Ухвала КАС ВС № 380/7420/25

УХВАЛА 21 квітня 2026 року м. Київ справа №380/7420/25 адміністративне провадження № К/990/11567/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №380/7420/25 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 27 лютого 2020 року в повному обсязі; - зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; - зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 27 лютого 2020 року включно з урахуванням абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078, із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 27 лютого 2020 року в повному обсязі; Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 27 лютого 2020 року включно з врахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем подано до суду апеляційну скаргу. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року вказана апеляційна скарга залишена без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17 листопада 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17 листопада 2025 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, у справі №380/7420/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Верховного Суду від 07 січня 2026 року касаційну скаргу Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №380/7420/25 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2026 року касаційну скаргу Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №380/7420/25 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала. 13 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" повторно надійшла касаційна скарга Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №380/7420/25. Скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року касаційну скаргу Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №380/7420/25 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано скаржнику 10-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження. Скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. 25 березня 2026 року до Верховного Суду від скаржника через підсистему «Електронний суд» надійшла заява щодо виконання вимог ухвали від 17 березня 2026 року в якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Вказана заява обґрунтована тим, що первісну касаційну скаргу скаржником було подано в межах установленого строку, однак вона була повернута у зв`язку з несплатою судового збору, що, на його думку, зумовлено об`єктивними причинами, які не залежали від нього. Зокрема, скаржник посилається на відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору у зв`язку з воєнним станом та пріоритетним спрямуванням коштів на потреби оборони, а також на те, що відповідні асигнування були виділені лише у березні 2026 року, після чого судовий збір було сплачено. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів виходить з наступного. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Необхідно зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Питання про поновлення строків на касаційне оскарження Верховний Суд вирішує на підставі наявних в касаційній скарзі матеріалів та доказів. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Тобто обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних учасником справи причин, підтверджених відповідними доказами. Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Також, Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Судом встановлено, що первісно подану касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2026 року повернуто особі, яка її подала. Повторну касаційну скаргу скаржником подано через підсистему «Електронний суд» 13 березня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням відповідних підстав та доказів. На виконання вимог зазначеної ухвали 25 березня 2026 року скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Водночас колегія суддів звертає увагу, що у поданій заяві скаржник фактично обґрунтовує неможливість своєчасної сплати судового збору та наводить причини, з яких первісна касаційна скарга була повернута, однак не зазначає обставин, які б об`єктивно перешкоджали своєчасному повторному зверненню до суду касаційної інстанції після її повернення. Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником обставини стосуються виключно причин повернення первісно поданої касаційної скарги та не перебувають у причинному зв`язку з пропуском строку на повторне звернення до суду касаційної інстанції. При цьому подання касаційної скарги та її подальше повернення не зупиняє та не перериває перебіг строку на касаційне оскарження. Належним підтвердженням добросовісної реалізації права на касаційне оскарження є звернення до суду повторно у найкоротший строк після усунення обставин, що стали підставою для повернення касаційної скарги. Однак повторну касаційну скаргу подано скаржником лише 13 березня 2026 року, тобто майже через місяць після її повернення, що не може бути визнано зверненням без невиправданих зволікань та у розумний строк. Обставини, пов`язані з відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору, не можуть визнаватися об`єктивно непереборними та такими, що унеможливлюють своєчасне звернення до суду, оскільки належать до сфери організаційної діяльності скаржника та не перебувають у причинному зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження. Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано. Така процесуальна поведінка не відповідає вимогам добросовісності учасника справи, визначеним статтею 44 КАС України, зокрема щодо обов`язку вчиняти процесуальні дії у встановлені строки без невиправданих зволікань. Ураховуючи наведене, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки не є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджено належними доказами. З урахуванням вищевикладеного, Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, У Х В А Л И В : Визнати неповажними підстави пропуску Національною академією Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №380/7420/25. Відмовити Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №380/7420/25. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №380/7420/25 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.М. Соколов С.А. Уханенко