Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/1114/26

Справа № 991/1114/26 Провадження № 11-сс/991/178/26 Слідча суддя ОСОБА_1 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2026 року місто Київ Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , секретар судового засідання ОСОБА_5 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.02.2026 про відмову в задоволенні скарг на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв про вчинення кримінального правопорушення, В С Т А Н О В И Л А: Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини 09.02.2026 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), надійшли дві скарги ОСОБА_6 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяв про вчинення кримінального правопорушення. За змістом скарги скаржник зазначив, що 06.02.2026 він засобами електронної пошти звернувся до НАБУ із заявами про вчинення детективом НАБУ ОСОБА_7 (далі - Заява № 1) кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 366, ст. 368 КК України та головним спеціалістом МІНІСТЕРСТВА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ (далі - МІНЦИФРИ) ОСОБА_8 (далі - Заява № 2) - ч. 1 ст. 368, ст. 366, ч. 3 ст. 368, ст. 368-5 КК України. Як зазначає ОСОБА_6 , на день подачі скарг, відомості за поданими заявами до ЄРДР не внесені, розслідування не розпочато та йому не надано відповідний витяг. Слідчий суддя розглянув скарги ОСОБА_6 та своєю ухвалою від 19.02.2026 відмовив у їх задоволенні, оскільки дійшла висновку, що заяви не містять відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, а отже й відсутня бездіяльність детективів НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за такими заявами. Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала ОСОБА_6 не погодився з ухвалою слідчого судді від 19.02.2026, а тому звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення його скарг. Узагальнено ОСОБА_6 посилається на те, що стаття 214 КПК України закріплює обов`язок органу досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР та не вимагає оцінки цими суб`єктами заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину. Ця норма закону є обов`язковою для виконання, а тому слідчий суддя повинен був захистити його порушені права. Разом із тим, акцентує, що він у своїх заявах навів достатньо відомостей, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, до того ж надав докази. Усі висновки слідчого судді є помилковими та необґрунтованими. Позиції учасників судового провадження Учасники судового провадження в судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає проведенню розгляду. Мотиви суду Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків. Слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України). Частиною 1 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. На досудовому провадженні, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. З матеріалів судового провадження колегія суддів встановила, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргами на бездіяльність детективів НАБУ. В обґрунтуваннях скарги послалася на порушення вимог ст. 214 КПК України щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за його заявами про ймовірне вчинення детективом НАБУ ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 366, ст. 368 КК України та головним спеціалістом МІНЦИФРИ ОСОБА_8 - ч. 1 ст. 368, ст. 366, ч. 3 ст. 368, ст. 368-5 КК України. Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що викладені ОСОБА_6 у його заявах від 06.02.2026 обставини не містять будь-яких даних, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених КК України, та не дають підстав стверджувати про наявність будь-яких ознак кримінальних правопорушень. Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги зазначає про таке. Чинним КПК України закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 2 ст. 214 КПК України). Проте зазначена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви. Водночас для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (з огляду на недостатню обізнаність заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але разом з тим достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Тобто реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...». Крім того, за правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин. Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст. 214 КПК України, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що посилання ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень мають занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені ним у заявах відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Обґрунтованою є й позиція слідчого судді про те, що публікації у відкритих джерелах та журналістські розслідування без підтвердження фактичними даними є лише оціночними судженнями і не можуть слугувати самостійним доказом злочину. Висновки щодо вартості транспортних засобів та нерухомості, надані ОСОБА_6 , базуються на інформації з інтернет-сайтів оголошень, яку неможливо перевірити, та виконані без урахування реального технічного стану об`єктів на момент їх придбання. Крім того, надані скрін-зображення довідок оцінювачів не дозволяють пересвідчитися у їх справжності. Витребування додаткових фінансових та оціночних документів на стадії розгляду скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР фактично є спробою перекласти на суд функції зі збору доказів, що не відповідає завданням даного етапу судового контролю. Оскільки майно було задеклароване і пройшло відповідну перевірку НАЗК без виявлення порушень, доводи скаржника про можливу невідповідність вартості будинку базуються виключно на припущеннях і не підкріплені належними фактичними даними. Отже, колегія суддів зазначає, що початок досудового розслідування, яке передбачає втручання у права та свободи осіб, не може ґрунтуватися виключно на припущеннях скаржника, не заснованих на фактичних обставинах. Оскільки заяви не містять достатніх відомостей про вчинення злочинів, то бездіяльність детективів щодо невнесення відомостей до ЄРДР відсутня, що є законною підставою для відмови у задоволенні скарги. Доводи в апеляційній скарзі вказаних вище висновків не спростовують. Таким чином апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.02.2026 - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуюча суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4