Постанова 4852 № 160/13642/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13642/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Білак С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 року в адміністративній справі №160/13642/25 (головуючий суддя першої інстанції Ніколайчук С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №160/13642/25 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 27.10.2025 року представник позивача подав через «Електронний суд» заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просив ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/13642/25, яким стягнути з відповідача понесенні позивачем фактичні витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32817,33 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у задоволенні заяви відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу суду та ухвалите додаткове рішення, яким задовольнити заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції ухвалено з не повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що у своїй заяві від 27.10.2025 року звертав увагу суду першої інстанції на численні факти зловживання відповідачем своїми процесуальними правами та недотримання ним процесуальних обов`язків, тому керуючись положеннями частини восьмої статті 139 КАС України згідно яких у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, тому просив винести додаткове рішення на користь позивача. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За змістом приписів частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, 23.10.2025 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/13642/25 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Уповноваженого про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Стосовно тверджень представника позивача про зловживання представником відповідача процесуальними правами, оскільки судове засідання 26.08.2025 року було перенесене з вини представника відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що листом від 18.08.2025 року № 13039.2/25/55 відповідач у відповідності до вимог статті 195 КАС України подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду двома способами: через засоби поштового зв`язку Укрпошта та за допомогою електронної пошти на електронну адресу суду, що свідчить про відсутність у діях Секретаріату Уповноваженого ознак зловживання своїми процесуальними правами. Інших зловживань відповідачем процесуальними правами під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суд не встановив. Відтак, враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про залишення за позивачем понесених ним судових витрат. Колегія суддів звертає увагу, що правові підстави для стягнення з відповідача судового збору та правничої допомоги за рахунок Державного бюджету України у позивача відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/13642/25 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/13642/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко