Постанова Київський апеляційний суд № 381/6536/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2026 року місто Київ Справа № 381/6536/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8429/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2026 року (ухвалено у складі судді Ковалевської Л.М.) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ВСТАНОВИВ Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 620,56 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.08.2020 р. в рамках проекту «monobank», який є мобільним додатком, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за укладеним договором виконав в повному обсязі, тоді як відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, відбулося істотне порушенням клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 27.02.2024 банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Однак останній на контакт з банком не виходив, жодних дій на погашення заборгованості не вчинив, у зв`язку з чим, станом на 05.10.2025 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 24 620,56 грн. Оскільки відповідачем заборгованість не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 26.08.2020 в розмірі 24 620,56 грн та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Фастівський міськрайонний суд Київської області заочним рішенням від 21 січня 2026 року в задоволенні позову відмовив. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись з таким рішенням, представник позивача - Македон О.А. 20 лютого 2026 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, не дослідив механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредити, Паспортом споживчого кредиту. Вказує, що на момент підписання Анкети-заяви, Клієнт був належним чином ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування рахунку фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту, оскільки відповідне застереження про ознайомлення міститься в Умовах і правилах обслуговування рахунку фізичних осіб, а тому посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку Банку, що саме ці Умови і правила розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію». Зазначає, що своїми діями (переказ коштів, поповнення мобільного зв`язку, оплата товарів у торгових точка інше) відповідач тим самим визнавав наявність зобов`язань із змінами та доповнення до договору від 14.01.2018. Посилається на припис частини 3 статті 82 ЦК України в частині того, що існують підстави уважати, що Умови та правила надання позивачем банківських послуг, розміщені в публічному доступі в мережі Інтернет, та посилання на сайт позивача, розміщене в анкеті-заяві клієнтів банку, є загальновідомими. Вказує, що у суду є безперешкодний доступ до актуальних Умов та правил, розміщених в публічному доступі на сайті банку. Зазначає, що саме відповідач повинен заперечуючи проти позову захищати свої права та доводити відсутність боргу, а також надавати до суду докази, які б спростовували як факт гадання кредиту, так і розміру боргу, зокрема, спростовувати наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалу про відкриття апеляційного провадження, разом із апеляційною скаргою надсилалася за зареєстрованою адресою відповідача, конверт повернувся із відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (трекінг R067112038903), що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України прирівнюється до вручення судового рішення. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд першої інстанції вважав установленим, що відповідно до наданої позивачем копії Анкети-заяви від 20.08.2020, ОСОБА_1 звернувся до позивача із метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У зв`язку з цим на його ім`я відкрито банківський рахунок та встановлено кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terrns. Відповідно до умов цього договору відповідач відкрив поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» отримав кредит у розмірі 20 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Відповідно до змісту Анкети-заяви, вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи). Також, позивач надав Розрахунок заборгованості за договором б/н від 26.08.2020, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , згідно з відомостями якого станом на 05.10.2025 заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 24 620,56 грн. Позиція суду апеляційної інстанції Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., переглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. З наведеного слідує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, то на нього покладено обов`язок надати докази на підтвердження видачі кредиту та його розміру, умов та порядку нарахування відсотків, комісій та інших сум, заявлених позивачем до стягнення. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 77 ЦПК України). Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за договором споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що роздруківка Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Паспорта споживчого кредиту Чорної картки monobank та Таблиці «Чорна картка monobank» не містять підпису відповідача. Анкета-заява підписана відповідачем 26.08.2020, проте до суду позивач надав Умови і правила обслуговування у редакції, яка набула чинності з 27.11.2021. Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію та не містить даних про умови кредитування. Також ні анкета-заява, ні інші документи не доводять отримання відповідачем кредитної картки та користування кредитом на умовах зазначених позивачем - Чорна картка. Надані позивачем на підтвердження цього факту документи є твердженням позивача, яке підлягає доказуванню на загальних підставах. Водночас докази того, що відповідач знав, погодився та підтвердив у встановлений законом спосіб саме такий узгоджений сторонами тип та умови кредитування у матеріалах справи відсутні. Отже, докази того, що на час звернення позивача до суду зазначений ним у позовній заяві розмір заборгованості не зменшений чи не змінений у матеріалах справи відсутні. АТ «Універсал Банк» не надало суду належних та допустимих доказів погодження сторонами договору та його укладення саме на таких умовах, про які стверджує позивач (Чорна картка), а також доказів того, які саме суттєві умови існували та були погоджені сторонами договору під час його укладання. без наявності у матеріалах справи доказів щодо суттєвих умов кредитування, які були погоджені сторонами цього договору під час його укладання у встановленому законом порядку, неможливо здійснити перевірку підстав та правильності нарахування процентів, а також встановити наявність та актуальний розмір заборгованості за цим договором. За цих обставин суд вважав, що позивач не довів наявність у відповідача заборгованості за вказаним договором кредиту у розмірі, зазначеному у позовній заяві та наданих до неї документах. Суд наголосив, що у справі, що є предметом розгляду, ставлячи питання про стягнення з відповідача суми заборгованості позивач в якості єдиного доказу її існування у визначеному ним розмірі надає лише односторонньо складений самим позивачем документ ? розрахунок заборгованості. Колегія суддів не може погодитися із такими висновком та мотивами суду першої інстанції з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що правовідносини виникли між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 щодо отримання останнім кредиту за проектом monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank (а. с. 37). Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 видана чорна гривнева картка, активна до 11/30 (а. с. 35), 04.01.2023 йому установлений кредитний ліміт в розмірі 20 000 грн (а. с. 36). Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.05.2022 у справі № 194/329/15-ц, загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку. Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2020 року у справі 278/2177/15-ц. У матеріалах справи міститься документ із назвою «рух коштів по картці від 05.10.2025», який за своєю суттю та змістом є випискою за картковим рахунком ОСОБА_1 , оскільки містить усі передбачені законом реквізити. Так, убачається, що ОСОБА_1 користувався карткою, зокрема поповнював готівкою, розраховувався у супермаркетах, використовував автомобільні послуги, сплачував рахунки та здійснював інші операції, за результатами яких за період з 31.08.2020 по 03.01.2023 не мав установленого кредитного ліміту, проте 04.01.2023 о 16:49 він був установлений в розмірі 20 000 грн. Після цього, 05.01.2023, маючи на початок цього дня власні кошти на рахунку в розмірі 2 352,43 грн ОСОБА_1 здійсним ряд переказів на іншу картку, зокрема об 11:18 на суму 20 750,70 грн, чим скористався наданим йому кредитним лімітом, використавши його в розмірі 19 518,27 грн на той момент. У подальшому вбачається, що ОСОБА_1 намагався погасити вказаний кредит, поповнюючи картку на незначні суми від 100 до 2 500 грн, проте продовжував використовувати кошти у своїх інтересах (поповнення мобільного, зняття готівки тощо) і станом на 28.02.2023 кредитний ліміт залишався непогашеним на суму 19 993,59 грн. Відповідно до п. 5.4. Розділу II Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» (у редакції чинній на дату підписання відповідачем Анкети-заяви: 26.08.2020) Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання. Згідно з п. 5.9. Умов на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок Кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця. 5.10. Сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України визначили цим Договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати відсотків. Погашення кредиту та відсотків здійснюється Клієнтом щомісяця (після завершення Пільгового періоду) в такому порядку: 5.10.1. Розрахунковим періодом для погашення відсотків за Кредитом вважається календарний місяць, наступний за звітним місяцем. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його поточного рахунку за рахунок власних коштів, а в разі їхньої відсутності - за рахунок Кредитного ліміту, в розмірі відсотків, які підлягають сплаті за цим Договором, з 1 числа до останнього календарного місяця, наступного за звітним (після завершення Пільгового періоду). Списання процентів за рахунок Кредитного ліміту може бути здійснено за умови наявності невикористаного Кредитного ліміту (здійснювати договірне списання). При цьому Сторони, на підставі ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» узгодили, що доручаючи Банку здійснити договірне списання на оплату відсотків за користування кредитом за рахунок Кредитного ліміту, Клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль, а саме - здійснює трату на оплату послуг Банку за цим Договором. В разі, якщо у Клієнта повністю використаний Кредитний ліміт доручення Клієнта про договірне списання за рахунок Кредитного ліміту не застосовується. В разі якщо доручення Клієнта про договірне списання за рахунок Кредитного ліміту не застосовується, Клієнт зобов`язаний здійснити внесення коштів у готівковій або безготівковій формі в сумі нарахованих відсотків до 23:55 останнього дня календарного місяця, наступного за звітним. 5.10.2. крім погашення відсотків в порядку та на умовах, визначених у п. 5.10.1., погашення Кредиту та відсотків здійснюється шляхом внесення Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Щомісячного мінімального платежу. Сума Щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів й не може перевищувати повного розміру Заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем. У разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001% річних (п. 5.16.). Відповідно п. 5.22. Умов Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору. Як вбачається з матеріалів справи 26.08.2020 відповідач підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, шляхом особистого її підписання (а. с. 37). При підписанні вказаної Анкети-заяви відповідач погодився із тим, що Анкета-заява разом Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Отже, долучена Банком до позовної заяви Анкета-заява, яка підписана особисто відповідачем 26.08.2020, містить вказівку про те, що останній ознайомлений з Умовами та правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Тобто відповідач ознайомлений із фінансовими умовами кредитування в «monobank», а отже свідчить про обов`язок відповідача зі сплати заборгованості за кредитом та про його обізнаність стосовно збільшення кредиту на суму заборгованості за Договором по відсотках до погашення заборгованості, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних для оплати вказаної заборгованості, передбачену п. 5.22. п. 5 Розділу II Умов. Суд першої інстанції вказаного не врахував, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків та штрафу, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Матеріали справи не містять доказів, що відповідач звертався до суду позовом про визнання недійсною чи неправомірною Анкети-заяви, укладеної з АТ «Універсал Банк». У матеріалах справи також відсутні належні докази, що Банком неправильно здійснено розрахунок заборгованості, якими, зокрема, можуть бути висновок експерта (спеціаліста), щодо розміру нарахування відсотків та збільшення кредиту на їх розмір на підставі п. 5.22 Розділу II Умов. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, встановила, що при вирішенні справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального й процесуального права щодо встановлення доведеності позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, унаслідок чого оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Судові витрати Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову на стадії апеляційного перегляду в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви (а. с. 60) та апеляційної скарги (а. с. 98), а саме в розмірі 7 570 грн (3 028 + 4 542). Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити. Заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2026 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 24 620,56 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 7 570 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач О.В. Желепа Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова