Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/30870/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/30870/25 Провадження № 22-ц/820/986/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретар: Плінська І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Акцент-банк» на заочне рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року (суддя Бабій О.М.) за позовом акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У жовтні 2025 року акціонерне товариство «Акцент-банк» (далі АТ «А-Банк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 29 травня 2024 року відповідачка приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. 29 травня 2024 року ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком на підставі якої останній був відкритий поточний рахунок, встановлений до нього кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку. Відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 40,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, натомість ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором, своєчасно та у повному обсязі кредит не погашала, у зв`язку із чим станом на 25 жовтня 2025 року має заборгованість 128447,54 грн., яка складається з: 105113,47 грн. - заборгованість за кредитом; 22784,07 грн. - заборгованість по відсоткам; 550,00 грн. - пеня. Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 29 травня 2024 року в сумі 128447,54 грн. та 2422,40 грн. судового збору. Заочним рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 105113,47 грн. та судовий збір -1982,25 грн. В стягненні з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості по процентам в сумі 22784,07 грн. та пені- 550 грн. відмовлено. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за фактично отриманим та непогашеним тілом кредиту в розмірі 105113,47 грн. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків відмовив у зв`язку безпідставністю позовних вимог у цій частині. Відмовляючи у стягненні пені, що нараховується за умовами кредитного договору за кожний день неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного зобов`язання - в розмірі 550,00 грн., суд виходив з того, що за приписами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем. В апеляційній скарзі АТ «А-Банк», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складають договір про надання банківських послуг, і зобов`язалася в подальшому регулярно знайомитися із змінами до них, викладеними на сайті банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржниця користувалася кредитом, ознайомилася з Умовами та правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодилася з ними, оскільки даний договір є договором оферти. Зауважує, що сторонами підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у якій чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка на що суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відмови у решті позовних вимог. Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило. В судове засідання представник апелянта не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 10.03.2026 року. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту сторонами не оскаржується, а тому рішення суду в даній частині не є предметом апеляційного перегляду. Судом встановлено, що 29 травня 2024 року відповідач звернулася до АТ «А-Банк», щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Підписавши вказану заяву відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг», тарифами та правилами користування, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. 29 травня 2024 року ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком на підставі якої останньому був відкритий поточний рахунок, встановлений до нього кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку. За умовами цієї заяви сума кредиту (ліміту) від 1000 грн. до 200000 грн. пільговий період користування кредитним лімітом становить 62 днів за ставкою 0,000001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Строк кредитування (строк дії договору) 240 місяців. Відповідно до п. 10 заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 29.05.2024 року, передбачено, що у випадку порушення Клієнтом будь-якого із грошових зобов`язань, при невиконанні зобов`язання щодо неповернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків 50 грн. кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн.; 100 грн. кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу від 100 грн. другий місяць поспіль і більше; 500 грн.+5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушенням строком більше ніж 30 днів. Ця Заява складена в електронній формі та підписана відповідачем та Банком. На підтвердження вказаних обставин АТ «Акцент-Банк» надало суду першої інстанції: Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 29.05.2024 року; заяву від 29.05.2024 року про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою, додаток 1ліміти по картці (рахунку), довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб; паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», виписку по картці від 25.10.2025; довідку за лімітами, довідку за картками та розрахунок заборгованості. Згідно з даними довідки за картками АТ «А-Банк», на ім`я ОСОБА_1 в АТ «А-Банк» було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки за № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 строком до грудня 2031 року. Також на вказаний рахунок 29.05.2024 року було встановлено кредитний ліміт, який неодноразово змінювався до 20 000 грн. Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, надав відповідачу кредитні картки, встановив кредитний ліміт та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором. Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 29 травня 2024 року, станом на 25 жовтня 2025 року має заборгованість 128447,54 грн., яка складається з наступного:- 105113,47 грн. - заборгованість за кредитом;- 22784,07 грн. - заборгованість по відсоткам;- 550 грн. - пеня. Відповідно до виписки про рух коштів на картковому рахунку за договором б/н від 09 травня 2024 року, відповідачка використовувала кредитні кошти та здійснювала погашення кредиту. Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За змістом частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. В силу частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Із положень статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів. Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису. Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору. Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором. Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам. Зібрані докази вказують на те, що між АТ «Акцент-Банк» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого, сума кредиту (ліміту) від 1000 грн. до 200000 грн. пільговий період користування кредитним лімітом становить 62 днів за ставкою 0,000001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Строк кредитування (строк дії договору) 240 місяців. При цьому сторони підписали заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в якій установлено процентну ставку за кредитом. Із довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 17.07.2025 року (а.с. 30) слідує, що ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок у розмірі 20 000 грн. Таким чином, АТ «Акцент-Банк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору та уклали цей договір. Із розрахунку заборгованості за договором (а.с. 14-16) слідує, що з квітня 2025 року ОСОБА_1 не вносить платежі на повернення кредиту та сплату процентів, у зв`язку з чим станом на 25.10.2025 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 128447,54 грн. яка складається з 105113,47 грн. заборгованості по кредиту, 22784,07 грн.- процентів та 550,00 грн.- штраф. Оскільки ОСОБА_1 не виконала зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, то цю заборгованість слід стягнути з неї на користь банку. Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення відсотків за користування кредитом суперечить фактичним обставинам справи. Водночас висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача пені є правильним. Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу. Оскільки пеня за кредитним договором нарахована за період з травня 2025 року, то ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь АТ «Акцент-Банк». При вирішенні спору суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не врахував норми чинного законодавства та помилково керувався тим, що позов АТ «Акцент Банк» в частині стягнення відсотків є безпідставним, а тому ухвалене ним рішення слід змінити. З ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» слід стягнути 127897,54 грн. заборгованості за кредитним договором. За частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог частина перша статті 141 ЦПК України. За подання позовної заяви АТ «А-Банк» сплатило 2422,40 грн. судового збору,а при зверненні з апеляційною скаргою сплачено 3633,60 грн. Враховуючи, що позов задоволено на 99,56% з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 6029,35 грн. за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково. Заочне рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року змінити в частині розміру заборгованості за кредитним договором та змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» 127897,54 грн.з яких: 105113,47 грн.- заборгованість за тілом кредиту та 22784,07 грн.- заборгованість за відсотками, а також судовий збір в розмірі 6029,35 грн. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк