Ухвала КАС ВС № 160/11383/22

УХВАЛА 27 квітня 2026 року м. Київ справа №160/11383/22 адміністративне провадження №К/990/18061/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Стеценка С.Г., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 в адміністративній справі №160/11383/22 за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДД Інвест», ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Камчатська" про знесення об`єкту самочинного будівництва та про припинення права володіння, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 адміністративний позов керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 здійснити перебудову об`єкта нерухомого майна літ. А-5 (реєстраційний номер 2348581312101), що розташований за адресою АДРЕСА_1, на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:08:642:0011, шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої надбудови (3-й, 4-й, 5-й поверхи) та приведення у відповідність до будівельного паспорту «Будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд у районі вул. Камчатської» від 02.01.2020 № 16/28-1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції розгляд справи здійснював в порядку загального позовного провадження. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19.03.2026 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 в адміністративній справі №160/11383/22 скасував та прийняв нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра, що діє в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - відмовив. 21.04.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра та прийняти в цій частині нове - про задоволення позову, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Проте касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке. Щодо строків касаційного оскарження. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу. Так, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 19.03.2026, а касаційну скаргу заявник подав до Верховного Суду 21.04.2026, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 329 КАС України. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що повний текст постанови отримано 26.03.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд», однак доказів на підтвердження зазначеного до скарги не додає та не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку. Згідно із частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень. За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі скаржник вказує, що вона подається на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Проте, відповідного обґрунтування щодо підстави для касаційного оскарження судових рішень вона не містить. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Натомість касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи та підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів. Щодо судового збору та надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України. До касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Всупереч вище зазначеної законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивач звернувся до суду з позовом у 2022 році. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 481 грн. Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, що містить десять позовних вимог немайнового характеру складав 24 810 грн (2481 * 10 = 24 810 грн). Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 39 696 грн (24 810 грн * 200% * 0,8). Крім того, скаржник не надав докази надсилання копії касаційної скарги всім учасникам справи. Так, 21.04.2026 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради подало до Верховного Суду касаційну скаргу через підсистему «Електронний суд». З доданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник не додав докази направлення копії касаційної скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 . В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). За таких обставин, касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради слід залишити без руху. Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме: подати клопотання про поновлення строку разом з доказами отримання копії постанови суду апеляційної інстанції, вказати підстави звернення до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтуванням, сплатити судовий збір у сумі 39 696 грн та надати докази направлення копії касаційної скарги зазначеним вище учасникам справи. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(дата оскаржуваного рішення) по справі __________(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду). Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги в зазначений строк, касаційна скарга повертається скаржнику. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.В. Тацій С.Г. Стеценко Н.В. Шевцова Судді Верховного Суду