Постанова Київський апеляційний суд № 752/14335/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/1252/2026 справа №752/14335/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2026 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Желепи О.В., Соколової В.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кордюкової Ж.І., повне рішення складено 21 лютого 2025 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову. У липні 2024 року ТОВ "Факторинг партнерс" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги позову мотивує тим, що 31 липня 2023 року між ТОВ "Качай гроші" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-8978117, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Кредитним договором. Позикодавець із свого боку належним чином виконав зобов`язання за договором, надавши позичальниці кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами. На теперішній час строк повернення грошових коштів настав, проте відповідачка не виконує зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 10 квітня 2024 року укладено договір №1-10042024, відповідно до якого ТОВ "Качай гроші" відступило на користь ТОВ "Факторинг партнерс" право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №00-8978117. Вказує, що загальний розмір заборгованості відповідачки становить 22 265,00 гривень, з яких: 7 300,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 14 600,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 365,00 гривень ? заборгованість по комісії. Вказує, що у зв`язку із зверненням до суду позивач поніс судові витрати, що включають 3 028,00 гривень сплаченого судового збору, 9 000,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу. Мотивуючи наведеним, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит №00-8978117 від 31 липня 2023 року у розмірі 22 265,00 гривень, понесені витрати на сплату судового збору 3 028,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 гривень.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг партнерс» заборгованість за договором кредитної лінії №00-8978117 від 31 липня 2023 року в розмірі 22 265,00 грн та судові витрати в розмірі 8 028,00 грн. Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що між позивачем та відповідачкою укладено договір кредитної лінії у формі електронного документу. ТОВ «Качай гроші» надав відповідачці кредит шляхом перерахування коштів на рахунок відповідачки, однак станом на день подачі позову до суду відповідачкою борг за кредитним договором не повернуто. Будь-яких доказів про повне або часткове спростування позовних вимог відповідачкою не надано. Стягнувши 8 028,00 гривень судових витрат, суд першої інстанції вказав, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є завищені, а тому з урахуванням засад розумності, справедливості та співмірності, суд зробив висновок про стягнення з відповідачки на користь позивача 5000 грн судових витрат на правову допомогу та 3 028,00 гривень сплаченого судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, формально виклав порядок укладення електронних договорів, зокрема положення статей 3, 11, 12 щодо оферти, акцепту та можливості підписання правочину електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, і дійшов висновку про належне укладення договору. Разом з тим, уважає такі висновки передчасними та необґрунтованими, оскільки саме по собі нормативне регулювання порядку укладення електронних договорів не звільняє позивача від обов`язку довести факт укладення такого договору саме відповідачкою та факт виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання грошових коштів. Відповідачка заперечує факт отримання одноразового ідентифікатора та підписання договору, а надана позивачем довідка про ідентифікацію електронного підпису складена самим позивачем, який є заінтересованою особою, а тому не може вважатися належним і допустимим доказом. Суд першої інстанції також безпідставно визнав доведеним факт перерахування кредитних коштів, пославшись на інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн», згідно з якою нібито було здійснено перерахування 7300 грн на рахунок № НОМЕР_1 . Водночас зазначений документ не містить жодних ідентифікуючих ознак, які дозволяли б встановити, що кошти були перераховані саме відповідачці: відсутні повний номер платіжної картки, дані про власника рахунку, банк-емітент, а також відсутній зв`язок із конкретним кредитним договором. Зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки повинні підтверджуватись належними документами, що містять істотні реквізити платіжної операції. Проте надана довідка не відповідає цим вимогам та не підтверджує факту зарахування коштів саме на рахунок відповідачки. Доказів того, що зазначена картка належить відповідачці, матеріали справи не містять. Крім цього вказує, що матеріали справи не містять заявки відповідачки на отримання кредиту, яка відповідно до правил кредитодавця є обов`язковою передумовою укладення договору, а також не містять належних доказів проходження відповідачкою процедур ідентифікації/верифікації та створення особистого кабінету. Сам договір не містить номеру електронного платіжного засобу, на який мали бути зараховані кошти, що унеможливлює перевірку факту виконання кредитодавцем свого обов`язку. При цьому, відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб має містити ідентифікуючі реквізити, які у даному випадку відсутні. Позивач також не надав виписки з банківського рахунку, яка є належним доказом зарахування коштів, та не заявляв клопотань про витребування такої інформації, чим не виконав обов`язок доказування, передбачений статтею 81 ЦПК України. Отже, надані позивачем документи не відповідають критеріям належності та допустимості доказів, оскільки не підтверджують ані факту укладення договору відповідачем, ані факту отримання ним грошових коштів. У зв`язку з цим висновки суду першої інстанції про доведеність заявлених позовних вимог є помилковими та такими, що не ґрунтуються на належних доказах. Мотивуючи наведеним, просить рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу. 01 грудня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ "Факторинг партнерс" на апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року відзив повернуто без розгляду особі, яка його подала, відповідно до частини 4 статті 183 ЦПК України.

