Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7284/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7284/25 Перша інстанція суддя Катаєва Е.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якій просив: - визнання протиправними дії, які полягають у застосуванні із 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні йому грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших похідних виплат, а також компенсацію за невикористану частину щорічну відпустки за період з 01 січня 2022 року по 18 липня 2022 року та компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020, 2021 рік та з 01 січня 2022 року по 18 липня 2022 року; - зобов`язання здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, а також компенсацію за невикористану частину щорічну відпустки за період з 29 січня 2022 року по 18 липня 2022 року та компенсації за не використану додаткову відпустку як учаснику бойових дій з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно та перерахувати на поточний рахунок НОМЕР_2 IBAN № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, код банку, згідно ЄДРПОУ 14360570. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено, а саме: - визнано протиправними дії Одеського військово-медичного клінічного центру (Клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за цей період допомоги для оздоровлення, премії та компенсації невикористаних днів щорічної основної та додаткової як учаснику бойових дій відпусток, без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ відповідно до періоду, на відповідний тарифний коефіцієнт; - зобов`язано Одеський військово-медичний клінічний центр (Клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року перерахунок грошового забезпечення, а також виплачених за цей період допомоги для оздоровлення, премії та компенсації невикористаних днів щорічної основної та додаткової як учаснику бойових дій відпусток, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт, а також провести їх виплату з врахуванням раніше виплачених сум. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що позивач не проходив військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) та був звільнений Одеського санітарно-епідеміологічний загону, який є іншою юридичною особою та структурним підрозділом Державної прикордонної служби України. При цьому, на переконання апелянта факт скасування положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та підвищення прожиткового мінімуму для працездатних громадян не є підставою для здійснення перерахунку грошового забезпечення відповідній категорії військовослужбовців. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано фактичних обстави виплати позивачу грошового забезпечення у спірному періоді та відсутності правових підстав для перерахунку та виплати позивачу компенсації невикористаних днів відпустки, оскільки розмір такої компенсації розраховується саме на момент звільнення зі служби. Також, на думку апелянта, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, згідно з посвідченням серії НОМЕР_4 від 24 липня 2015 року. Позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі в спірний період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року. Наказом голови Державної прикордонної служби України від 14 жовтня 2023 року № 1322-ОС ОСОБА_1 з 13 жовтня 2023 року звільнено з військової служби за п.п. «а» п.3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі). Також наказом голови Державної прикордонної служби України від 14 жовтня 2023 року №1478-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати йому під час проходження служби у період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 2020-2022 роки, а також грошової допомоги для оздоровлення та виплачених компенсацій за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, звернувся до суду з цим позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на здійснення перерахунку розміру його грошового забезпечення та одноразових виплат у зв`язку з підвищенням розмірів прожиткового мінімуму, з яким частково не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Згідно п. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова КМУ № 704) затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Пунктом 4 постанови КМУ № 704, в редакції чинній на час її прийняття, встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі постанова КМУ № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України. Згідно п. 6 постанови КМУ № 103 передбачено внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Відповідно до пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, які затверджено постановою КМУ № 103, у постанові КМУ № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». При цьому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2021 року, у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». В свою чергу, згідно п. 2 постанови КМУ «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» від 12 травня 2023 року № 481 (набрала чинності 20 травня 2023 року), внесено зміну до пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності вчинених ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) дій щодо виплати позивачу грошового забезпечення та інших одноразових виплат за період служби з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року, без врахування положень п. 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції від 30 серпня 2017 року. В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, відповідно до доводів та вимог апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що позивач не проходив військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) та був звільнений Одеського санітарно-епідеміологічного загону, який є іншою юридичною особою та структурним підрозділом Державної прикордонної служби України. В свою чергу, як зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу, ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), а тому саме останній є належним відповідачем у даній справі. Між тим, колегія суддів зазначає, що у випадках переміщення військовослужбовця по службі з одного органу Держприкордонслужби в інший, направлення на навчання, направлення для подальшого проходження служби в інші військові формування та правоохоронні органи, відрядження до державних органів із залишенням їх на військовій службі, звільнення з військової служби з правом на пенсію видається грошовий атестат. Грошовий атестат оформляється та видається фінансово-економічним підрозділом (бухгалтерською службою) органу Держприкордонслужби, у якому військовослужбовець перебував на грошовому забезпеченні. В даному випадку, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, грошовий атестат позивача за наслідком звільнення з військової служби виготовлений ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) та підписаний його посадовими особами. Аналогічним чином, усі зібрані у матеріалах документи та довідки щодо розміру нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення у спірному періоді також складено та підписано посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ). Тому, колегія суддів формує висновок, що позивач, попри проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), а як наслідок саме останній є належним відповідачем у даній справі В свою чергу, щодо наявності у позивача права на здійснення спірного перерахунку грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне. Так, станом на час прийняття постанови КМУ № 704 та після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, у справі № 826/6453/18, пункт 4 постанови КМУ № 704 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. При цьому, як зазначено вище, з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновила дію первинна редакція пункту 4 постанови КМУ №

704. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, у справі № 826/6453/18, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, а як наслідок інших виплат, має обраховуватись з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а не розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, так як застосування останнього передбачалось скасованими положеннями постанови КМУ №

103. Вказаний висновок є підставою для перерахунку виплачених позивачу у період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року сум грошового забезпечення, зокрема одноразових видів грошового забезпечення. При цьому, практика Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а тому колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків. З іншого боку, колегія суддів зазначає, що згідно вимог позовної заяви, позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо обчислення грошової компенсації за невикористані дні відпустки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2020-2022 роках. Між тим, колегія суддів зазначає, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі Інструкція № 558). Згідно п. 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558, у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Так, з аналізу вищенаведених норм матеріального права вбачається, що нарахування та виплата грошової компенсації за всі невикористані дні основної щорічної відпустки та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки має проводитись з урахуванням розміру грошового забезпечення та за останньою штатною посадою на момент звільнення. Тобто, розмір грошового забезпечення, який військовослужбовець отримував станом на день набуття права на отримання відпустки (у конкретному місяці та році) не впливає на розмір грошової компенсації за невикористані дні такої відпустки при звільненні з військової служби, оскільки така виплата є одноразовою та розраховується виходячи з розміру грошового забезпечення військовослужбовця на момент звільнення. Враховуючи викладене, дату звільнення позивача, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення частини позовних вимог у цій частині. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. В даному випадку, оскільки позовні вимоги стосуються періоду з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року, тримісячний строк звернення до суду з даним позовом не застосовується. Між тим, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, наявні підстави для часткового скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового рішення у відповідній частині. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) - задовольнити частково. Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, в частині висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , за період з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року, компенсації невикористаної основної відпустки, компенсації невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій та зобов`язання здійснити перерахунок виплачених у період з 29 січня 2020 року по 19 липня 2022 року компенсації невикористаної основної відпустки, компенсації невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В решті, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року залишити без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук