Постанова Київський апеляційний суд № 756/3678/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 квітня 2026 року м. Київ провадження № 22-ц/824/3293/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В., при секретарі Мудрак Р. Р., за участі: представника відповідача - адвоката Дейнегіна С. М. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргоюадвоката Дейнегіна Сергія Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Пукала А. В. від 19 серпня 2025 року у цивільній справі № 756/3678/25 Оболонського районного суду міста Києва за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, В С Т А Н О В И В: В березні 2025 року позивач звернувся до суд з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 208 223,00 грн яка складається із: заборгованості за послуги з централізованого опалення, яка утворилась до 01.05.2018, у розмірі 19 340,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 301,51 грн, 3% річних у розмірі 535,70 грн; заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання, яка утворилась до 01.05.2018, у розмірі 10 703,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 273,68 грн, 3% річних у розмірі 296,46 грн; заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 28 312,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 057,77 грн, 3% річних у розмірі 784,22 грн; заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 46 512,39 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 534,97 грн, 3% річних у розмірі 1 288,33 грн; заборгованості за послуги з теплової енергії, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 32 472,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 286,41 грн, 3% річних у розмірі 759,94 грн, пеня у розмірі 516 грн; заборгованості за послуги з постачання гарячої води, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 43 153,33 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 488,81 грн, 3% річних у розмірі 1 016,30 грн, пеня у розмірі 722,63 грн; заборгованості з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1 136,19 грн; заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 643,42 грн; заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 86,17 грн. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19 серпня 2025 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 208 223,00 грн, яка з складається із заборгованості у розмірі: - заборгованості за послуги з централізованого опалення, яка утворилась до 01.05.2018, у розмірі 19 340,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 301,51 грн, 3% річних у розмірі 535,70 грн; - заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання, яка утворилась до 01.05.2018, у розмірі 10 703,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 273,68 грн, 3% річних у розмірі 296,46 грн; - заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 28 312,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 057,77 грн, 3% річних у розмірі 784,22 грн; - заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 46 512,39 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 534,97 грн, 3% річних у розмірі 1 288,33 грн; - заборгованості за послуги з теплової енергії, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 32 472,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 286,41 грн, 3% річних у розмірі 759,94 грн, пеня у розмірі 516 грн; - заборгованості за послуги з постачання гарячої води, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 43 153,33 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 488,81 грн, 3% річних у розмірі 1 016,30 грн, пеня у розмірі 722,63 грн; - заборгованості з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1 136,19 грн; - заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 643,42 грн; - заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 86,17 грн. Вирішено питання судових витрат. В апеляційній скарзі адвокат Дейнегін С. М., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Стверджує, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження він не отримував, що позбавило його права на захист та подання відзиву. Апелянт звертає увагу на неповноту з`ясування судом обставин справи та недоведеність розміру заборгованості, зазначаючи, що надані позивачем розрахунки не підписані уповноваженими особами та містять некоректні дані щодо кількості зареєстрованих осіб. Зокрема, апелянт наголошує, що нарахування здійснювались на особу ( ОСОБА_3 ), яка померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на ОСОБА_2 , яка в період формування більшої частини боргу була неповнолітньою особою, а з літа 2022 року не проживала за адресою. Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував наслідки спливу позовної давності до вимог за період з липня 2015 року по квітень 2017 року, оскільки «карантинне» продовження строків почало діяти лише з березня 2020 року. Також апелянт зазначає про неправомірність стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за період дії воєнного стану (з 24.02.2022 по 29.12.2023) в силу прямої заборони, встановленої Постановою КМУ № 206, яку суд першої інстанції проігнорував, помилково застосувавши пізніші зміни. Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористались. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Дейнегін С. М., в інтересах ОСОБА_1 , підтримав апеляційну скаргу із викладених у ній підстав та доводів. Позивач представника у судове засідання не направив. Вимоги ухвали апеляційного суду щодо подання уточненого розрахунку та первинних облікових документів не виконав. Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення представника Дейнегіна С. М. , в інтересах відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за адресою надання послуг та несуть солідарну відповідальність за їх оплату згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. ст. 322, 360 ЦК України. Встановивши факт наявності заборгованості на підставі наданих позивачем розрахунків, суд дійшов висновку про порушення відповідачами зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманих послуг. Суд зазначив, що договір про надання послуг є договором приєднання, умови якого є обов`язковими для відповідачів, а доказів спростування розміру боргу або його погашення відповідачами не надано. Щодо нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, суд керувався тим, що Постановою КМУ № 1405 від 29.12.2023 відновлено нарахування штрафних санкцій на територіях, де не ведуться бойові дії, до яких належить м. Київ. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Розгляд справи за відсутності учасника справи, якого не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, є порушенням вимог ЦПК України та підставою для обов`язкового скасування судового рішення, що узгоджується із сталою практикою Верховного Суду. Повернення повістки з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного вручення, якщо вона не була вручена особисто. У матеріалах справи наявні поштові відправлення, у яких суд надсилав копію позовної заяви та ухвалу про відкриття провадження у справі, які повернулись до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 38, 39). Отже відповідачі не були сповіщені про судове провадження належним чином, з огляду на що рішення суду підлягає скасуванню. Перевіряючи доводи відповідача (апелянта) по суті спору, колегія суддів виходить з наступного. Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як в редакції 2004 року, так і в редакції 2017 року, є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 17.11.2017 до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 послуги централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, а також вивезення побутових відходів тощо за функціональним призначення належать до комунальних послуг. Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45 власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Тобто, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі». Отже під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови. Плата за абонентське обслуговування розраховується КП «Київтеплоенерго» на одного абонента (один особовий рахунок) на місяць з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг». Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2019 № 2244 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено внески за обслуговування КП «Київтеплоенерго» вузлів комерційного обліку комунальних послуг, а саме вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води. Згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання відповідачів. З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання виконує належним чином, здійснює надання житлово-комунальних послуг. Відповідачі від послуг, що надаються позивачем не відмовлявся та постійно ними користуються, тому позивач проводить щомісячне нарахування за надані послуги відповідно до затверджених тарифів. Водночас, відповідачі за спожиті послуги своєчасно не сплачували у результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.01.2025 становить 208 223,00 грн та складається із: - заборгованості за послуги з централізованого опалення, яка утворилась до 01.05.2018, у розмірі 19 340,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 301,51 грн, 3 % річних у розмірі 535,70 грн; - заборгованості за послуги з централізованого гарячого водопостачання, яка утворилась до 01.05.2018, у розмірі 10 703,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 273,68 грн, 3% річних у розмірі 296,46 грн; - заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 28 312,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 057,77 грн, 3% річних у розмірі 784,22 грн; - заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 46 512,39 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 534,97 грн, 3% річних у розмірі 1 288,33 грн; - заборгованості за послуги з теплової енергії, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 32 472,43 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 286,41 грн, 3% річних у розмірі 759,94 грн, пеня у розмірі 516 грн; - заборгованості за послуги з постачання гарячої води, яка утворилась з 01.11.2021, у розмірі 43 153,33 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 488,81 грн, 3% річних у розмірі 1 016,30 грн, пеня у розмірі 722,63 грн; - заборгованості з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1 136,19 грн; - заборгованості з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 643,42 грн; - заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 86,17 грн. Перевіряючи обґрунтованість розрахунку у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що розрахунок заборгованості за послуги гарячого водопостачання проведено позивачем виходячи з обсягів споживання (наявні помісячні показники спожитих обсягів гарячої води), що свідчить про наявність квартирного засобу обліку (постанова Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 755/292/22). Апелянтом не надано доказів невідповідності зазначених обсягів фактичному споживанню, тому померла особа ( ОСОБА_3 ) не впливає на вартість послуг, розрахованих за лічильником. Водночас колегія суддів погоджується з доводами про необхідність застосування позовної давності. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.12.2025 у справі № 755/8818/23, суд апеляційної інстанції вправі прийняти до розгляду заяву про застосування позовної давності лише за умови, що відповідач у справі не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про день та час судового розгляду справи, чи у разі інших поважних причин, які об`єктивно позбавляли особу зробити в суді першої інстанції таку заяву, внаслідок чого було порушено принцип процесуальної рівності сторін. Оскільки рішення ухвалено без належного повідомлення відповідачів, колегія суддів вважає об`єктивною причину неподання такої заяви в суді першої інстанції та приймає її до розгляду. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки. Позов подано 17 березня 2025 року. Вимоги за період з березня 2014 року по березень 2017 року включно заявлені за межами трирічного строку, який сплив до запровадження карантинних обмежень (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21). Враховуючи заяву відповідача, суми стягнення підлягають зменшенню шляхом виключення нарахувань до 01.04.2017. З огляду на викладене, сума заборгованості за послуги з централізованого опалення, що утворилася до 01.05.2018, підлягає зменшенню на 13 728,15 грн (сума нарахувань за період з липня 2015 року по березень 2017 року включно). Таким чином, обґрунтованою та доведеною у цій частині є вимога про стягнення основного боргу у розмірі 5 612,28 грн. Щодо послуг з централізованого гарячого водопостачання за цей же період, то позовна давність позивачем не пропущена, оскільки фактичні нарахування за обсяги споживання розпочалися лише з липня 2017 року, а за попередні місяці наявне нульове сальдо. Отже, заборгованість за гарячу воду до 01.05.2018 підлягає стягненню у повній сумі 10 703,19 грн. Вирішуючи питання про коло солідарних боржників, колегія суддів відхиляє доводи скарги про відсутність обов`язку з оплати послуг у ОСОБА_2 через непроживання, адже згідно з частиною 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статями 64, 162 Житлового кодексу України дієздатні особи, які зареєстровані у житлі споживача, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати послуг. Відповідно до пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (постанова КМУ № 265) особа здійснює реєстрацію місця проживання за однією адресою за власним вибором, і саме за цією адресою з нею ведеться офіційне листування. ОСОБА_2 , зберігаючи реєстрацію за спірною адресою та не повідомивши позивача про свою відсутність у порядку пункту 29 Правил № 630 (або п. 48 Правил № 1182), добровільно прийняла на себе правові ризики, пов`язані з таким статусом. Водночас, колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно зі статтею 34 ЦК України та частиною третьою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», солідарну відповідальність за оплату комунальних послуг несуть виключно дієздатні особи. Оскільки у період неповноліття ОСОБА_2 не мала повної цивільної дієздатності, обов`язок з оплати заборгованості за цей час покладається одноособово на ОСОБА_1 . Таким чином, за період з липня 2017 року по 30 квітня 2023 року включно, обов`язок з оплати заборгованості несе виключно ОСОБА_1 у наступних розмірах: - заборгованість за послуги з централізованого опалення (до 01.05.2018) у сумі 5 612,28 грн; - заборгованість за послуги з гарячого водопостачання (до 01.05.2018) у сумі 10 703,19 грн; - заборгованість за послуги з централізованого опалення (01.05.2018-31.10.2021) у сумі 28 312,72 грн; - заборгованість за послуги з постачання гарячої води (01.05.2018-31.10.2021) у сумі 46 512,39 грн; - заборгованість за послуги з теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.04.2023 у сумі 17 589,85 грн; - заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 30.04.2023 у сумі 19 692,95 грн; - плата за абонентське обслуговування (ТЕ та ГВ), нарахована до 30.04.2023, у сумі 797,68 грн; - внески за обслуговування вузла комерційного обліку у сумі 86,17 грн. Всього основний борг ОСОБА_1 становить 129 307,23 грн. На вказану суму, відповідно до ст. 625 ЦК України та наданих індексів за 2024-2025 роки (сукупний індекс 12,88%), підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 16 654,77 грн та 3% річних у сумі 3 879,22 грн за період з 01.02.2024 по 31.01.2025. За період з 01.05.2023 (набуття у квітні 2023 повноліття ОСОБА_2 ) по 31.01.2025, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність за наступні нарахування: - за послуги з теплової енергії у сумі 14 882,58 грн; - за послуги з постачання гарячої води у сумі 23 460,38 грн; - плата за абонентське обслуговування у сумі 981,93 грн. Всього основний солідарний борг становить 39 324,89 грн. На вказану суму підлягають солідарному стягненню інфляційні втрати у сумі 5 065,05 грн та 3% річних у сумі 1 179,75 грн за період з 01.02.2024 по 31.01.2025. Щодо вимоги про стягнення пені у загальній сумі 1 238,63 грн (516,00 грн та 722,63 грн), колегія суддів зазначає, що позивачем не надано жодного розрахунку її нарахування. У матеріалах справи відсутні дані про те, за які саме періоди прострочення, на які суми основного боргу та за який конкретно вид послуг нарахована пеня. Оскільки правова природа пені вимагає чіткого арифметичного підтвердження кожного дня прострочення, відсутність такого розрахунку робить вимогу недоведеною, що є підставою для відмови у її задоволенні. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки позов задоволено частково (у розмірі 85 % від заявлених вимог), судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції підлягає стягненню з відповідачів пропорційно: з ОСОБА_1 - 2 654,85 грн, з ОСОБА_2 - 468,50 грн. Крім того, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, позивач має відшкодувати йому витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 702,75 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Дейнегіна Сергія Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 серпня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421) заборгованість у сумі 149 841,22 грн, яка складається з: основного боргу за період до 30.04.2023 включно - 129 307,23 грн, інфляційних втрат - 16 654,77 грн та 3 % річних - 3 879,22 грн. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за період з 01.05.2023 по 31.01.2025 у сумі 45 569,69 грн, яка складається з: основного боргу - 39 324,89 грн, інфляційних втрат - 5 065,05 грн та 3 % річних - 1 179,75 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 654,85 грн. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 468,50 грн. Стягнути з Комунального підприємства «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 702,75 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 24 квітня 2026 року. Судді Є. П. Євграфова Б. Б. Левенець В. В. Саліхов