5. Позиція учасників справи. 01 грудня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ТОВ "Факторинг партнерс" про витребування доказів, у якому позивач просить: поновити строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувати у АТ "Сенс банк" ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключено прізвище, ім`я по-батькові, РНОКПП, серію номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані, інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 7 300,00 гривень, які 31 липня 2023 року були на неї перераховані; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 банківська картка № НОМЕР_2 та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_2 ; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій; інформацію чи знаходиться номер НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 . В обґрунтування поданого клопотання вказує, що відповідно до статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" витребувана інформація є банківською таємницею, яка може бути розкрита лише за рішенням суду. Оскільки позивач не є власником рахунку, відтак позбавлений можливості самостійно отримати витребувану інформацію. Зазначає, що в суді першої інстанції відповідне клопотання не було заявлене у зв`язку з тим, що відповідачка не заперечувала факту отримання коштів за договором, а позивач до позовної заяви долучив належні та допустимі докази на підтвердження факту виконання кредитодавцем своїх зобов`язань. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вирішуючи питання за клопотанням позивача про витребування доказів у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України нові докази приймаються судом апеляційної інстанції лише у випадку, якщо особа обґрунтує неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від неї. Разом з тим наведені позивачем підстави (відсутність заперечень відповідачки у суді першої інстанції) не свідчать про об`єктивну неможливість подання відповідного клопотання раніше, а тому підстав для його задоволення не вбачається. За таких обставин, колегія суддів уважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Факторинг партнерс" про витребування доказів.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом. З матеріалів справи убачається, що 31 липня 2023 року між ТОВ "Качай гроші" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-8978117, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредитного ліміту складає 7 300,00 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 28 листопада 2023 року або достроково (пункти 1.2.-1.3.) Згідно пункту 1.3.1. договору позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 20 серпня 2023 року протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов`язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами. Згідно пункту 2.1. договору для отримання кредиту позичальник має зареєструватись на сайті компанії та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб, передбачений постановою НБУ №107 від 28 липня 2020 року "Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу" та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації клієнта: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП, засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документу; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номеру телефону з бюро кредитних історій та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразового ідентифікатора, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи із власним ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП печатки уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу. Згідно пункту 2.3. договору рішення щодо укладення договору приймається кредитодавцем на підставі обробки інформації, наданої позичальником, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф анкети-заяви. Позичальник, заповнюючи анкету-заяву, вказує повні, точні та достовірні особисті дані та які необхідні для укладення даного договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних. Розмір ліміту кредитної лінії та інші умови надання кредиту визначаються кредитодавцем на підставі інформації, наданої позичальником. Згідно пункту 2.8. договору дата надання/видачі кредиту - дата перерахування кредитодавцем із свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 7 665,00 гривень на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яка зазначається у форматі ХХХХХХ****ХХХХ , емітовану банком України. Вказаний договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 03P06, відправленого 31 липня 2023 року о 23:31:16 на номер телефону НОМЕР_3 (а.с.5-9). Матеріали справи містять графік платежів, підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого убачається, що сума платежу за розрахунковий період становить 27 010,00 гривень, з яких: 7 300,00 гривень сума кредиту; 19 345,00 гривень - проценти за користування кредитом; 365,00 гривень - комісія за надання кредиту (а.с. 9 зворот). З даних довідки про ідентифікацію, складеної директором ТОВ "Качай гроші", убачається, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , з яким укладено договір 00-8978117 від 31 липня 2023 року ідентифікований ТОВ "Качай гроші". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) 03Р06, відправленого 31 липня 2023 року на номер телефону НОМЕР_3 (а.с. 19). З даних інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 22 квітня 2024 року убачається, що ТОВ «Качай гроші» здійснило успішне перерахування 7300 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується додатком до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 22 квітня 2024 року (а.с. 19 зворот - 23). З даних детального розрахунку заборгованості №00-8978117 від 31 липня 2023 року убачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 22 265,00 гривень, з яких: 7 300,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 14 600,00 - сума заборгованості за нарахованими процентами; 365,00 гривень ? сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с. 23 зворот - 24). З даних розрахунку заборгованості №00-8978117 від 31 липня 2023 року, складеного директором ТОВ "Факторинг партнерс", убачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 22 265,00 гривень, з яких: 7 300,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 14 600,00 - сума заборгованості за нарахованими процентами; 365,00 гривень ? сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с. 25). 10 квітня 2024 року між ТОВ "Факторинг партнерс" та ТОВ "Качай гроші" укладено договір факторингу №1-10042024, відповідно до якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с. 26-28) З даних акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу №1-10042024 від 10 квітня 2024 року убачається, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в паперовому вигляді клієнта від 10 квітня 2024 року, складений за формою згідно із додатком №1 до договору (а.с. 29). Відповідно до даних реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та ТОВ "Качай гроші" до договору факторингу №1-10042024 від 10 квітня 2024 року, убачається, що ТОВ "Качай гроші" відступило ТОВ "Факторинг партнерс" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-8978117 від 31 липня 2023 року на суму 22 265,00 гривень (а.с. 29 зворот - 31).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону №675). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором ? це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675). Отже, із аналізу означених норм матеріального права суд робить висновок, що договір, який укладається його сторонами в електронній формі, безумовно повинен містити електронний цифровий підпис, зокрема, у конкретному випадку позичальника (відповідача). або електронний підпис одноразовим ідентифікатором сторони, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надісланий іншій стороні цього договору (позикодавцю). Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (стаття 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Щодо доводів скаржниці про відсутність належних доказів укладення кредитного договору саме відповідачкою, колегія суддів виходить із того, що матеріали справи містять електронний договір кредитної лінії №00-8978117 від 31 липня 2023 року, який підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора 03P06, надісланого на номер телефону НОМЕР_3 . Відповідно до положень статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного правочину та дозволяє ідентифікувати особу, яка прийняла оферту. З наданої довідки про ідентифікацію вбачається, що під час укладення договору відповідачка пройшла процедуру ідентифікації/верифікації відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема із використанням фінансового номера телефону, а також інших способів, передбачених пунктом 2.1 договору. Сам по собі факт складання відповідної довідки кредитодавцем не свідчить про її недопустимість як доказу, оскільки відповідно до статей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, що містять інформацію про обставини справи, а питання їх достовірності та достатності оцінюється судом у сукупності з іншими доказами. При цьому, скаржницею не надано жодних доказів, які б свідчили про неправомірне використання її персональних даних, втрату контролю над номером телефону чи інші обставини, які б об`єктивно виключали можливість укладення договору саме нею. Колегія суддів звертає увагу, що за умовами укладеного договору обов`язковою передумовою його укладення є проходження позичальником ідентифікації/верифікації, порядок якої визначено пунктом 2.1 договору. Відтак, ураховуючи що укладення договору неможливе без попередньої ідентифікації позичальника, колегія суддів уважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту укладення між ТОВ "Качай гроші" та відповідачкою договору кредитної лінії №00-8978117. Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність заявки (анкети) на отримання кредиту, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2.3 договору така анкета заповнюється в електронній формі під час реєстрації позичальника в особистому кабінеті та є складовою процесу укладення договору. Наявність підписаного сторонами договору та здійснення його акцепту свідчить про завершення відповідної процедури, а відсутність окремого документу у матеріалах справи не спростовує факту укладення договору. Доводи скаржниці щодо недоведеності факту перерахування кредитних коштів також є безпідставними. Так, відповідно до пункту 2.8 договору кредитні кошти підлягають перерахуванню на банківську картку позичальника, реквізити якої частково зазначені у договорі (№ НОМЕР_2 ). Матеріали справи містять інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» та додатки до неї, з яких убачається, що 31 липня 2023 року здійснено перерахування грошових коштів у сумі 7 300,00 грн на вказаний рахунок. Зазначений доказ оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, зокрема умовами договору, в якому визначено спосіб та реквізити перерахування коштів, а також відсутністю будь-яких доказів на спростування факту отримання коштів відповідачкою. Посилання скаржниці на відсутність повних реквізитів платіжної картки та даних про її власника не спростовують факту виконання кредитодавцем свого обов`язку, оскільки часткове маскування реквізитів банківської картки є звичайною практикою з метою захисту персональних даних, а наведені у договорі та довідці відомості дозволяють ідентифікувати відповідний платіж. Крім того, скаржниця не надала жодних доказів того, що зазначена картка їй не належить або що кошти на неї не надходили, тоді як саме на неї покладається обов`язок доведення таких обставин як заперечень проти позову (частина 1 статті 81 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги щодо відсутності виписки з банківського рахунку також не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки закон не встановлює виключного переліку доказів, якими підтверджується факт надання кредиту, а надані позивачем докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення відповідних обставин. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" ? Сердійчук Ярослави Ярославівни про витребування доказів залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді О.В. Желепа В.В. Соколова