Ухвала КАС ВС № 620/6519/25

УХВАЛА 21 квітня 2026 року м. Київ справа № 620/6519/25 адміністративне провадження № К/990/15160/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №620/6519/25 за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго», за допомогою підсистеми «Електронний суд» 03.04.2026 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №620/6519/25, ухвалити в цій справі нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. При поданні касаційної скарги скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень та навів підстави, що зумовили пропуск визначеного статтею 329 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуального строку звернення до суду. Зокрема, позивач послався на наступні обставини: своєчасність подання касаційної скарги у цій справі при первинному зверненні до суду; постановлення Верховним Судом ухвал про повернення раніше поданих позивачем касаційних скарг із роз`ясненням щодо наявності у останнього права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою. При поданні касаційної скарги, скаржник, у своїх доводах про поважність підстав пропуску строку, наголосив, що зазначені ним обставини є безпосереднім чинником необхідності поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі. На його переконання, така необхідність обумовлена тим, що первинна касаційна скарга була подана у встановлений процесуальний строк, а надалі скаржником здійснювалося послідовне виконання вимог кожної з ухвал суду про повернення з подальшим повторним зверненням до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом. Далі, за змістом клопотання, пославшись на низку рішень Верховного Суду щодо поновлення строків касаційного оскарження, скаржник зауважив на належній реалізації ним права на звернення до суду та зазначив про відсутність зловживання процесуальними правами з боку останнього, що підтверджується врахуванням зауважень, викладених у попередніх ухвалах Верховного Суду про повернення касаційних скарг, та оперативним повторним зверненням до суду у найкоротші строки після їх повернення. Також у своїх доводах скаржник додатково зазначив, що при формуванні цієї касаційної скарги останній мав за зразок касаційну скаргу у справі №620/6937/25 (той же предмет спору, з тих же підстав), касаційне провадження за якою Верховним Судом було 24.12.2025 відкрите; у 2024 році Верховний Суд також відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» у справі №620/5144/24 (ухвала від 15.01.2025). А тому, як на думку скаржника, при подачі цієї касаційної скарги він не міг допустити, що неправильно оформить касаційну скаргу, оскільки в названих справах касаційні провадження вже було відкрито. Керуючись положеннями КАС України, скаржник просив урахувати зазначені ним у клопотанні обставин як поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження. Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд ухвалою від 07.04.2026 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим подану позивачем касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, усунути недоліки касаційної скарги та надати до суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом. Тобто, залишаючи подану позивачем касаційну скаргу без руху, з-поміж іншого, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав уважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки, на переконання суду, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтування та доводи не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень. У зв`язку з наявністю у Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 07.04.2026 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 07.04.2026) доставлено в електронний кабінет Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» 08.04.2026 о 18:10год. Таким чином, останнім днем для виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07.04.2026 про залишення касаційної скарги без руху (з урахуванням вихідних днів) був день із датою 20.04.2026. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Ані на момент спливу строку, визначеного в ухвалі Верховного Суду від 07.04.2026 про залишення касаційної скарги без руху, ані на час постановлення цієї ухвали, скаржник не скористався своїм процесуальним правом та не звернувся до суду касаційної інстанції із заявою (клопотанням) про поновлення строку касаційного оскарження із наведенням у ній (ньому) інших поважних причини пропуску строку на касаційне оскарження, якщо такі є. Жодних доказів, що підтверджували б поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду у цій справі, скаржник до суду також не надав. Клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07.04.2026 станом на момент постановлення колегією суддів цієї ухвали скаржником також не заявлялося. Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 КАС України, - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі №620/6519/25 за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова В.В. Хохуляк