Постанова Тернопільський апеляційний суд № 593/1779/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 593/1779/25Головуючий у 1-й інстанції Музика Я.М. Провадження № 33/817/195/26 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.. Згідно даної постанови, ОСОБА_1 08.12.2025 року о 00 год. 44 хв., керував транспортним засобом марки «OPEL KADETT», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Л.Українки в м.Бережани Тернопільської області з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, і такі його дії кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає постанову суду необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права, а судом здійснено спрощений підхід до розгляду справи. Вказані вимоги мотивує тим, що у нього були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, а він не відмовлявся від огляду в медичному закладі і хотів туди проїхати на своєму автомобілі. Крім того йому не роз`яснено право на правову допомогу, а після складання протоколу він поїхав додому на авто, що свідчить про те, що він не перебував у стані сп`яніння. Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. В даному випадку, будучи належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Прийдун В.М. в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку із наявністю поважних на те причин до суду не подавали, що в силу вказаної вище норми не перешкоджає розгляду справи без їх участі. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №534506 від 08.12.2025 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі. Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності при цьому двох свідків. Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. З цього відеозапису вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції, у зв`язку із виявленими у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які йому були повідомлені, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснено порядок такого проходження, зокрема вказано, що він має право пройти такий на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, або проїхати у медичний заклад чи відмовитися від проходження огляду. При цьому, на запитання поліцейського ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки автомобіля і погодився пройти такий у медичному закладі, але за умови, що поїде туди власним транспортним засобом. Інспектором було роз`яснено, що ОСОБА_1 може бути доставлений у медичний заклад виключно у супроводі поліцейських та на їхньому транспорті, на що водій відмовився. Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП, тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними. Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в медичний заклад КНП Бережанська ЦМЛ від 08.12.2025 року. Із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави зупинки транспортного засобу, оскільки він рухався в комендантську годину, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП. Твердження, що ОСОБА_1 не роз`яснено право на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки останній на місці зупинки не висловлював жодних клопотань і відмовився від підпису в протоколі. Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення. Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено. Таким чином, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного адмінправопорушення. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя