429,88 грн без ПДВ (п. 3.3. договору факторингу №08/07/25-Е). До договору додаються наступні додатки, що є складають невід`ємну його частину: додаток №1 форма реєстру боржників; додаток №2 форма акту прийому-передачі реєстру боржників; додаток №3 форма акту повернення права вимоги заборгованості (п. 9.8. договору факторингу №08/07/25-Е). 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» складено акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 4817 після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 155 020 595,24 грн. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а.с. 75). Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступив ТОВ «ФК «Ейс» право вимоги заборгованостей, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №431996878 від 14.02.2022 на загальну суму 20 260,89 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 13 740,45 грн, заборгованість по відсотках 6 520,44 грн (а.с. 73-74). Згідно з платіжними інструкціями ТОВ «ФК «Ейс» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»: від 17.07.2025 № 297 - 1 500 000 грн, від 12.08.2025 № 316 1 001 329,88 грн, від 13.08.2025 № 319 100,00 грн часткових оплат фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №08/07/25-Е (а.с. 76-77). Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України). Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов`язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Також ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Як слідує з матеріалів справи, договір кредитної лінії №431996878 від 14.02.2022 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Його підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV3R3C4 14.02.2022 18:59:13. За вказаних обставин, колегія суддів уважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору кредитної лінії №431996878 від 14.02.2022 із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, у договорі сторони погодили суму кредиту 13 800 грн (п. 2.1договору), строк кредиту 30 днів (р. 3, п. 7.1договору), процентну ставку (п. 7.3, р. 8 договору). ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало, що підтверджується платіжним дорученням 14.02.2022 №17е274а8-7bcf-4044-bd68-е9697а82асbf. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38). Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України). Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором. Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог. Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17). Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21). З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 Кодексу). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/8115/19 (910/13492/21) зазначено, що право вимоги, яка відступається (продається), може мати так звану номінальну вартість та реальну вартість. Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення. Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а в процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення. Реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги. Звертаючись з цим позовом та обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «ФК «Ейс» указувало на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс», на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 30.10.2023, 08.07.2025 та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» і відповідно до наступних кредиторів. Так, підставою зміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №911/3185/20). Апеляційний суд виходить з того, що у справі відсутні докази на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018. Розділом 3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ураховуючи додаткову угоду №26, визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1. передбачено, що фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. За умовами пункту 3.1.2., фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором в порядку, погодженому сторонами у відповідному реєстрі прав вимоги. Пунктом 3.1.3. передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за договором факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, які б засвідчували факт набуття ТОВ «Таліон Плюс» прав вимоги за договором кредитної лінії№431996878 від 14.02.2022. Підписаний 31.12.2022 ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акт звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не є доказом оплати, оскільки він не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт господарської операції, а лише фіксує стан розрахунків між сторонами. У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Відповідно до норм ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Усі укладені до договору факторингу від №28/1118-01 від 28.11.2018 додаткові угоди не змінюють визначений самим договором порядок оплати: фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Отже, належні докази щодо підтвердження оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги) у цій справі, а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача. Таким чином, ураховуючи відсутність доказів оплати, зокрема за договором факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», апеляційний суд уважає, що районний суд дійшов правильного висновку про недоведеність факту набуття позивачем права грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за договором кредитної лінії№431996878 від 14.02.2022. Доводи апеляційної скарги, в тому числі про законність набуття ТОВ «ФК «Ейс» прав вимоги за кредитним договором кредитної лінії№431996878 від 14.02.2022, враховуючи те, що усі укладені договори факторингу пов`язують перехід права вимоги саме за фактом підписання між сторонами реєстру боржників, не знайшли свого підтвердження, з урахуванням встановлених обставин справи, та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і задоволення позовних вимог. Також вищезазначеним спростовуються доводи заявника про те, що ним надано належні документи на підтвердження послідовності і безперервності переходу прав вимоги, які районний суд необґрунтовано визнав недостатніми. Ураховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційна скарга ТОВ «ФК «Ейс» підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07.01.2026- без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» залишити без задоволення. Заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуюча О.Є.Мамонова Судді: Н.В. Висоцька Н.В. Шитченко