Постанова 4803 № 185/286/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4107/26 Справа № 185/286/23 Суддя у 1-й інстанції - Головіна В.О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Никифоряка Л.П., суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В., за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О., Учасники справи: позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», відповідач Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, треті особи, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради, розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подані апеляційні скарги Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці та ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Головін В.О. В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст позовних вимог У січні 2023року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», Товариство) подало в суд позов, який уточнено 28 березня 2023року, проти Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, визначивши третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради, в якому виклало вимоги про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 за формою П-4 від 03 серпня 2018року. Існування таких вимог позивач пов`язував із тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з «ДТЕК Павлоградвугілля» та 19 березня 2018року був звільнених з роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я. За результатами повідомлення про професійне захворювання Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було створено комісію з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, за результатами розслідування якої було складено акт за формою П-4 від 03 серпня 2018року, яким встановлено причини виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 . В подальшому, ОСОБА_1 було встановлено 55% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Позивач стверджував, що згідно з медичною документацією ОСОБА_1 проходив лікування у період з 06 по 25 вересня, з 11 по 20 жовтня та з 03 по 22 листопада 2017року, проте відповідно до відомостей про використання робочого часу по підприємству останній у проміжки часу, на які припадала його тимчасова непрацездатність, перебував на території підприємства та виконував посадові обов`язки в шахті (Горизонт 300 Блок №2), а саме у період з 24 по 25 вересня, з 12 по 20 жовтня та з 03 по 22 листопада 2017року. Тож, у цей період працівник на лікарняному не перебував, листки непрацездатності роботодавцю не надавав, на переконання позивача до листків непрацездатності були внесені неправдиві відомості. Вважав, що ОСОБА_1 використав завідомо підроблені медичні документи, що в подальшому призвело до хибних висновків стосовно стану його здоров`я та діагнозів, які вказані в Медичному висновку лікарсько-експертної комісії, повідомленні про професійне захворювання та акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Про зазначені обставини позивачу стало відомо після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до Товариства про відшкодування йому моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві. Оскільки первинна медична документація ґрунтувалась на недостовірній інформації, то всі подальші висновки та документи, створені на підставі такої документації, є незаконними та підлягають скасуванню. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2025року позов ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» задоволено. Скасовано Акт форми П-4 від 03 серпня 2018року, складений комісією з розслідування причин виникнення професійного захворювання щодо ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з доведеності позивачем належними та достатніми доказами порушення відповідачем вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві під час розслідування випадку професійного захворювання ОСОБА_1 , які є істотними, неповно з`ясовано обставини виникнення професійних захворювань, не враховано суперечності між висновком лікарсько-експертної комісії та даними медичних оглядів, не перевірено листки непрацездатності та не надано оцінки поведінці працівника. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги 22 січня 2026року Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи Електронний суд апеляційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2025року. В апеляційній скарзі висловило вимогу про скасування рішення суду першої інстанції та просило відмову у задоволенні позовних вимог. Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у неврахуванні судом першої інстанції того, що позивач не надав доказів на підтвердження своїх доводів про формальність проведеного розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, комісія встановила шкідливість умов праці працівника, діагнози працівника та причини виникнення професійного захворювання, акт розслідування підписали всі члени комісії без зауважень, представник роботодавця під час підписання акта форми П-4 не зазначав про порушення комісією Порядку №1232 та не висловлював будь-яких незгод. Доводи апеляційної скарги зводились до того, що лікарсько-експертна комісія встановила професійний характер захворювань працівника на підставі відомостей, отриманих з дотриманням Порядку№1232, та у медичному висновку від 12 липня 2018року немає неузгодженостей та невідповідностей, сам факт існування у працівника захворювань та їх виникнення в період роботи на підприємстві позивача не оспорюється, встановлені працівнику лікарсько-експертною комісією діагнози не оскаржувались. Зазначав, що позивач лише зазначав про невідображення в акті форми П-4, як однієї з причин виникнення професійних хвороб, факту порушення працівником лікарського режиму, спричинення шкоди власному здоров`ю та порушення вимог ч. 4 ст. 159 КЗпП України та частин першої, другої статті 14 Закону України «Про охорону праці», в той час як навіть при виконанні професійних обов`язків під час лікування за короткий період протягом вересня-листопада 2017року це не могло суттєво вплинути на погіршення стану здоров`я працівника, яке було набуто протягом 19років праці в умовах дії шкідливих факторів. Вказував також, що в програмі заходів з розслідування причин виникнення професійного захворювання при її складанні було допущено технічну помилку в даті, а саме замість дати 26 липня 2018року було зазначено 25 липня 2018року, оскільки комісія з розслідування була утворена 26 липня 2018року, що не є істотним порушенням, яке б могло вплинути на результати розслідування. Крім того, стверджував, що суд першої інстанції не прийняв до уваги та не надав жодної оцінки висловленій усно в судовому засіданні 23 грудня 2025року заяві відповідача про пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним позовом та застосування наслідків спливу позовної давності. Крім того, 25 січня 2026 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою засобів поштового зв`язку, а пізніше 28 січня 2026 року за допомогою системи Електронний суд апеляційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2025року. В апеляційній скарзі висловив вимогу про скасування рішення суду першої інстанції та просив про відмову у задоволенні позовних вимог. Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку ОСОБА_1 полягає у тому, що оскаржуваний акт не містить недоліків, які б свідчили про необ`єктивність та помилковість зазначених в ньому даних, судом першої інстанції не було надано оцінки доводам щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, який було подано лише через п`ять років після встановлення у працівника професійних захворювань, а також не надано належної оцінки висновку експерта комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами цивільної справи. Доводи апеляційної скарги зводились до того, що позивач не подавав жодних доказів щодо формальності проведеного розслідування професійного захворювання, представники роботодавця під час підписання акту за формою П-4 будь-яких незгод з актом не висловлював, надання доказів направлення та ознайомлення членів комісії з програмою розслідування причин виникнення професійного захворювання Порядком №1232 не передбачено. Зазначав, що працював у другу або третю зміну та отримував заробітну плату, в той час як в першій половині дня проходив лікування. При цьому, листок непрацездатності не подавався роботодавцю не з метою ввести когось в оману, а у зв`язку з тим, що підстави для одночасної оплати заробітної плати та листка непрацездатності законодавством не передбачені. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційні скарги, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, через те, що обставини якими апелянти обґрунтовували свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду. Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 26 січня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області витребувано цивільну справу №185/286/23; та 02 лютого 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду. Ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2026року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2026року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2026року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 05 березня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду на 1110год 21 квітня 2026року. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа та отримання документів в Електронному суді. Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами Згідно із записами у трудовій книжці /том І а.с.24-25/ та актом за формою П-4 /том І а.с.11-12/ ОСОБА_1 працював у структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», має трудовий стаж 20 років, за професією 17 років 9 місяців, з яких 19 років 11 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, з 01 травня 2012року працював на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті Філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 19 березня 2018року був звільнений з роботи у зв`язку з виявленою невідповідністю до займаної посади внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи, за п. 2 ст. 40 КЗпП України. 12 липня 2018року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» було складено медичний висновок (протокол №993) лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання у ОСОБА_1 . Встановлено такі професійні захворювання: радикулопатія попереково крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8, рецидивуючий перебіг, на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м`язово-тонічним і периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, з порушенням функції ходи; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В, ЛН першого-другого ступеня; нейросенсорна приглуховатість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Зазначено анамнез хвороби за період з 2011року по 02 липня 2018року, в тому числі щодо перебування ОСОБА_1 на лікуванні 06 по 25 вересня, з 11 по 20 жовтня та з 03 по 22 листопада 2017року /т.1 а.с.15-16/. Аналогічна інформація щодо перебування ОСОБА_1 на лікарняних у вказані періоди міститься у виписці із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого №2879/816 від 17 липня 2018року /том І а.с.17-18/. В матеріалах справи також наявні копії листків непрацездатності серії АДК №262623, №550053 та №171012 щодо перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні у період з 06 по 25 вересня, з 11 по 20 жовтня та з 03 по 22 листопада 2017року /том І а.с.232-234/. Вказані листки непрацездатності ОСОБА_1 роботодавцю не подавав. Відповідно до відомостей про використання робочого часу форми ПР1 гірник очисного забою ОСОБА_1 працював у період перебування на лікарняному, а саме у періоди з 24 по 25 вересня, з 12 по 20 жовтня та з 03 по 22 листопада 2017року /т.1 а.с. 33-35/ та згідно з розрахунковими листками за вересень, жовтень, листопад 2017року отримував заробітну плату /том І а.с.37/. На підставі повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за формою П-3 про професійне захворювання ОСОБА_1 від 13 липня 2018року /т.1 а.с.10/ начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було видано наказ від 26 липня 2018року №480-П про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 у складі: голова комісії ОСОБА_3 лікар з гігієни праці відділу з питань гігієни праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, члени комісії: Шейко О.В. заступник директора з охорони праці Філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_4 голова первинної профспілкової організації Профспілки Працівників Вугільної Промисловості України на підприємстві Філія «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_5 голова дільничної профспілкової організації Профспілки Працівників Вугільної Промисловості України на підприємстві Філія «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», Скиба О.С. начальник юридичного відділу Філія «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_6 лікар-терапевт відділення по наданню платних послуг діагностично-консультативного центру КЗ «Павлоградська міська лікарня № 4» Дніпропетровської обласної ради; ОСОБА_7 страховий експерт з охорони праці відділу страхових експертів з охорони праці Павлоградського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області /том І зв. бік а.с.54-55/. Згідно з наданою суду Програмою заходів з розслідування причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 , складеною головою комісії ОСОБА_3 , розслідування має бути проведено з 25 липня 2018року по 03 серпня 2018року /том І зв. бік а.с.55-56/. 03 серпня 2018року комісією у складі вищезазначених осіб було складено акт розслідування причин хронічного професійного захворювання форми П-4, затверджений начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 не здатний працювати за професією, не працює, професійні захворювання виникли у зв`язку з тривалою дією виробничого середовища та трудового процесу на організм робочого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту /том І а.с.11-12/. У пункті 13 вказаного Акту встановлено, що згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 квітня 2014року № 248 оцінка умов праці гірника очисного забою гірничомонтажної дільниці № 1 Філії «Павлоградське УМДР ГШО» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_1 : по наявності хімічних речовин в повітрі робочої зони - до 3 класу 4 ступеня «Шкідливі»; по рівню шумового навантаження до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по рівню локальної вібрації до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі»; по показникам освітлення до 3 класу 2 ступеню «Шкідливі»; по важкості праці до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по напруженості праці до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі». Загальна оцінка умов праці відноситься до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі». Причинами виникнення професійного захворювання у пункті 17 Акту вказано наступні фактори. Хімічні фактори: вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 10,0% в повітрі робочої зони в 36,7 раз перевищує ГДК (фактичне значення 73,4 мг/м3 при допустимому - 2 мг/м3). Фізичні фактори: еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий на 10 дБА (фактичне значення 90 дБА. при допустимому - 80 дБА); еквівалентний рівень локальної вібрації перевищує допустимий) на 1 дБ (фактичне значення 113 дБ при допустимому - 112 дБ); освітленість (коефіцієнт природного освітлення) - природне освітлення відсутнє, при нормі ? 0,6. Важкість праці: перебування у вимушеній робочій позі (навпочіпки) 38,7% часу зміни при допустимому перебування у вимушеній робочій позі до 10% часу зміни; нахили тулуба (вимушені, більше 30о) кількість за зміну - 156, при допустимому 51-100 разів; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль (кг/с) за участю м`язів тулуба та ніг 432000кг/с, при допустимому до 100000. Відповідно до довідок МСЕК від 10 серпня 2018року (серія 12 ААА № 053275) та від 20 серпня 2021року (серія 12 ААА № 065175 та серія 12 ААВ №126965) ОСОБА_1 первинно та повторно встановлено 55% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності, протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату та підземно /том І а.с.13-14/. Згідно з висновком експерта (експертиза за матеріалами справи) №08-248/2023пп комісійної судово-медичної експертизи від 21 жовтня 2024року, складеним Комунальним закладом охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи за даними амбулаторної карти на періодичних медичних оглядах за період з 2014 по 2017 рік ОСОБА_1 були встановлені діагнози, що свідчили про наявність профорієнтованих захворювань (хронічний бронхіт), деформуючий артроз суглобів верхніх та нижніх кінцівок, радікулопатія (остеоходроз), враховуючи результати рентгенологічних досліджень в період медичних оглядів 2014-2017 рік (відповідь на питання №2). Розбіжностей між діагнозами, що вказані в амбулаторній картці, виписках з медичних карт стаціонарного хворого, консультативних заключеннях спеціалістів та даними, викладеними в медичному висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 12 липня 2018року не встановлено відповідь на питання №10) /том ІІ а.с.81-179/.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Задовольняючи позов, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що відповідач допустив істотні порушення Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011року №1232, не провів об`єктивного та повного розслідування обставин та причин виникнення хронічного професійного захворювання, не повно встановив причини та обставини виникнення професійного захворювання. Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом дійшов висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити, так як викладені у рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону праці» №2694-XII від 14 жовтня 1992року роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Статтею 153 Кодексу законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23 вересня 1999року професійне захворювання це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою. У частині другій статті 30 зазначеного вище Закону встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах на момент виникнення спірних правовідносин була врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011року №1232 (далі Порядок №1232). Так, згідно з пунктом 62 Порядку №1232 усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню. У пункті 63 цього Порядку закріплено, що до хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов`язаних з роботою. До хронічного професійного захворювання належить також захворювання, що виникло після багатократного та/або тривалого впливу шкідливих виробничих факторів. Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності. Віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000р. N 1662 (пункт 64 Порядку №1232). Для правильного вирішення даної справи суд має з`ясувати, чи було дотримано порядок проведення розслідування причин хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , обґрунтованість акта, наявність або відсутність порушень при його складанні. Амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих та встановлення діагнозу професійного захворювання здійснюють спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії (пункт 67 Порядку №1232). Відповідно до пункту 70 Порядку №1232, спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 згідно з додатком

15. Головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання. В пункті 81 Порядку №1232 визначено, що комісія з розслідування зобов`язана: 1) розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; 2) розподілити функції між членами комісії; 3) розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; 4) провести розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання; 5) скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання. Встановлено, що на виконання вимог Порядку №1232 після отримання повідомлення від ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за формою П-3 начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 . Відповідач надав суду розроблену головою комісії програму заходів з розслідування причин виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 , в якій також розподілені функції між членами комісії та зазначено, що розслідування має бути проведено з 25 липня 2018року по 03 серпня 2018року. Суд першої інстанції «критично» оцінив вищезазначену програму заходів, посилаючись на ненадання доказів направлення цієї програми іншим членам комісії та на безпідставне зазначення терміну проведення розслідування у період з 25 липня 2018року по 03 серпня 2018року з огляду на те, що комісія з розслідування була утворена лише 26 липня 2018року. Проте, колегія суддів з такою оцінкою не погоджується, оскільки саме лише зазначення у програмі заходів невірної дати початку проведення розслідування не означає, що така програма заходів не була розроблена головою комісії та доведена до відома її членів. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що будь-хто з членів комісії під час проведення розслідування заперечував факт розробки головою комісії програми заходів, розподіл функцій між членами комісії та доведення її до відома членів комісії. Не заперечував таких обставин і позивач при зверненні до суду з даним позовом. Відповідно до пункту 82 Порядку №1232 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого. Пункти 86, 87 Порядку №1232 закріплюють, що за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 згідно з додатком

17. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області, міста, району. У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід`ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті. Акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання може бути оскаржений до суду. За результатами розгляду справи суд першої виснував, що комісія допустила істотні порушення Порядку №1232 та Положення про Державну службу України з питань праці, не провела об`єктивного та повного розслідування обставин та причин виникнення хронічного професійного захворювання, неповно встановила причини виникнення професійного захворювання, не врахувала суперечності між висновком лікарсько-експертної комісії та даними медичних оглядів, не перевірила листки непрацездатності ОСОБА_8 та не надала оцінки поведінці працівника, що є підставою для скасування акта розслідування причин хронічного професійного захворювання від 03 серпня 2018року. Однак, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази суд апеляційної інстанції таких обставин не встановив. Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 03 серпня 2018року підписаний головою комісії та всіма її членами без зауважень, в тому числі і представниками ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», які входили до складу комісії. Також, акт затверджений начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. В Акті комісією зазначені умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання працівника ОСОБА_1 . Окремої думки, яка викладається письмово у разі незгоди члена комісії зі змістом акту, ніхто з членів комісії не складав. Доводи позивача про неправомірність та необхідність скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 зводились до того, що працівник приховав від комісії та роботодавця, що працював під час перебування на лікарняному та такі дії призвели до необ`єктивних висновків щодо його діагнозів, які вказані в медичному висновку лікарсько-експертної комісії, повідомленні про професійне захворювання за формою П-3 та в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. Але, неврахування комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання відомостей про те, що працівник працював під час лікарняного, на переконання суду апеляційної інстанції не є підставою для скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Так, робота працівника під час лікарняного є підставою для відмови в оплаті листка непрацездатності та може вважатись порушенням режиму, встановленого лікарем, однак вказана обставина в даному випадку не є підставою для скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Неподання роботодавцю листків непрацездатності та робота в період лікарняного має наслідком втрату працівником права на оплату лікарняного, проте не означає, що до листків непрацездатності була внесена недостовірна інформація про стан здоров`я працівника. Наведені у позовній заяві твердження позивача про те, що ОСОБА_1 схилив осіб, уповноважених на видачу листків непрацездатності, до внесення недостовірної інформації про незадовільний стан його здоров`я та проходження лікування, не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні статей 77-78 ЦПК України, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції до уваги не беруться. Доводи про те, що листки непрацездатності ОСОБА_1 є завідомо підробленими медичними документами, не ґрунтуються на доказах. Не підтверджені жодними доказами і доводи позивача про те, що медичний висновок лікарсько-експертної комісії №993 від 12 липня 2018року ґрунтується на недостовірних відомостях стосовно стану здоров`я працівника, а також, що наведені лікарсько-експертною комісією висновки стосовно стану здоров`я ОСОБА_1 є хибними. Листки непрацездатності за період з 06 по 25 вересня, з 11 по 20 жовтня та з 03 по 22 листопада 2017року не є єдиними документами, на підставі яких лікарсько-експертна комісія прийшла до висновку про наявність професійного характеру захворювання. Фактичне виконання працівником роботи під час перебування на лікарняному не свідчить про те, що ОСОБА_1 не потребував та не здійснював в цей період лікування тих захворювань, про які вказано в медичній документації. Робота працівника у період з 24 по 25 вересня, з 12 по 20 жовтня та у період з 03 по 22 листопада 2017року в другу, третю та четверту зміну не виключають можливості ОСОБА_1 проходити лікування та приймати лікарські препарати в неробочий час. Перебування працівника на роботі в цей період не означає, що він був здоровий та не потребував лікування, а тому доводи позивача в цій частині слід вважати безпідставними. Професійні захворювання ОСОБА_1 згідно з актом форми П-4 від 03 серпня 2018року виникли у зв`язку з тривалою дією виробничого середовища та трудового процесу на організм робочого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. Наведеного в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивач не спростував. В умовах впливу шкідливих факторів працівник працював 19 років 11 місяців, а тому колегія суддів вважає обґрунтованими та підставними доводи апеляційних скарг про те, що навіть за умови виконання професійних обов`язків під час лікування у період з 24 по 25 вересня, з 12 по 20 жовтня та з 03 по 22 листопада 2017року, це не могло суттєво вплинути на погіршення стану здоров`я працівника, виникнення у нього професійних захворювань, причини виникнення таких захворювань, встановлені діагнози та подальше встановлення третьої групи інвалідності. Але, на зазначене суд першої інстанції уваги не звернув. Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. Водночас, не припустимим є ґрунтування судового рішення на припущеннях. Достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували висновки суду про те, що ОСОБА_1 свідомо погіршував стан свого здоров`я, у справі немає, а тому такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях. ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не оспорював встановлені ОСОБА_1 діагнози, факт наявності у нього професійних захворювань та факт виникнення цих захворювань в період його тривалої роботи на підприємстві позивача. Не спростував позивач і висновків комісії про шкідливі умови праці гірника очисного забою ОСОБА_1 . Доказів, що порушення режиму лікування ОСОБА_1 у період з 24 по 25 вересня, з 12 по 20 жовтня та з 03 по 22 листопада 2017року вплинуло або могло вплинути на результати розслідування, зазначені комісією в акті від 03 серпня 2018року, матеріали справи не містять, таких обставин перед судом не доведено. Також, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що викладена в медичному висновку лікарсько-експертної комісії інформація про наявність професійного характеру захворювання від 12 липня 2018року має розбіжності з результатами медичних оглядів, оскільки вони спростовуються висновком комісійної судово-медичної експертизи №08-248/2023пп від 21 жовтня 2024року, в якому експертами на питання №10 було надано відповідь про те, що розбіжностей між діагнозами, що вказані в амбулаторній картці, виписках з медичних карт стаціонарного хворого, консультативних заключеннях спеціалістів та даними, викладеними в медичному висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 12 липня 2018року не встановлено. При цьому, встановлювати остаточний діагноз професійних захворювань мають право лише установи і заклади, перелік яких затверджується Міністерством охорони здоров`я. Але, судом першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позову вищевикладеного не враховано. Доводи апеляційних скарг про недоведеність позовних вимог та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, апеляційний суд вважає обґрунтованими. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Саме з такого розуміння вищезазначених норм процесуального та матеріального права виходить суд апеляційної інстанції. З наведених мотивів, апеляційні скарги слід задовольнити, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Щодо заяв відповідача та третьої особи ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що строк позовної давності може бути застосований до виниклих між сторонами правовідносин лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення, та виключно у тому випадку, коли судом буде встановлено, що було порушено право позивача та воно підлягає судовому захисту, але у зв`язку з пропуском ним строку позовної давності, суд дійде висновку про наявність підстав для відмови у позові. Враховуючи, що під час розгляду справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю, підстав для застосування строку позовної давності не має. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Встановивши наведені фактичні обставини у цій справі, від яких залежить правильне вирішення спору, застосовуючи положення вищенаведених норм права апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову. Колегія суддів вважає, що викладені у рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, не повно встановлено обставини справи та відповідні їм правовідносини, внаслідок чого суд прийшов до помилкового висновку про задоволення позову. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже, суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність рішення суду та саме невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права дають підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції скасувати із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи висновок суду про задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним за подання апеляційної скарги в розмірі 3 721,50грн. Крім того, оскільки Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці при поданні апеляційної скарги було звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», то з позивача також підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 3 721,50грн. Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційні скарги Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2025року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 03 серпня 2018 року відмовити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 721,50грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір в розмірі 3 721,50грн на користь держави. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 квітня 2026року. Судді: