Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/2571/25-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2571/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 21 квітня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки від 17.02.2024 року №11/22956 -суд, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України на ім`я ОСОБА_2 (померлий годувальник позивача), про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки від 17.02.2024 року №11/22956 -суд, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України на ім`я ОСОБА_2 (померлий годувальник позивача), про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії, з врахуванням раніше проведених виплат. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір в сумі 1211,20 грн. ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі, в якій просила суд: Змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Чернівецький окружний адміністративний суд від 21.08.2025 року у справі №600/2571/25 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки від 17.02.2024 року №11/22956 -суд, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії, з врахуванням раніше проведених виплат - на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 04.03.2024 по день проведення перерахунку, в сумі 93017,75 грн. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 - задоволено повністю. Змінено спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Чернівецький окружний адміністративний суд від 21.08.2025 року у справі №600/2571/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки від 17.02.2024 року №11/22956 -суд, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії, з врахуванням раніше проведених виплат - на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 04.03.2024 по день проведення перерахунку, в сумі 93017,75 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Вказує, що на виконання рішення суду у даній справі було проведено відповідний перерахунок пенсії позивача з урахуванням покладених судом зобов`язань. Стосовно виплати позивачу перерахованої пенсії представник відповідача вказав, що фактичну виплату перерахованих сум пенсії позивача відкладено у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №821, і поряд з наведеними обставинами виплата заборгованості з нарахованих сум пенсії можлива виключно у разі наявності у бюджеті Пенсійного фонду України коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Крім цього представник відповідача звернув увагу на те, що заявник фактично просить суд змінити рішення по суті, що суперечить вимогам законодавства. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки від 17.02.2024 року №11/22956 -суд, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України на ім`я ОСОБА_2 (померлий годувальник позивача), про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки від 17.02.2024 року №11/22956 -суд, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України на ім`я ОСОБА_2 (померлий годувальник позивача), про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується для перерахунку пенсії, з врахуванням раніше проведених виплат. Як вбачається з наявних у справі матеріалів, що також не заперечується учасниками, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено перерахунок пенсії позивача, розмір нарахованої суми боргу по виплаті доплати до пенсії включено до Реєстру судових рішень, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області . Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог заяви, відтак і наявності підстав для її задоволення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом. Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України. Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України). Водночас з 19 грудня 2024 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) положення частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Отже, Законом №4094-ІХ встановлено самостійну та достатню підставу для зміни способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі (яке стосується, зокрема, перерахунку пенсійних виплат) після спливу двомісячного строку його невиконання. Тобто, у справах, які стосуються, зокрема, призначення та/або перерахунку пенсій, зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника». Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Як зазначено у пояснювальні записці до проекту Закону №4094-ІХ він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень. Зміни до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. Отже, прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу і порядку виконання судового рішення. Крім цього, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. В контексті наведеного суд зауважує, що статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003). При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22, яку суд враховує відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Як зазначалось вище, матеріалами даної справи підтверджується, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в даній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено перерахунок пенсії, нарахована заборгованість, яку включено до Реєстру судових рішень. Наведені обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами та визнаються учасниками справи. Отже, орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення у в даній справі, однак фактично така не виплачена. З огляду на встановлені судом обставини, які полягають у невиконанні суб`єктом владних повноважень (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області) протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення суду, яке стосується перерахунку пенсійних виплат, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, яка діє з 19 грудня 2024 року), суд приходить до висновку про наявність для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі - шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь позивача суми пенсії, нарахованої на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у даній справі у розмірі 93017,75 грн. Приходячи до такого висновку, судом враховано і те, що як наголошено Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з пенсійного органу нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Зазначений спосіб зміни способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості чітко визначена та нарахована самим пенсійним органом. Тобто, рішення суду, стосовно якого вирішується питання про зміну способу його виконання, стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. З огляду на зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.