Ухвала КАС ВС № 380/1320/25

УХВАЛА 14 липня 2026 року м. Київ справа №380/1320/25 адміністративне провадження № К/990/18410/26 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №380/1320/25, за позовом за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 15 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року; - зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 15 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців), - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2024 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 15 серпня 2017 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки; - зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 15 серпня 2017 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15 серпня 2017 року до 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу; - зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 серпня 2017 року до 28 лютого 2018 року, із застосуванням - січня 2008 року як місяця підвищення доходу та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; - у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного оскаржила його в апеляційному порядку. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року відмовлено Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року апеляційну скаргу Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №380/1320/25 повернуто особі, яка її подала, на підставі 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 20 листопада 2025 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №380/1320/25. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року визнано неповажними наведені Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення; апеляційну скаргу Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року визнано неповажними наведені Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року; відмовлено Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у відкритті апеляційного провадження на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. 23 квітня 2026 року до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №380/1320/25. Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2026 року касаційну скаргу визнано неповажними наведені Національною академією сухопутних військ імені Петра Сагайдачного на касаційне оскарження судового рішення; касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19 травня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення скаржник посилається на те, що в строк установлений законом, він вже звертався до Суду з касаційною скаргою та заявляв клопотання про відстрочення сплати судового збору, однак ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2026 року у задоволенні клопотання про відстрочення його сплати було відмовлено, а касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Зазначає, що вищим довольчим органом 22 квітня 2025 року було виділено кошти для сплати судового збору та скаржником було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі та 23 квітня 2026 року касаційну скаргу було подано повторно, тобто у розумний строк після повернення попередньо поданої касаційної скарги. Також скаржник зазначає, що відсутність (несвоєчасність) фінансування виникла у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, введення воєнного стану та, як наслідок, спрямування бюджетних коштів , виділених для фінансування Міністерства оборони України на заходи спрямовані безпосередньо на відсіч збройної агресії проти України, що підтверджується листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 2024 року №220/13/9088. Також скаржник посилається на те, що ним вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги та реалізації права на касаційне оскарження. Просить урахувати, що повторну касаційну скаргу Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного подано протягом розумного строку з дати надходження бюджетних асигнувань та сплати судового збору за її подання. Оцінюючи вказані обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання касаційної скарги. Верховний Суд, не ставлячи під сумнів важливості вчинених відповідачем дій, звертає увагу скаржника, що частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд зазначає, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Суд зауважує, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, самих посилань на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України. Відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому, виходячи з принципу "належного урядування", державний орган має дотримуватися такої процедури. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Водночас судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України. Усталеною також є судова практика щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. З огляду на наведене колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неможливість сплати судового збору за подання касаційної скарги, як на поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з їх безпідставністю. Щодо посилання скаржника на запровадження в Україні воєнного стану, як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, Суд зазначає таке. Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення або продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі №340/6025/22, №460/15983/21, від 19 липня 2023 року у справі №620/5941/22, від 23 березня 2023 року №761/28821/20. Скаржник у поданому клопотанні не навів конкретних обставин, які вплинули на несвоєчасність звернення до суду та не надав відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на пропуск ним строку на касаційне оскарження. З урахуванням наведеного, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Ураховуючи, що скаржником не наведено інших поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а також не надано належних доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку Національною академією сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на касаційне оскарження на ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №380/1320/25. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №380/1320/25. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко