Ухвала КАС ВС № 520/9192/22

УХВАЛА 21 квітня 2026 року м. Київ справа №520/9192/22 адміністративне провадження №К/990/12596/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №520/9192/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку - 38 749,00 грн; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній місячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку - 37 769 грн 13 коп. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19 жовтня 2019 року по 19 квітня 2020 року у розмірі 132 343 грн 00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 520/9192/22 скасовано. Справу № 520/9192/22 направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції - Другого апеляційного адміністративного суду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі № 520/9192/22 скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку - 37769 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн 13 коп. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 26 007 (двадцять шість тисяч сім) грн 28 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2025 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі № 520/9192/22 скасовано. Справу № 520/9192/22 направлено на новий судовий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 по справі №520/9192/22 скасоване. Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати позивачу вихідної допомоги при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 331, 334 КАС України, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі №520/9192/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №520/9192/22. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Направити копію цієї ухвали скаржнику, а разом з копією касаційної скарги - іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді Л. О. Єресько А. Г. Загорднюк