Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/3207/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3207/25 Головуючий у 1-й інстанції: Сало Павло Ігорович Суддя-доповідач: Капустинський М.М. 26 серпня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: - визнання протиправним та скасування рішення відповідача за №025550011590 від 29.01.2025 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком; - зобов`язання відповідача призначити позивачці, здійснити нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із дня набуття такого права на пенсію 15.05.2024, на підставі заяви позивачки від 31.05.2024 та поданих разом з нею довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19.04.2024 №1824 із розрахунку її фактичного стажу державної служби станом на 01.05.2016 - 21 рік 09 місяців 02 дні, та, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19.04.2024 за №1825. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.05.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно з Законом України "Про державну службу". Рішенням відповідача від 13.06.2024 за № 025550011590 у призначенні пенсії було відмовлено. Вказану відмову позивачка оскаржила до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі №120/8316/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 025550011590 від 13.06.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу". На виконання зазначеного судового рішення відповідач повторно розглянув заяву позивачки від 31.05.2024 та прийняв рішення від 29.01.2025 №025550011590 "про відмову у перерахунку пенсії". Позивачка вважає, що пенсійний орган діяв неправомірно, повторно відмовивши у призначенні пенсії за віком державного службовця, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за №025550011590 від 29.01.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 31.05.2024 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі № 120/8316/24 було повторно розглянуто заяву позивачки від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та за результатами такого розгляду, враховуючи відсутність у судовому рішенні прямого зобов`язання застосовувати довідки №1824 та №1825 від 19.04.2024, при обчисленні пенсії було використано інші довідки - №4469 від 26.09.2024 та №5453 від 20.11.2024, що підтверджують заробіток за грудень 2023 року, внаслідок чого встановлено, що розмір пенсії позивачки за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є меншим, ніж отримувана позивачкою пенсія за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що стало підставою для відмови у задоволенні її заяви рішенням від 29.01.2025 №025550011590. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач також подала апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції у відмовленій частині та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно виснував, що «довідки УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 та №1825 не можуть бути прийняті до уваги при визначенні складових заробітної плати для призначення позивачці пенсії державного службовця. Позиція позивачки щодо обов`язковості врахування відповідачем зазначених довідок під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії є помилковою та не ґрунтується на встановлених судом обставинах та зроблених висновках у справі №120/8316/24». Вказує, що зазначене у Довідці УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 числове значення її заробітної плати - 18534,70 грн. та відповідне числове значення її заробітної плати встановлене рішенням суду у справі №120/8316/24 її фактичного стажу державної служби - 21 рік 09 місяців 02 дні залишається незмінним. Наголошує, що у справі немає будь-яких доказів невідповідності поданих нею довідок УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 і №1825 Постанові правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 в редакції на час виникнення спірних правовідносин. 17 червня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_1 . У поданому відзиві позивач зазначає, що суд першої інстанції не перебрав на себе дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, натомість зобов`язав відповідача реалізувати їх (повноваження) відносного її конституційного права на соціальний захист. Оскільки відповідач не довів правомірність оспорюваного рішення №025550011590 від 29.01.2025 в контексті вимог ч.2 ст.77 КАС України, апеляційна скарга відповідача, в частині повного скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового - про відмову в задоволені позову - задоволенню не підлягає. Просить задовольнити її апеляційну скаргу. Скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 120/3207/25 в його відмовленій частині. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у відповідній частині. 20 червня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. У поданому відзиві представник відповідача вважає, що Вінницьким окружним адміністративним судом правильно встановлено обставини справи та вирішено питання щодо відмови у задоволені вимог в частині перерахунку пенсії з урахуванням довідок від 19.04.2024 №1824 та №1825. Вважає, що довідки УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 та №1825 не можуть бути прийняті до уваги при визначенні складових заробітної плати для призначення позивачці пенсії державного службовця. Позиція позивачки щодо обов`язковості врахування відповідачем зазначених довідок під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії є помилковою та не ґрунтується на встановлених судом обставинах та зроблених висновках у справі №120/8316/24. Просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а у задоволенні вимог апеляційної скарги відповідача слід відмовити, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка призначена з 15.05.2024. З посади державного службовця позивачка звільнилася з 07.02.2020. Водночас станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивачки становив 21 рік 09 місяців 02 дні. 31.05.2024 позивачка звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії згідно з Законом України "Про державну службу". До вказаної заяви було додано довідку Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19.04.2024 №1824 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за посадою завідувача юридичного сектору апарату Іллінецької районної державної адміністрації за травень 2023 року, із зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг та надбавки за вислугу років у розмірі 30% за стаж державної служби понад 27 років. Також позивачка надала пенсійному органу довідку Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької від 19.04.2024 №1825 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і які на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за квітень 2024 року. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.06.2024 за №025550011590 відмовлено у призначенні позивачці пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" у зв`язку з невідповідністю даних у довідках №1824 та №1825 від 19.04.2024 відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, з урахуванням пункту 4 Порядку №622. Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивачка оскаржила його в судовому порядку. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі №120/8316/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №025550011590 від 13.06.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу". В решті позовних вимог відмовлено. Виконуючи судове рішення, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 і прийняло рішення від 29.01.2025 №025550011590 про відмову в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що перехід на пенсію за Законом України "Про державну службу" є недоцільним через зменшення розміру пенсії. Зазначене рішення відповідача є предметом оскарження за цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг відповідача та позивача. Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ "Про державну службу" (надалі - Закон № 889-VІІІ). Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно з частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, але в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та станом на 01 травня 2016 року дату займали посади державної служби. Такі ж висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17, від 29 листопада 2022 року у справі № 431/991/17, від 27 січня 2023 року у справі №340/4184/21 та ряду інших. В ході судового розгляду встановлено, що станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивачки становив 21 рік 09 місяців 02 дні. Відтак ОСОБА_1 набула право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII. При цьому оскаржуваним рішенням відповідач відмовив у перерахунку (зміні) пенсії, оскільки перехід на пенсію за Законом України "Про державну службу" є недоцільним через значне зменшення її розміру. Колегія суддів звертає увагу на те, що право позивача на обчислення пенсії згідно із Законом України "Про державну службу" № 3723-XII не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі №520/1972/19, а також з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №234/6967/17. Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка має право на отримання пенсії (на переведення з виду на вид) згідно зі статтею 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, що свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №025550011590 від 29.01.2025. Визначаючись із датою, з якої слід перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", то колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Таким чином враховуючи, що заява про переведення на інший вид пенсії подана ОСОБА_1 до пенсійного органу ще 31.05.2024, то колегія суддів зазначає, що саме з цієї дати її слід перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, відображеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.04.2024 №1824 та від 19.04.2024 за №1825, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно виснував, що «довідки УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 та №1825 не можуть бути прийняті до уваги при визначенні складових заробітної плати для призначення позивачці пенсії державного службовця. Позиція позивачки щодо обов`язковості врахування відповідачем зазначених довідок під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії є помилковою та не ґрунтується на встановлених судом обставинах та зроблених висновках у справі №120/8316/24». Водночас, суд першої інстанції не надав правової оцінки зазначеним позивачкою новим аргументам, що вказане у довідці УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 числове значення складової її заробітної плати «Надбавка за вислугу років (30%) (за стаж державної служби понад 27 років)» 4115,70 грн. при урахуванні за рішенням суду фактичного стажу державної служби 21 рік 09 місяців 02 дні залишиться незмінним в силу припису п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», за яким надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу (у довідці зазначено 30%). Внаслідок цього вказане у Довідці УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 числове значення її заробітної плати 18534,70 грн. та відповідне числове значення заробітної плати встановлене рішенням суду у справі №120/8316/24, її фактичного стажу державної служби 21 рік 09 місяців 02 дні - залишається незмінним. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було безпідставно констатовано, «що вказані довідки не можуть бути враховані для призначення пенсії на підставі Закону №3723-XII, оскільки містять дані про види та розміри виплат, з яких не сплачувався єдиний соціальний внесок». Так, у поданих позивачкою довідках УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 та №1825 прямо зазначено: «На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Такі надані письмові докази не були спростовані відповідачем жодними належними допустимими доказами, хоча за приписом ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається саме на відповідача. Відтак у справі немає будь-яких доказів невідповідності поданих заявницею довідок УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 і №1825 Постанові правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 в редакції на час виникнення спірних правовідносин. Таким чином, враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене Вінницьким окружним адміністративним судом без дотримання визначених ст.2 КАС України завдань адміністративного судочинства, із порушеннями норм процесуального права, а викладені у ньому висновки не відповідають обставинам справи, воно не може вважатися законним і обґрунтованим в контексті вимог ст.242 КАС України, а тому слід скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №120/3207/25 в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог та хвалити нове судове рішення в цій частині, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із дня набуття нею права на пенсію (15.05.2024) на підставі її заяви від 31.05.2024 та поданих нею Довідки УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1824 із розрахунку її фактичного стажу державної служби станом на 01.05.2016 - 21 рік 09 місяців 02 дні, та Довідки УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 №1825. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в загальному розмірі 3028,00 грн. стягуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: У задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за №025550011590 від 29.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із дня набуття такого права на пенсію 15.05.2024, на підставі заяви ОСОБА_1 від 31.05.2024 року та поданих разом з заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19.04.2024 №1824 із розрахунку її фактичного стажу державної служби станом на 01.05.2016 - 21 рік 09 місяців 02 дні, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19.04.2024 за №1825. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 3028,00 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.