Постанова Харківський апеляційний суд № 642/8072/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 642/8072/25 Головуючий 1 інстанції: Вікторов В.В. Провадження №33/818/982/26 Доповідач: Шабельніков С.К. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 квітня 2026 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю: захисника Конюшко Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Конюшко Д.Б. на постанову судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військвослужбовця в/ НОМЕР_1 , заступника начальника першої застави у військовому званні «молодший лейтенант», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановою встановлено, що 07 грудня 2025 року о 01 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «КІА SORENTO», д.н.з. НОМЕР_2 , у м.Харкові по вул. Полтавський Шлях, 190, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат огляду становить 2,35% проміле, тест №3062, З результатом був згоден. Від керування транспортним засобом відсторонений, про що велась відеофіксація на бодікамери №470014; №467862; №471219. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову Холодногірського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів зазначив, що з відеозапису події чітко вбачається, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а матеріали справи не містять жодних доказів керування останнім автомобілем. На думку апелянта, огляд особи на стан сп`яніння був проведений працівниками поліції із порушенням вимог ст.266 КУпАП. В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся своєчасно та належним чином. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Конюшко Д.Б. повідомив, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, правова позиція між ними узгоджена та не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без його участі. Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги сторони захисту без участі ОСОБА_1 , однак, за обов`язковою участю його захисника адвоката Конюшко Д.Б. Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи захисника Конюшко Д.Б., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши ці доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд при розгляді справи відносно ОСОБА_1 дотримався всіх вказаних вимог закону. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, внаслідок порушення ним вимог п.2.9 а Правил дорожнього руху. Так, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до вимог пункту 2.9 А Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 А Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 КУпАП. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №533834 від 07 грудня 2025 року, з якого вбачається, що 07 грудня 2025 року о 01 годині 45 хвилин в м.Харкові, вул. Полтавський Шлях, 190, водій керував транспортним засобом КІА Sorento, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager 6820. Результат 2,35 проміле. Тест номер 3062. Від керування транспортного засобу відсторонений, чим порушив вимоги п.2.9 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі в графах: «Дата, час, місце розгляду адміністративної справи: Холодногірський районний суд м.Харкова»; «Підпис особи, якій роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи: ОСОБА_1 ); «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення»; «Тимчасово вилучені документи: посвідчення водія НОМЕР_3 »; «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав (ла): ДТ248082; Підпис водія (особи) про отримання тимчасового дозволу»; «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений(а), копію протоколу отримав(ла), внесені про мене дані-правильні): ОСОБА_1 )» (арк.1). Будь-яких заперечень щодо відомостей, які зазначені в протоколі, або зауважень щодо незаконних дій працівників поліції, ОСОБА_1 не зазначив ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в інших документах, доданих працівниками поліції до цього протоколу. Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (арк.5), ОСОБА_1 під час події мав ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатору Alcotest 6820, результат позитивний, вміст алкоголю у видихаємому повітрі склав 2,35 % проміле, що підтверджується роздруківкою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» ARJL-0313. ОСОБА_1 погодився із результатом газоаналізатору Alcotest 6820 та власноруч поставив свій підпис як у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, так і роздруківці тесту газоаналізатора Драгер (арк.4,5). Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 07 грудня 2025 року, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, але огляд у медичному закладі не проводився (арк.6). Згідно зобов`язання від 07 грудня 2025 року, ОСОБА_1 зобов`язався не сідати за кермо транспортного засобу до повного протверезіння та зникнення ознак сп`яніння (арк.7). Відповідно до відомостей рапорту поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП, сержанта поліції Миколи Осмачко, 07 грудня 2025 року о 01 годині 45 хвилин, під час несення служби в складі екіпажу №3102 було зупинено транспортний засіб КІА Sorento, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з водієм виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На законну вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Alcotest Drager 6820 водій погодився. Результат 2,35 %. Після огляду ОСОБА_1 почав неодноразово пропонувати «вирішити питання на місці», тобто уникнути відповідальності. На його дії, було негайно відреаговано, водієві роз`яснено норми ст.369 КК України щодо кримінальної відповідальності за пропонування неправомірної вигоди службовій особі. Попри попередження, гр. ОСОБА_1 продовжив протиправні дії та заявив про намір надати 15000 гривень за не притягнення його до відповідальності. У зв`язку з цим, екіпажем було вжито заходів реагування: водія та транспортний засіб залишався під наглядом екіпажу, про подію негайно повідомлено чергову частину. На місце викликано СОГ ВП №2 ХРУП №3 для подальшого документування факту пропонування неправомірної вигоди та проведення необхідних слідчих дій. На гр. ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, ЕПР1 №533834 (арк.8). У матеріалах справи також міститься відеозапис події від 07 грудня 2025 року за участю ОСОБА_1 (арк.2). Зокрема, з відеозаписувбачається, що о 01 годині 46 хвилин на вимогу працівників поліції транспортний засіб зупинився біля узбіччя дороги. У салоні автомобіля знаходився водій транспортного засобу, на передньому пасажирському сидінні чоловік, та на задньому сидінні жінка. На вимогу працівника поліції, водій надав посвідчення водія. Водієм виявився ОСОБА_1 , який повідомив, що він є військовослужбовцем. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер або пройти огляд у відповідному медичному закладі, а також наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Працівник поліції зробив контрольний забір повітря, який показав, що алкоголю нема, після чого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору «Драгер» шляхом його продуття. Результат огляду виявився позитивним, а саме 2,35 % проміле. З відеозапису об`єктивно вбачається, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу намагався домовитись з працівниками поліції щодо не притягнення його до відповідальності шляхом надання неправомірної вигоди, у зв`язку з чим був попереджений працівниками поліції про настання кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. У подальшому, після складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 оголошено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 підписав відповідні документи та отримав копію протоколу. ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого керування транспортними засобами. Крім того, на місці події були присутні представники ВСП та інші працівники поліції. Таким чином, з відомостей цього відеозапису, об`єктивно вбачаються обставини події, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та хід спілкування останнього з працівниками поліції, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням газоаналізатору «Драгер». Апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на захист, звернувшись за допомогою до професійного адвоката, не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавалася заява у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП. Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду. Отже, враховуючи, що сторона захисту не надала до суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу. Доводи захисника Конюшко Д.Б. про те, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду військовозобов`язаних на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, є необґрунтованими, з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах За змістом ст.266-1 КпАП України огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. Також, відповідно до ст.266-1 КпАП України огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Отже, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Відповідно, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП, який проводить працівники Національної поліції. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України Вимогами п. 2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. Крім того належить зауважити, що спеціально створеного суб`єкту владних повноважень військової поліції на цей час не створено, їх повноваження за колом осіб спеціальним законом не визначено. В розумінні логічного застосування правових норм, щодо яких законодавець на момент вчинення правопорушення ще не вніс відповідних змін, які відповідали б суспільним інтересам та певним обставинам (подолання часової прогалини у законодавстві) суд вважає належним не обмежуватись категорією «водій військового транспортного засобу» та застосовувати під час розгляду цієї справи цю категорію в значенні «водій військового транспортного засобу, який виконує бойове завдання або службовий обов`язок з використанням цивільного автомобіля». В такому разі водій має підтвердити зазначене відповідними документами. Навіть і тоді, зазначене не обумовлює не виконанням водієм військового транспортного засобу вимог, передбачених ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» щодо виконання законних вимог поліцейського. Як вбачається з матеріалів провадження, 07 грудня 2025 року о 01 годині 45 хвилин у м. Харкові, по вул. Полтавський Шлях, 190, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «КІА Sorento», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, тобто поза межами військової частини. Разом з цим, будь-яких повідомлень про те, що він наразі виконує невідкладне відповідне бойове завдання працівникам поліції не висловлював, будь-яких доказів на підтвердження цього не надавав. Крім того, будь-яких підтверджуючих документів, що ОСОБА_1 саме у цей день під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції виконував відповідне невідкладне бойове завдання, матеріали справи не містять та стороною захисту апеляційному суду не надано. За таких обставин посилання апелянта на те, що оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, то огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, є суб`єктивним та необґрунтованим. Поряд із цим, у пункті 1 ч.1 ст.255 КпАП України зазначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (ст.130 КпАП України), у зв`язку з чим працівниками поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Порядок, передбачений ч.2 ст.266 КУпАП визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1 КпАП України передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Отже, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні залучатись, у зв`язку з чим, доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними. Таким чином, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, Закону України «Про національну поліцію». Доводи апеляційної скарги захисника Конюшко Д.Б. про те, що матеріали справи не містять відомостей керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є безпідставними та спростовується матеріалами справи, зокрема, з відеозапису вбачається факт руху транспортного засобу «КІА SORENTO», а також спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, який під час зупинки транспортного засобу знаходився за кермом цього автомобіля та на вимогу працівника поліції надав посвідчення водія, у зв`язку з чим розцінюються апеляційним судом як обраний спосіб захисту. Посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ними не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у відповідному медичному закладі, є безпідставними, з огляду на наступне. Особа, яка керує транспортним засобом повинна мати відповідний дозвіл від органів державної влади. Даний дозвіл за своєю зовнішньою формою представляється як водійське посвідчення. Процедура його отримання регламентована таким чином, що особи, які бажають стати водіями повинні знати правила дорожнього руху та їх дотримуватися. Так, п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов`язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Крім того, ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п. 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. З відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» або у відповідному медичному закладі. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат якого становив 2,35 % проміле, будь-яких заперечень чи незгоди з результатом останній не висловлював, навпаки зазначив, що «він винен» та намагався домовитись з працівниками поліції щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності шляхом надання їм неправомірної вигоди,тому, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та розцінюються апеляційним судом, як обраний спосіб захисту. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Отже, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9 а Правил дорожнього руху та вірно притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання сторони захисту на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставною. У зв`язку з викладеним, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Конюшко Д.Б. залишити без задоволення. Постанову судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков