Постанова 4854 № 420/5165/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5165/25 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (суддя Аракелян М.М., м. Одесса, повний текст рішення складений 17.09.025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 18.02.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому позивач просив: - визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії "перехід на інший вид пенсії" за №155950017614 від 14.01.2025 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зарахувати ОСОБА_1 , до стажу державної служби періоди роботи на посадах в органах державної податкової служби з 21.02.1995 року по 07.12.2016 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, Закону України №889-VIII від 10.12.2015р., на підставі заяви від 10.01.2025 року, та здійснити їй перерахунок та виплату з 10 січня 2025 року виходячи із 60% від усіх сум оплати праці, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, надбавки за виконання особливо важливої роботи, місячної премії, інших виплат, відображених у довідках, виданих Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області: №5/15-32-10-02-12 від 07.01.2025 року, №6/15-32-10-02-12 від 07.01.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії; Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №155950017614 від 14.01.2025 року "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено їй у переведенні на пенсію за віком згідно до Закону України "Про державну службу". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час роботи на посадах в органах державної податкової служби з 21.02.1995 року по 07.12.2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, Закону України №889-VІІІ від 10.12.2015р., на підставі заяви від 10.01.2025 року та здійснити перерахунок та виплату їй пенсії згідно поданих разом із заявою Довідок ГУ ДПС в Одеській області від 07.01.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування поданої скарги зазначається, що законодавець чітко окреслив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016, а саме ті з них, що ст. 37 Закону №3723 встановлені для осіб, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723, є встановлення за займаною посаду відповідного рангу державного службовця. Посади працівника податкової інспекції даною статтею не передбачені. Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 втратили чинність. Поряд із цим апелянт зазначив, що Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, на свій розсуд розраховувати страховий стаж, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження органів Фонду, якими останні наділені як юридичні особи публічного права. Обраний позивачем спосіб захисту порушує дискрецію органів Фонду на визначення підстав, за яких призначається пенсія, здійснюється її перерахунок або приймається рішення про відмову в її призначенні та перерахунку. Щодо зобов`язання судом виплатити позивачу пенсію, апелянт зауважив, що згідно з частиною 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 4.10. Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного Документ сформований в системі "Електронний суд" 17.10.2025 9 проживання особи, для здійснення виплати пенсії. Оскільки позивач зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до пункту 4.10. Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, виплату проводитиме Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позбавлене можливості та повноважень провести виплату пенсії ОСОБА_1 згідно поданих разом із заявою Довідок ГУ ДПС в Одеській області від 07.01.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум. Позивачка своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, з 06.06.2023 як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. 10.01.2025 року позивачка звернулась до Пенсійного фонду України із заявою від 10.01.2025 №183 про перерахунок "перехід на інший вид пенсії", а саме пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу". До заяви було додано паспорт, довідки про заробітну плату, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, трудова книжка (а.с.25-26). Заява позивачки відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута Відділом перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. За результатами розгляду заяви позивачки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято Рішення №155950017614 від 14.01.2025 року про відмову в перерахунку пенсії "перехід на інший вид пенсії", а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку із відсутністю необхідного стажу державної служби станом на 01.05.2016 року (а.с. 27). В оскаржуваному рішенні зазначено наступне: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), звернулась із заявою №183 від 10.01.2025 до територіальних органів Пенсійного фонду України про переведення з пенсії за віком відповідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно Закону України Про державну службу. Відповідно до пунктів 10 і 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889 -VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016р.) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад, віднесених до категорій посад державних службовців. Крім того, така пенсія призначається за наявності, зокрема, в чоловіків 35 років страхового стажу та досягнення ними 62-річного віку. Статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ визначені категорії посад державних службовців. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону "Про державну службу" є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Посади працівників органів державної податкової служби даною статтею не передбачені. Під час розгляду трудової книжки серії НОМЕР_2 виданої 10.08.1981 встановлено, що з 01.11.1995 гр. ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби, отже станом на 01.05.2016 заявниця не займає посади державної служби. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку з відсутність законних підстав. Відповідно до ст. 23 №1058 та ст. 16 Закону України Про звернення громадян у разі незгоди гр. ОСОБА_1 з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Не погодившись з відмовою, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію згідно ЗУ "Про державну службу". Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до статті 90 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", який набрав чинності з 01.05.2016, встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Так, згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Отож, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18. З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у переведенні позивачки на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" є недостатній стаж державної служби, який полягає в незарахуванні її трудового стажу на посадах в органах державної податкової служби, оскільки, на думку, відповідача ці посади не відносяться до категорій посад, визначених статтею 37 Закону України "Про державну службу". У зв`язку з цим слід зазначити, що пунктом 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених чинним на той час законодавством. Згідно з п.1.1 Податкового кодексу України державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена Податковим кодексом і іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборі; платежів. Відповідно до ст. 41.1 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні орган. Відповідно до норм, закріплених у Податковому кодексі України - посадові особи контролюючих органів є державними службовцями. Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ. Відповідно до статті 1 цього Закону державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 червня 2021 року у справі №308/67/17. Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується доводами апеляційної скарги, станом на 1 травня 2016 позивачка перебувала на державній службі та мала не менш як 21 рік стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (як встановлено вище), що є необхідним для призначення пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №155950017614 від 14.01.2025 року про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, Закону України №889-VІІІ від 10.12.2015 та наявність підстав для його скасування. Щодо висновків суду першої інстанції в частин зобов`язального характеру, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1),заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії- додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Так, у межах спірних правовідносин заява позивачки про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та за результатами ї розгляду прийнято оскаржене у даній справі рішення №155950017614 від 14.01.2025 року про відмову в перерахунку пенсії "перехід на інший вид пенсії", яке визнано судом протиправними. Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав призначити пенсію позивачці саме ГУ ПФУ в Донецькій області, яке за принципом екстериторіальності прийняло протиправне рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23. Таким чином колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час роботи на посадах в органах державної податкової служби з 21.02.1995 року по 07.12.2016 року та призначити пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ. При цьому, таке рішення суду першої інстанції не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення. Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18). Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та прийняв рішення, яке ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.- Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя К.В.Кравченко Суддя Ю.В.Осіпов