Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/30307/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2026 р. Справа № 520/30307/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 (головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В.) у справі №520/30307/25 за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шарової Дар`ї Валеріївни про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд: - для забезпечення безумовного виконання судового рішення у справі 520/1330/25 відсторонити старшого державного виконавця Шарову Д.В. від виконання провадження №77544029. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 позовну заяву залишено без руху. На виконання ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 по справі №520/30307/25 скасовано. Справу № 520/30307/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви, в якій необхідно визначити належного відповідача; доказів що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. На виконання вимог суду позивач подав заяву (уточнення). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 року повернуто позовну заяву. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати таку ухвалу, а справу направити для продовження розгляду новим складом суду. В обґрунтування вимог скарги зазначає, що у суду першої інстанції не було правових підстав повернення позовної заяви, з урахуванням положень ч.7 ст.169 КАС України, яка передбачає, що у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Вважає, що наявні підстави для задоволення його скарги. Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу. Згідно ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно із приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Так, на виконання вимог суду про залишення позовної заяви без руху позивачем зазначено, що на підставі ст.55 Конституції України, ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" йому надано право на оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Відтак, ним заявлені вимоги до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у ХО Східного міжрегіонального управління МЮ Шарової Д.В. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання вимог суду не надано всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши лише копії заяв від 11.11.2025 та 22.09.2025. Крім того, суд виходив з того, що зазначення позивачем в уточненій заяві відповідачем старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у ХО Східного міжрегіонального управління МЮ Шарову Д.В. унеможливлює розгляд даного позову, оскільки є порушенням ч.3 ст.287 КАС України. Відтак, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, суд вважав, що наявні підстави для повернення позовної заяви. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до п.п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. При цьому КАС не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Отже, ст.160 КАС не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті. Однак суд першої інстанції вказані норми процесуального права не врахував, фактично суд вдався до оцінки доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не позбавлений можливості з`ясувати всі обставини справи в установлений законом спосіб. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. У відповідності до ст.ст. 9, 77, 80 КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо. Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому. Крім того, колегія суддів зазначає, що у постанові від 25.01.2024 у справі №320/14843/23 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу II КАС, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.12.2024 у справі № 215/1175/24. Щодо належного відповідача. Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним чи залучення співвідповідача. Заміна чи залучення відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Отже, визначення відповідачів є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів-обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №819/940/18, від 09.06.2021 у справі №813/2950/16, від 18.04.2022 у справі №640/33582/20. Крім того, після відкриття провадження у справі суд першої інстанції (в разі наявності підстав, визначених нормами КАС) може провести підготовче судове засідання для з`ясування відповідно до частини 2 статті 173 цього КАС України, зокрема, питань щодо складу учасників судового процесу. Подібний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.01.2024 у справі № 320/14843/23. Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, для повернення позовної заяви, порушивши тим самим норми процесуального права. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що положення ч.7 ст.169 КАС України передбачають, що у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Враховуючи, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 про повернення позовної заяви раніше була скасована судом апеляційної інстанції, а справа направлена для продовження розгляду, суд першої інстанції не мав права повторно повертати позовну заяву ОСОБА_1 . Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Кутіч проти Хорватії). Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справах Белле проти Франції та Нун`єш Діаш проти Португалії). Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, оскільки висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є необґрунтованим, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги позивача щодо продовження розгляду даної справи новим складом суду після її направлення до суду першої інстанції, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення ч.3 ст.312 КАС України не передбачають таких повноважень суду апеляційної інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №520/30307/25 скасувати. Адміністративну справу №520/30307/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова