Ухвала КАС ВС № 440/15316/25

УХВАЛА 27 квітня 2026 року м. Київ справа №440/15316/25 адміністративне провадження № К/990/15766/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І. суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі № 440/15316/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 08.04.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі № 440/15316/25. З поданих матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправним розпорядження Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.03.1992 №209-р "Про державну реєстрацію колективного підприємства технічної інвентаризації "Інвентаризатор"" як таке, що прийняте без належного нормативного обґрунтування та без участі представницького органу - міської ради; не містить посилання на сесію, обговорення чи затвердження, а ухвалене одноосібно головою виконкому; порушує принципи законності, захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, соціальної справедливості, гласності і врахування громадської думки, поєднання місцевих і державних інтересів, інтересів особи і всього населення відповідної території, передбачені статтею 3 Закону УРСР від 07.12.1990 №533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" (редакція від 11.10.1991); спричинило втрату позивачем права на участь у розпорядженні майном, що належало на праві спільної власності, та виключення його з процесу прийняття рішень щодо цього майна, навіть через представницький орган - міську раду; - визнати, що розпорядження Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.03.1992 №209-р "Про державну реєстрацію колективного підприємства технічної інвентаризації "Інвентаризатор"" порушує право позивача на спільну сумісну власність на майно БТІ, гарантоване статтею 1 Закону України "Про власність" у редакції станом на 16.03.1992, у зв`язку з тим, що реєстрацію КПБТІ здійснено без згоди власника або уповноваженого ним органу та без можливості реалізації позивачем права на участь у вирішенні питань щодо такого майна; - визнати за позивачем право на належне виконання відповідачем обов`язків, передбачених статтею 3 Закону УРСР від 07.12.1990 №533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" у редакції станом на 11.10.1991 (право на законослухняність) та факт порушення відповідачем зазначених обов`язків, що призвело до порушення права позивача; - визнати факт завдання позивачу моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача; - стягнути з місцевого бюджету м. Полтави на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 000 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2025, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026, залишено без задоволення клопотання позивача про поновлення пропуску строку звернення до суду у справі № 440/15316/25 та повернуто позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України. Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики. Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтувань щодо новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, у зв`язку з чим колегія суддів констатує, що позивачем не наведено доводів на підтвердження того, що судове рішення Верховного Суду за наслідками розгляду його скарги матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Отже, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі № 440/15316/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................ ........................ ........................ А.І. Рибачук А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко, Судді Верховного Суду