Постанова Харківський апеляційний суд № 644/6200/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 644/6200/23 Номер провадження 22-ц/818/479/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 квітня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Шевченко В.Р., представника ХМР Замніус М.В., представника ОСОБА_1 адвоката Корнієнко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 01 липня 2025 року в складі судді Саркісян О.А. по справі № 644/6200/23 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_4 . Вказав, що вони з братом стабільно спілкувались, хоча й дуже рідко бачились. Зазначив, що брат проживав у м. Харкові, а він мешкав на Сумщині, а з 2022 року у зв`язку з військовою агресією рф проти України та постійними обстрілами мешкає у м. Суми. Протягом усього 2023 року він мав постійні проблеми зі здоров`ям, лише нещодавно дізнався про смерть брата та відкриття спадкової справи. Зазначив, що причинами пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини є необізнаність щодо смерті брата, систематичні обстріли Сумщини з боку ворога, суттєві проблеми зі здоров`ям, що унеможливлюють його приїзд до м. Харкова, перенесений ним стрес через небезпеку для життя. Крім того, він керувався тим, що з урахуванням постанови КМУ №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року строк прийняття спадщини було продовжено до 10 місяців. Просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 в рамках відкритої спадкової справи № 702352. Ухвалою Орджонікідзевського райсуду м. Харкова від 09 листопада 2023 року залучено до участі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. 15 січня 2024 року третя особа ОСОБА_3 надав пояснення по справі, в яких зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказав, що померлий був його рідним дядьком. Спочатку його мати, а після її смерті він сам доглядав за дядьком, самостійно організував та оплатив усі витрати на поховання. Позивач, наскільки йому відомо, не часто спілкувався з померлим, оскільки мешкав у Сумській області. Йому відомо, що на сьогоднішній день позивач не може пересуватися без сторонньої допомоги. Він повідомив позивачу, що той може звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у 10-місячний термін, однак виявилось, що така норма суперечить ЦК України, а тому не підлягає застосуванню. Вважає, що прийняття частини спадкового майна позивачем на правах близького родича є справедливим та законним, були об`єктивні обставини, через які позивач не встиг звернутися до нотаріуса у шестимісячний термін. 18 січня 2024 року представник відповідача Харківської міської ради надала відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказала, що позивач не довів поважність причин пропуску строку, не надав доказів неможливості направлення письмової заяви про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв`язку. 16 вересня 2024 року представник третьої особи ОСОБА_1 адвокат Корнієнко О.В. через систему «Електронний суд» надала письмові пояснення, в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказала, що померлий ОСОБА_4 був її рідним братом. За життя він підтримував родинні зв`язки з усіма своїми братами та сестрами по телефону. 02 січня 2023 року вона поїхала до м. Харкова до брата в гості та знайшла його вже мертвим. Похорони ОСОБА_4 відбулися 04 січня 2023 року, на них був присутній позивач. Позивач пропустив шестимісячний строк на прийняття спадщини без поважних причин. Довідка ТОВ «Медичний центр «Мій лікар», відповідно до якої позивач з 17 січня 2023 року перебуває на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря, не містить номера та дати, ПІБ лікаря. Крім того, амбулаторне лікування не є перепоною для приїзду до міста Харкова. Крім того, позивачем не надано суду доказів щодо неможливості направлення ним нотаріусу відповідної заяви поштою. Попри війну в Україні, на підконтрольній території, в тому числі й м. Суми, з 24 лютого 2022 року продовжують діяти всі державні органи та інші органи, яким делеговані функції державних органів, в тому числі державні та приватні нотаріуси. Позивач був обізнаний про факт смерті брата, проте через власну пасивну поведінку не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 02 жовтня 2024 року позивач надав відповідь на письмові пояснення ОСОБА_1 , в якій посилався на свою юридичну необізнаність і незначний пропуск строку. Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 01 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що наведені позивачем причини пропуску строку на прийняття спадщини після смерті брата не є поважними. На вказане судове рішення 05 липня 2025 року через суд першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено розумний строк розгляду справи. Фактично рішення суду ґрунтується лише на показаннях свідків з боку третьої особи ОСОБА_1 , яка постійно йому погрожувала та принижувала. ОСОБА_1 станом на 05 липня 2025 року взагалі не є спадкоємцем, оскільки нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва через відсутність доказів родинного зв`язку з померлим, тож не мала бути залучена до участі у справі. До числа спадкоємців допущений лише ОСОБА_3 . Харківська міська рада була помилково залучена у якості відповідача, оскільки у померлого наявні спадкоємці. На момент смерті брата він мешкав у с. Угроїди Сумської області, яке наразі фактично знищене, і опікувався лише питаннями виживання. Вказав, що інтересу до спадщини не має, однак не може допустити, щоб ОСОБА_1 була залучена до спадкування. Він є юридично необізнаним та вважав, що має час на прийняття спадщини з урахуванням постанови КМУ №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року. Крім того, пропуск строку є незначним. 13 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Вказала, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, врахувавши, що посилання позивача на необізнаність щодо смерті його брата спростовуються показаннями свідка. Посилання позивача на систематичні обстріли Сумщини з боку ворога, перенесення стресу, введення в країні воєнного стану, суд першої інстанції вірно не приймав до уваги, зважаючи на те, що протягом воєнного стану продовжують діяти всі державні органи та інші органи, яким делеговані функції державних органів, в тому числі державні та приватні нотаріуси. Таким чином, позивач міг звернутися до нотаріуса особисто або подати заяву про прийняття спадщини поштовим зв`язком. Період лікування позивача не охоплений періодом, у який він повинен був звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження перешкод для приїзду до міста Харкова або направлення заяви про прийняття спадщини поштою чи надання довіреності особі, яка могла представляти інтереси позивача. Отже, у позивача не було об`єктивних, непереборних, істотних труднощів у подачі заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Апеляційна скарга позивача не містить нових доводів чи будь-яких аргументів, що спростували б висновки суду першої інстанції. Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично дублюють викладені у позовній заяві аргументи. 27 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Корнієнко О.В. надійшло клопотання, в якому вона просила додати файл з апеляційною скаргою до матеріалів електронної справи або направити дану скаргу на її електрону адресу, а також продовжити процесуальний строк подання відзиву у зв`язку із неможливістю ознайомитися із апеляційною скаргою. З приводу вказаного клопотання колегія суддів зазначає наступне. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року роз`яснено учасникам справи право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Згідно даних КП «Д-3» ухвала про відкриття апеляційного провадження доставлена до електронного кабінету представника ОСОБА_1 адвоката Корнієнко О.В. 18 серпня 2025 року. Апеляційну скаргу в електронному вигляді за її клопотанням завантажено 10 вересня 2025 року о 19:40. З урахуванням того, що з апеляційною скаргою представник третьої особи ОСОБА_1 адвокат Корнієнко О.В. мала змогу ознайомитися з 11 вересня 2025 року, після чого подати відзив у встановлений судом 10-денний строк, однак таким правом не скористалась і станом на час розгляду справи так і не подала до суду відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів не вбачає підстав для продовження їй строку на подачу відзиву. 02 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення, в яких він просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_2 у повному обсязі та скасувати рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 01 липня 2025 року, розглянути справу без його участі. Вказав, що станом на 02 вересня 2025 року він є єдиним спадкоємцем, що своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Він повністю погоджується з доводами позивача в частині того, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем в рамках відкритої спадкової справи, оскільки нотаріусом відмовлено їй у прийнятті відповідних документів внаслідок недоведення родинних стосунків з померлим. У провадженні Індустріального районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 644/5771/23 за позовом ОСОБА_1 про визнання родинних зв`язків та визнання права власності на спадкове майно, яка зупинена до моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі. Рішення суду повністю базується до словах ОСОБА_1 та її родичів, які мають пряму заінтересованість надавати недостовірні відомості під тиском самої ОСОБА_1 . Він, будучи племінником спадкодавця, дбав про нього до самої смерті, першим приїхав до місця його проживання після смерті, повністю покрив витрати на його поховання, та вважає, що ОСОБА_2 має повне право на отримання своєї частки у спадковому майні. Він особисто прийняв рішення не говорити позивачу про смерть брата одразу, оскільки вважав, що це було необхідно на той момент, з огляду на жахливу ситуацію в країні станом на початок 2023 року. Вони з позивачем проконсультувались у нотаріуса на початку 2023 року та дізнались про те, що є цілих 10 місяців для отримання спадщини, проте у подальшому виявилось, що це не так. Суд допустив формалізм під час розгляду справи. Фактично позивач пропустив строк лише на декілька тижнів. 19 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Корнієнко О.В. надійшли додаткові пояснення, в яких вона наголосила на наявності доказів родинного зв`язку ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та померлим братом ОСОБА_4 , а також на відсутності у позивача поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини. В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 не з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 23 квітня 2026 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: ОСОБА_2 отримав поштою 26 серпня 2025 року (а.с. 216 том 2). ОСОБА_3 отримав в електронному кабінеті 19 серпня 2025 року (а.с. 185 том 2). Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника ХМР Замніус М.В. та представника ОСОБА_1 адвоката Корнієнко О.В., які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований в смт Угроїди Сумської області (а.с. 6 том 1), наразі проживає у м. Суми. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є рідними братами (а.с. 7 зворот, 37-38 том 1). Вони мали сестру ОСОБА_5 (а.с. 39-44 том 1), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 45-47 том 1). ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 (а.с. 48-50 том 1), тобто племінником ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 9 зворот, 31 том 1). За життя ОСОБА_4 заповіту не залишив (а.с. 36 том 1). Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла, зокрема, належна йому квартира АДРЕСА_1 (а.с. 8, 51 том 1). 07 лютого 2023 року до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Маслак Н.В. із заявою про прийняття спадщини після померлого дядька ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_3 , за заявою якого заведено спадкову справу № 8/2023, номер у Спадковому реєстрі 70235291 (а.с. 9, 28 том 1). 29 червня 2023 року до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Маслак Н.В. із заявою про прийняття спадщини після померлого брата ОСОБА_4 звернулась ОСОБА_1 (а.с. 52-57 том 1). Також ОСОБА_1 18 липня 2023 року звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Маслак Н.В. із заявою, в якій повідомила, що вона є рідною сестрою померлого ОСОБА_4 , але довести зараз родинні відносини не може, через те, що її шлюб було укладено і розірвано в рф, тому повідомляє, що буде звертатися до суду за встановленням факту родинних відносин, і просить не видавати іншому спадкоємцю за законом свідоцтво про право власності (а.с. 70 том 1). Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Маслак Н.В. від 19 липня 2023 року № 57/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку у праві власності на її ім`я на майно ОСОБА_4 , оскільки факт родинного зв`язку, а саме те, що ОСОБА_1 є сестрою спадкодавця ОСОБА_4 , нотаріусом не встановлено (а.с. 71 том 1). ОСОБА_2 у шестимісячний строк після смерті свого брата ОСОБА_4 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звернувся. 18 липня 2023 року він подав приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Маслак Н.В. заяву про відкладення видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що ним подано позовну заяву суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 74-81 том 1). Позивачем надана копія довідки ТОВ ПМЦ «Мій лікар», згідно якої він знаходився на амбулаторному лікуванні в сімейного лікаря з 17 січня 2023 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, потребує постійного нагляду сімейного лікаря, виїзд за межі постійного місця проживання не рекомендовано. Дати видачі довідка не містить (а.с. 86 том 1). Крім того, сімейним лікарем ТОВ ПМЦ «Мій лікар» 30 вересня 2024 року видана довідка про те, що ОСОБА_2 знаходиться під постійним наглядом сімейного лікаря та на амбулаторному лікуванні з 2023 року (а.с. 41 том 2). Судом першої інстанції допитано свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повідомили, що позивач ОСОБА_2 був присутнім на похованні ОСОБА_4 . У провадженні Індустріального районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 644/5771/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом, провадження в якій ухвалою від 24 квітня 2024 року зупинено до моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі (а.с. 126 том 2). Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України). Частиною 1 ст. 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Згідно з частиною 3 статті 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України). За змістом частин 1-3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. (частини перша та третя статті 13 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої й апеляційної інстанцій). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 361/1953/18 (провадження № 61-16095св19), від 07 жовтня 2020 року у справі № 234/17511/19 (провадження № 61-8215св20), від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19-ц (провадження № 61-16575св20), від 23 листопада 2022 року у справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23), від 25 вересня 2023 року у справі № 503/603/17 (провадження № 61-643св23), від 24 травня 2024 року у справі № 358/148/22 (провадження № 61-15750св23). Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Отже, при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України суду з метою встановлення кола спадкоємців за заповітом і за законом, які прийняли спадщину, необхідно у тому числі перевіряти наявність заведеної нотаріусом спадкової справи, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Виходячи з аналізу статті 1251 ЦК України територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття. При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково окрім зазначеного перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Встановлення вказаних обставин має істотне значення для формування належного суб`єктного складу учасників справи. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачем у справі має бути спадкоємець, який прийняв спадщину. Територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця спадкоємців, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття. Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_4 у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулись спадкоємець за правом представлення - племінник померлого ОСОБА_3 , а також ОСОБА_1 , яка подала заяву про прийняття спадщини як рідна сестра спадкодавця, проте їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю доказів родинного зв`язку зі спадкодавцем, справа з приводу встановлення відповідного факту наразі перебуває у провадженні суду. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залучені до участі у справі судом як треті особи. Разом з тим, за наявності спадкоємця, який прийняв спадщину, Харківська міська рада як орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем у даній справі. Заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_3 , що прийняв спадщину, а отже такі вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою, яка в такій ситуації має бути залучена відповідачем, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть. Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постановах від 16 лютого 2022 року у справі № 464/6314/17 (провадження № 61-13581св21), від 08 червня 2022 року у справі № 940/1438/20 (провадження № 61-19912св21). Саме в межах розгляду позову, пред`явленого до спадкоємця, який прийняв спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, і має доводити поважність причин пропуску строку. Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 сам зазначає, що Харківська міська рада залучена як відповідач помилково. Проте суд апеляційної інстанції позбавлений можливості змінювати склад учасників справи на стадії апеляційного перегляду. З огляду на те, що ОСОБА_4 пред`явив позов до неналежного відповідача - Харківської міської ради, суд першої інстанції мав дійти висновку про відмову у задоволенні позову саме з цієї підстави - у зв`язку з неналежним суб`єктним складом, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому, позивач не позбавлений права на звернення до суду першої інстанції з відповідними позовними вимогами до належного відповідача, а також на вирішення питання щодо подання заяви про прийняття спадщини у порядку частини 2 статті 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, з огляду на те, що ОСОБА_3 не заперечує проти прийняття ним спадщини, і спору між ними фактично немає. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення суду змінити та викласти його мотивувальну частину щодо підстав для відмови у позові у редакції цієї постанови. Враховуючи, що рішення суду змінено лише в мотивувальній частині, підстави для перерозподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 01 липня 2025 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 27 квітня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина