Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/680/26

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 461/680/26 пров. № А/857/16035/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В., за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львів апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2026 року, головуючий суддя Мисько Х.М., ухвалене у м. Львів, повний текст якого складено 03.03.2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил №1066/UA20900/2025 від 08.01.2026 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що митний орган при притягненні до відповідальності ОСОБА_1 керувався висновком Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003400-0609 від 25 липня 2025року, згідно з яким вартість вилученого Фризер для приготування м`якого морозива вживаний TM TAYLOR з маркуванням PART NUMBER C70858FWCX модель С708-58 було оцінено на суму 173628,77 грн, що суперечить висновкам суду викладеним у рішенні Галицького районного суду м.Львова від 31.10.2025 року по справі №461/7430/25, не призначивши нової експертизи та без усунення зауважень суду викладених у постанові суду від 31.10.2025 року. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2026 року адміністративний позов задоволено; постанову заступника начальника Львівської митниці Хомутянського Віталія Володимировича у справі про порушення митних правил №1066/UA20900/2025 від 08.01.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді 30 відсотків вартості цих товарів на суму 52 088,63 грн. 63 коп. скасовано; провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 471 МК України, відносно ОСОБА_1 - закрито. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при складенні протоколу про порушення митних правил гр. ОСОБА_1 не було надано документів про підтвердження вартості не задекларованих ним товарів, митним органом в ході провадження у справі призначено товарознавчу експертизу. В межах провадження у справі про порушення митних правил з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення справи, яка проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, яким є Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби. З огляду на вчинені гр. ОСОБА_1 дії, митницею обґрунтовано зроблено висновок про факт вчинення протиправних дій, що містять ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України. В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі. Представник позивача заперечила проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно із протоколом про порушення митних правил №1066/UA20900/2, 17 липня 2025 року близько 16 години 49 хвилин, гр. України ОСОБА_1 на автомобілі марки «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 прямував з Республіки Польща в Україну в якості водія, з приватної поїздки, через МАПП „Шегині Львівської митниці, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду автомобіля було виявлено товар, який відповідно до ст. 374 МК України перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме: фризер для приготування м`якого морозива вживаний ТМ «TAYLOR» з маркуванням PART NUMBER C70858FWCX, модель C708-58 вагою 170 кг., чим заявив про відсутність в нього будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. Фризер для приготування м`якого морозива вживаний ТМ «TAYLOR» з маркуванням PART NUMBER C70858FWCX, модель C708-58 вагою 170 кг., був тимчасово вилучений протоколом про порушення митних правил та передані на склад Львівської митниці. Згідно із висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 1420003400-0609 від 25.07.2025 року вартість тимчасово вилучених предметів у справі про порушення митних правил № 1066/UA209000/2025 від 17.07.2025 року становить 173 628,77 грн. Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 вчинив дії, щодо недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій статті 471 Митного кодексу України), що переміщуються через митний кордон України громадянами. Постановою заступника начальника Львівської митниці Хомутянського В.В. у справі про порушення митних правил № 1066/UA209000/2025 від 19.08.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів на суму 52 088,63 грн. Також постановлено, що товар тимчасово вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 1066/UA209000/2025 від 17.07.2025 року, - повернути ОСОБА_1 та стягнути з такого користь Львівської митниці 601,21 гривень витрат за зберігання товару на складі митниці. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31.10.2025 року позов адвоката Коцай Г.Л., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил задоволено частково, постанову Львівської митниці від 19.08.2025 року у справі про порушення митних правил №1066/UA209000/2025 скасовано, а справу повернуто Львівській митниці на новий розгляд. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 року у задоволенні заяви Львівської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.10.2025 у справі № 461/7430/25 повернуто скаржнику. 06.11.2025 року адвокат Коцай Г.Л. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до митниці з клопотанням про призначення судової товарознавчої експертизи у справі про порушення митних правил № 1066/UA209000/2025. Листом Львівської митниці від 11.11.2025 року № 7.4-5/20-04/14/28229 повідомлено адвоката Коцай Г.Л., що станом на час надходження до митниці її клопотання у справі про порушення митних правил № 1066/UA209000/2025 (461/7430/25) митницею подано апеляційну скаргу, у зв`язку з чим задоволення такого клопотання неможливо. Постановою заступника начальника Львівської митниці Хомутянського В.В. від 08 січня 2026 року у справі про порушення митних правил №1066/UA209000/2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ч.2 ст.471 Митного Кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30% вартості товарів на суму 52088,63 грн. та 3387,68 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці та постановлено повернути вилучений тимчасово товар. З оскаржуваної постанови видно, що, розглянувши зазначене клопотання адвоката Коцай Г.Л. від 06.11.2025 року про призначення експертизи, митний орган прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення такого, оскільки повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 року № 2658-ІІІ. На підставі ст. ст. 515 - 516 МК України, з метою визначення вартості незадекларованих товарів, Львівською митницею у справі була призначена товарознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень. Згідно із висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 1420003400-0609 від 25.07.2025 року, вартість тимчасово вилучених предметів у справі про порушення митних правил № 1066/UA209000/2025 від 17.07.2025 становить 173 628,77 грн. Як вбачається з висновку експерта СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0609 від 25.07.2025 року, такий складений експертом Панчишин З. яка володіє достатніми повноваженнями для проведення товарознавчих експертиз, експертизу проведено уповноваженим органом, висновок експерта відповідає вимогам закону, відтак такий є належним і допустимим доказом у справі. Крім того, митним органом не взято до уваги документи про вартість тимчасово вилученого товару, долучені ОСОБА_1 , оскільки 17.07.2025 року при перетині митного кордону України та під час складення протоколу про порушення митних правил №1066/UA209000/2025, останнім не було надано митному органу будь-яких документів, які б підтверджували вартість виявлених у нього не задекларованих товарів. Крім цього, Львівська митниця не вважає вказані копії документів належним та допустимим доказом у справі, оскільки такі не є доказом оплати за товар, а опис товару у них не дає можливості ідентифікувати чи дійсно такі стосуються тимчасово вилученого по справі товару. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом повторно покладено висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003400-0609 від 25.07.2025 року, згідно якого вартість вилученого Фризер для приготування м`якого морозива вживаний TM TAYLOR, з маркуванням PART NUMBER C70858FWCX модель С708-58 було оцінено на суму 173628,77 грн, однак не взято до уваги мотиви, викладені у рішенні Галицького районного суду м. Львова від 31.10.2025 року, щодо необ`єктивності вказаного висновку та необхідності визначення належної вартості товару, з врахуванням доводів наведених та фактичних обставин справи встановлених судом. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У статті 7 КУпАП закріплена гарантія, відповідно до якої, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Частиною першою статті 489 МК України визначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Згідно дефініції, наведеної у п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України). Відповідно до ч.1 ст.266 МК України, декларант зобов`язаний : 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (ч.4 ст.266 МК України). Згідно із ч. 1 ст. 374 МК України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 Митного кодексу України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Відповідно до ч. 2 ст. 471 МК України, недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 357 МК України, дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. Згідно ч.ч.1, 2 ст.515 МК України, експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Відповідно до ч.2 ст. 515 МК України, експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи. Згідно із ст. 516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта. Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби №18 від 23.10.2019 року, у редакції наказу №29 від 12.11.2019 року (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства. З огляду на вищевказане, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи з визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-ІІІ від 12.07.2001 року. Відтак, колегія суддів зазначає, що висновок експерта проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом у справі про порушення митних правил. Експерти СЛЕД Держмитслужби здійснюють товарознавчу експертизу із визначенням вартості товарів, оформлення експертних висновків відповідно до вимог МК України, підзаконних нормативно-правових актів, з урахуванням особливостей щодо методичного регулювання оцінки майна, визначених Законом №2658, Національним стандартом №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.03.2009 року, методиками та методичними рекомендаціями, затвердженими Міністерством юстиції України тощо. В основу визначення розміру штрафу відповідачем покладено висновок експерта СЛЕД Державної митної служби України №1420003400-0609 від 25.07.2025 року, згідно якого вартість вилученого Фризер для приготування м`якого морозива вживаний TM TAYLOR, з маркуванням PART NUMBER C70858FWCX модель С708-58 було оцінено на суму 173628,77 грн. Із наведених норм апеляційний суд встановив, що експертиза для визначення вартості незадекларованих товарів проводиться в межах справи про адміністративне правопорушення і є доказом по справі. Така експертиза не є судовою експертизою, а тому на неї не поширюються вимоги, зокрема, про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Водночас, згідно із цими нормами, особа, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил вправі провести незалежну експертизу за власний рахунок. Тому, апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що висновок експерта від №1420003400-0609 від 25.07.2025 року є неналежним доказом у справі. Відповідно до ч.2 ст. 515 МК України, особа, щодо якої порушено справу про порушення митних правил, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи. Згідно з ч.2 ст.517 МК України, особа, щодо якої порушено справу про порушення митних правил, її представники, захисник, мають право клопотатися перед митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у зазначеній справі, про взяття проб та зразків для проведення експертизи. У разі відмови у задоволенні такого клопотання митний орган повинен письмово повідомити про це особу, яка подала клопотання, з вмотивованим обґрунтуванням причин відмови. Колегія суддів зазначає, що призначення іншої експертизи у разі незгоди позивача з висновком СЛЕД Держмитслужби не є обов`язком Державної митної служби, тому позивач мав самостійно ініціювати питання призначення іншої експертизи. Однак, як вбачається з матеріалами справи, таким правом позивач не скористався. В матеріалах справи також відсутні докази, які свідчать про звернення позивача та його представника до будь-якої експертної установи з приводу призначення експертизи та укладення з експертною установою договору на проведення незалежної товарознавчої експертизи, що ними вживалися заходи для проведення відбору зразків та/або огляду тимчасово вилучених у позивача товарів з метою проведення експертизи. Таким чином, незалежна експертиза вилученого товару не була проведена виключно внаслідок бездіяльності позивача, а не внаслідок протиправних дій (бездіяльності) відповідача. При цьому, суд враховує, що матеріалах справи відсутні докази того, що позивач надавав представникам митниці будь-які документи, що вилучений товар придбано саме у Німеччині у місті Мюнхен в приватної особи, а також щодо вартості вказаного товару (акти придбання, товарні чеки, накладні, інвойси, тощо). Наведені обставини унеможливлюють використати в якості об`єктів порівняння товарних пропозицій на ринку країни придбання товарів. Переписка у телефоні щодо резервації товару та його придбання через сайт www.kleinanzeigen.de не підтверджує митну вартість товару. З огляду на викладене, використання експертом в якості об`єктів порівняння товарних пропозицій на ринку України є правомірним. Крім цього, колегія суддів вважає безпідставними покликання позивача про те, що Фризер для приготування м`якого морозива вживаний TM TAYLOR, з маркуванням PART NUMBER C70858FWCX модель С708-58, оскільки такі не підтверджуються жодними доказами в матеріалах справи. Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач правомірно прийняв постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного відмовити. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити, рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2026 року у справі №461/680/26 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич Повний текст постанови складено 23.04.2026 року.