Постанова Тернопільський апеляційний суд № 601/1467/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/1467/21 Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А. Провадження № 22-ц/817/125/22 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 307020000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 лютого 2022 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Міщій О. Я., Парандюк Т. С., за участю секретаря - Мендрик І.В. та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сампари Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №601/1467/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2021 року, ухваленого суддею Коротичем І.А., повний текст якого складений 16 листопада 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - В С Т А Н О В И В: у червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про визначення позивачу додаткового строку у один місяць для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин, оскільки хворіла. Маючи намір прийняти спадщину, позивач звернулася до приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Зелінського П.І. з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що у вказаний термін спадкоємиця не подала заяву про прийняття спадщини. Позивачка просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вважає, що її право на прийняття спадщини повинне бути відновлене. Строк для прийняття спадщини нею пропущено з поважних причин, а саме - у зв`язку з тривалою хворобою та неможливістю реалізувати своє право. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2021 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2021 року у справі №601/1467/21 та прийняти рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю, посилаючись на те, що суд першої інстанції надав не належну правову оцінку наявним у справі доказам та взаємовідносинам сторін, за сукупності яких дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що суд безпідставно не взяв до уваги те, що в період з 20 січня 2021 року по 20 лютого 2021 року вона хворіла та перебувала на лікуванні в КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги", і не мала можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Вказує, що не заслуговують на увагу висновки суду щодо об`єктивної можливості надіслати заяву про прийняття спадщини поштою, адже, такої можливості в період її хвороби вона не мала, оскільки стан здоров`я був незадовільний, а додатково ситуація ускладнювалася епідеміологічною ситуацією з її діагнозом. Таким чином, відновлення права на прийняття спадщини позивачем, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, з огляду на дотримання вимог законності та справедливості, вважає, вказані причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті двоюрідного брата - ОСОБА_3 - поважними, тому, позовні вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню. Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити судове рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що у справі відсутні належні докази на підтвердження наявності поважних причин, пов`язаних із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які б перешкоджали позивачу протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з 15 серпня 2020 року, подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, зокрема, неможливості направити поштовим зв`язком. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивач зазначила, що з 20 січня 2021 року по 20 лютого 2021 року перебувала на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою лікаря КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги", проте, в даній довідці відсутня інформація про реєстрацію даного документу у книзі обліку вихідної кореспонденції установи, яка її видавала, відсутній підпис керівника установи, враховуючи те, що на ній стоїть кутовий штамп і кругла печатка установи, до яких лікуючий лікар відношення не має, що ставить під сумнів зазначену довідки лікувального закладу. Крім того, у даній справі строк на подання заяви спадкоємцем закінчився 14 лютого 2021 року, а ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори 07 червня 2021 року, тобто аж через чотири місяці. Представник ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н.М. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладеній в ній. Представник ОСОБА_2 - адвокат Трачук І.В. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності його довірителя ОСОБА_2 . У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу. Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Сампари Н.М., ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення відповідає, з огляду на таке. Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З довідки №95/10-11/1-1 від 12 травня 2021, виданої Кременецькою міською радою слідує, що згідно в погосподарській книзі №9 сільської ради за 1991-1995 роки, господарство за адресою: АДРЕСА_1 , відносилося до суспільної групи колгоспників. В даному господарстві по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 15 квітня 1991 року значаться: голова господарства - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; внук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зять - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 7). З листа про відмову у вчиненні нотаріальної дії №34/0214 від 07 червня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Зелінським П.І. слідує, що нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у вказаний термін спадкоємиця не подала заяву про прийняття спадщини, постійне місце проживання спадкоємця із спадкодавцем не підтверджено відповідними документами. Іншим спадкоємцем, який би міг прийняти спадщину та надати письмову заяву є співмешканка ОСОБА_2 (а.с. 10). Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивачці було відомо про смерть спадкодавця, її двоюрідного брата - ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте лише у червні 2021 року позивачка звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Суд не взяв до уваги факт хвороби позивача з 20 січня 2021 року по 20 лютого 2021 року, оскільки вона перебувала на амбулаторному лікуванні, маючи можливість подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу як за місцем проживання, так і за місцем відкриття спадщини, надіслати заяву поштою, однак вказаних дій з метою прийняття спадщини позивачка не вчинила. Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з такого. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18 (провадження №61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18 (провадження №61-21447св19). Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останнім днем визначеного законом строку для прийняття спадщини є 15 лютого 2021 року. Позивач подала заяву про прийняття спадщини до нотаріуса у червні 2021 року, тобто пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає майже чотири місяці. При оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом про визначення додатковго строку для прийняття спадщини. В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 вказує перебування на амбулаторному лікуванні з 20 січня 2021 року по 20 лютого 2021 року. Колегія суддів вважає, що суд прийшов до обґрунтованого висновку, що перебування на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізацію, не може розцінюватися як поважна причина пропуску для прийняття спадщини. Крім цього, позивач протягом п`яти місяців до захворювання мала можливість своєчасно звернутися до нотаріуса. Також і після закінчення строку для прийняття спадщини пройшло майже чотири місяці, проте позивачем не наведено з цього періоду жодної причини пропуску строку подачі заяви на прийняття спадщини. Тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 хворіла і не мала можливості подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2021 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на позивача в межах ним понесених. Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2021 року - залишити без змін. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на позивача в межах ним понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 16 лютого 2022 року. Головуючий Судді