Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/12923/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/12923/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Златіна С.В., суддів: Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач; ГУ ПФ України в Черкаській області), в якому просила: - визнати протиправною відмову, оформлену листом №2300-0502-8/87292 від 12 листопада 2025 року, щодо видачі довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (Додаток 4) та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області видати їй довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (Додаток 4) та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби відповідно до Постанови КМУ №823. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо видачі їй довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (Додаток 4) та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 №622 в редакції постанови від 12 липня 2024 року №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб»; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (Додаток 4) та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 №622 в редакції постанови від 12 липня 2024 року №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на дату звернення до відповідача позивач не отримує пенсію державного службовця, то підстави для відмови у видачі вказаної довідки необґрунтовані, а спірна відмова, оформлена листом, не відповідає закону. Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що позивачу призначено пенсію за віком державного службовця з 26 березня 2000 року, а вже 25 березня 2010 року на підставі заяви переведено на пенсію зі втрати годувальника державного службовця. Представник органу Пенсійного фонду зазначив, що підстави для видачі довідки відсутні, оскільки вона видається виключно для призначення пенсії. Додатково представник відповідача зазначив, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи в площині спірних правовідносин повністю проігнорував конституційно закріплений принцип розподілу влади, втрутився в дискреційні повноваження Пенсійного фонду України та перебрав на себе повноваження щодо здійснення призначення та перерахунку пенсії, чим вийшов за межі завдань адміністративного судочинства. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачу з 05 квітня 2002 року призначена пенсія за віком, а з 26 березня 2010 року - пенсію зі втрати годувальника, яку отримує і дотепер. Пенсія проіндексована з 01 березня 2025 року та щомісячно становить 14413,71грн. Наказом від 16 березня 2004 року №17-О позивачку звільнено з посади начальника відділу кадрів відповідача у зв`язку з виходом на пенсію державного службовця. Відповідно до довідки відповідача про стаж державного службовця позивачка прийняла присягу державного службовця 02 листопада 1994 року, а на посаді в органі пенсійного фонду з 18 грудня 1995 року. Листом від 14 листопада 2025 року відповідач повідомив позивачку про те, що її стаж державної служби на 26 березня 2004 року - дату звільнення, становить 38років 2місяці 11днів. Позивач звернувся до відповідача заявою від 06 листопада 2025 року, в якій просив видати: - довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років на посаді, з якої звільнено) станом на 31 грудня 2023 року; - довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії, як особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2023 року, у середніх розмірах на посаді; - довідку про стаж державної служби, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ. Листом відповідач вих.№ 2300-0502-8/87292 від 12 листопада 2025 року, яким повідомив, що станом на 01 травня 2016 року вона не працювала на посаді державного службовця в органах Пенсійного фонду України та не мала заробітної плати, так як звільнилися 26 березня 2004 року. Крім того, не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, так як станом на 01 травня 2016 року за даними трудової книжки стаж державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій склав 15 років 11 місяців. З огляду на викладене, законодавчі підстави для видачі довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (Додаток 4) та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби. Вважаючи таку відмову органу Пенсійного фонду протиправною, ОСОБА_2 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із цим позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Статтею 2 Закону №1788-XII визначені такі види пенсії: а) трудові пенсії: - за віком; - по інвалідності; - в разі втрати годувальника; - за вислугу років. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон України №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016. Прикінцеві положення даного Закону визначають право на пенсійне забезпечення окремих категорій осіб відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон України №3723-XII). Зокрема, п.10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622), який для спірних правовідносин діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб». Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу": - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; - займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Згідно з п.4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; - у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; - матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку. Згідно з п.4-2 Порядку для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до дати введення класифікації посад з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; - розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; - розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком

6. Відповідно до п.5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Згідно зі ст.37 Закону України №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З наявного в матеріалах справи рішення ГУ ПФ України в Черкаській області (а.с.16-17) вбачається, що єдиною підставою для прийняття органом Пенсійного фонду рішення про відмову у видачі позивачу спірної довідки було те, що ОСОБА_1 станом на 01 травня 2016 року не мала 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пенсійний орган також зазначив, що «станом на 01 травня 2016 року за даними трудової книжки стаж державної служби на посадах, віднесених до відповідних категорій склав 15 років 11 місяців». Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Довідки про стаж державного службовця ОСОБА_1 , станом на 26 березня 2002 року стаж державної служби позивача становить 36 років 2 місяці і 10 днів (а.с. 22). Разом з тим, факт того, що ОСОБА_1 до 01 травня 2016 року мала більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, підтверджується також записами її трудової книжки (а.с. 18-20 зворот). Таким чином, враховуючи, що позивач станом на 01 травня 2016 року мала більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, рішення органу Пенсійного фонду про відмову від 12 листопада 2025 року, прийняте з підстав наведених вище, є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Враховуючи встановлені вище обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що оскаржуване відповідачем рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, а протилежні доводи апеляційної скарги є помилковими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення передбачені статтею 315 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат, з урахуванням приписів статті 139 КАС України, відсутні. Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без змін. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року - залишити без задоволення. Розподіл судових витрат не здійснюється. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач С.В. Златін Суддя О.О. Осіпова Суддя Є.Д. Кравченко Повний текст судового рішення виготовлено 21 квітня 2026 року.