LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд363/162/21

від 09.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 квітня 2026 року м. Київ Справа №363/162/21 Провадження: № 22-ц/824/6027/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Верланова С. М., Нежури В. А., секретар Лаврук Ю. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Гончарова Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Чіркова Г. Є., у справі за заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в с т а н о в и в: У січні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що після смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_3 відкрилася спадщина на переданий нею АТ «Універсал Банк» в іпотеку житловий будинок, загальною площею 39,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,2260 га кадастровий номер 3221883601:20:265:0204, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за вказаною вище адресою. У зв`язку відсутністю спадкоємців банк просив визнати спадщину відумерлою та передати у власність територіальній громаді села Козаровичі, яка в подальшому зобов`язана задовольнити вимоги кредитора спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 ЦК України. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04 серпня 2022 року заяву АТ «Універсал Банк» задоволено. Визнано відумерлою спадщину, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка складається з житлового будинку загальною площею 39,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2260 га кадастровий номер 3221883601:20:265:0204, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Передано житловий будинок, загальною площею 39,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,2260 га, кадастровий номер 3221883601:20:265:0204, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як відумерлу спадщину, у комунальну власність територіальної громади с. Козаровичі Вишгородського району Київської області в особі Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Гончаров О. О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, рішення просив скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не забезпечив належного повідомлення заінтересованої особи, ОСОБА_1 , про розгляд справи, у зв`язку з чим остання була позбавлена можливості взяти участь у судовому розгляді та надати відповідні пояснення і докази. Внаслідок цього судом не було з`ясовано та залишено поза увагою істотну для правильного вирішення справи обставину, а саме те, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із померлою на час відкриття спадщини, а відтак відповідно до положень частини третьої статті 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину. Ухвалами Київського апеляційного суду від 04 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Худак А. А. в інтересах «Універсал Банк» заперечувала проти доводів апеляційної скарги та зазначила про те, що скарга є необґрунтованою і безпідставною, а рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, представник банку вказувала, що після смерті спадкодавця спадкоємці у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не зверталися, свідоцтво про право на спадщину не видавалося, у зв`язку з чим наявні правові підстави для визнання спадщини відумерлою відповідно до статті 1277 ЦК України. Також зазначала, що доводи апеляційної скарги про прийняття спадщини ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки сам по собі факт реєстрації місця проживання разом зі спадкодавцем не є достатнім доказом прийняття спадщини у розумінні частини третьої статті 1268 ЦК України, а належні та допустимі докази фактичного спільного проживання матеріали справи не містять. Крім того, представник банку звертала увагу, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини лише після ухвалення судом першої інстанції рішення та через значний проміжок часу після смерті спадкодавця, що також свідчить про відсутність підстав вважати її такою, що прийняла спадщину у встановлений законом спосіб. В судовому засіданні адвокат Гончаров О. О. в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити. Адвокат Худак А. А. в інтересах «Універсал Банк» заперечувала проти доводів апеляційної скарги та вважала їх необґрунтованими. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28.03.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №ВL2277, згідно п. 1.1 якого банк зобов`язується надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 243 000 (двісті сорок три тисяч) доларів США, у порядку і на умовах, зазначених у цьому договорі (т. 1, а.с. 9 - 15). 28.03.2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №ВL3178/2277/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг №ВL2277, відповідно до п. 1 якої банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в сумі 143 000 (сто сорок три тисячі) доларів США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даній індивідуальній угоді (т. 1, а. с. 17-18). 28.03.2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №ВL2277/КL+ до генерального договору про надання кредитних послуг №ВL2277, відповідно до п. 1 якої банк зобов`язується встановити ліміт позичальнику за кредитною лінією в сумі 100 000 (ста тисяч) доларів США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах, зазначених у даній індивідуальній угоді. Сторони домовилися, що банк надає кредит у формі кредитної лінії, ліміт якої встановлюється у розмірі суми, кредиту, зазначеному в цьому пункті індивідуальної угоди, а позичальник має поновлюване право на отримання кредитних коштів (траншів), в межах вищевказаного ліміту та протягом строку, визначених цією індивідуальною угодою (т. 1, а. с. 22-24). З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за генеральним договором про надання кредитних послуг №ВL2277 від 28.03.2008 року, 28 березня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрований в реєстрі за №1847 (т. 1, а. с. 25 - 30) Як вбачається з п. 1.1 договору іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку АТ «Універсал Банк» житловий будинок загальною площею 39,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2260 га кадастровий номер 3221883601:20:265:0204, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.11.2021 року вбачається, що на житловий будинок загальною площею 39,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2260 га кадастровий номер 3221883601:20:265:0204, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_3 23.03.2008 року на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрованим в реєстрі за №1847 накладено заборону на нерухоме майно (т. 1, а. с. 37 - 44). У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг №ВL2277 від 28.03.2008 року, рішенням Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2013 року в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 перед ПАТ «Універсал Банк» за генеральним договором про надання кредитних послуг №ВL2277 від 28 березня 2008 року в розмірі 2 595 840 грн 25 коп, з яких тіло кредиту - 1 868 144 грн 51 коп, відсотки - 727 695 грн 75 коп, звернуто стягнення на предмет іпотеки у вигляді житлового будинку загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 24,5 кв.м. та земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку площею 0,2260 га що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , зазначені в договорі іпотеки від 28 березня 2008 року (т. 1, а. с. 31 -36). Предмет іпотеки у вигляді житлового будинку загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 24,5 кв.м. та земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку площею 0,2260 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у власності іпотекодавця ОСОБА_3 , підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. від 12 листопада 2018 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-268/2013 виданого 09.10.2013 року Вишгородським районним судом Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді житлового будинку загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 24,5 кв.м. та земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку площею 0,2260 га що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (т. 1, а .с. 52-54). 29 листопада 2018 року до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. надійшла заява від представника сина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій йдеться про те, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 55-56,57). 22 березня 2019 року представник АТ «Універсал Банк» звернувся до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори (за останнім місцем проживання ОСОБА_3 ) з претензіэю про погашення заборгованості до спадкоємців ОСОБА_3 за генеральним договором про надання кредитних послуг (кредитним договором) №ВL2277 від 28 березня 2008 року (т. 1, а. с. 58 -67). Як вбачається з листів Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори №165/01-16 від 27 січня 2020 року та №2178/01-16 від 28 серпня 2021 року спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилася (т. 1, а. с. 79). 04 червня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. виконавчий лист №2-268/2013, виданий 09.10.2013 року Вишгородським районним судом Київської області, повернуто стягувачу згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі його заяви. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, загальною площею 39,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну, ділянку площею 0,2260 га, кадастровий номер 3221883601:20:265:0204, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 ніхто не прийняв. Задовольняючи заяву про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції виходив із того, що після смерті спадкодавця спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, у встановлений законом строк із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалося, а відтак наявні передбачені статтею 1277 ЦК України підстави для визнання спадщини відумерлою та передачі її у власність територіальної громади. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що наданими у справі доказами підтверджується відсутність осіб, які прийняли спадщину, а обставини, які б свідчили про наявність спадкоємців або про фактичне прийняття спадщини будь-якою особою, встановлені не були. Перевіряючи такі висновки суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до положень ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 повідомлялась судом за адресою АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 101), водночас, судові повістки на адресу суду повертались за «закінченням терміну зберігання», що не вважається належним повідомленням про судовий розгляд. Разом з тим, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 повідомила, що з 28 березня 2022 року була вимушено переміщена до АДРЕСА_3 , і тому не отримувала виклики до суду. В матеріалахсправи наявна заява про ознайомлення з матеріалами справи №363/162/21, яка була направлена через систему «Електронний суд» адвокатом Гончаровим О. О. в інтересах ОСОБА_1 22 травня 2025 року. З матеріалами цивільної справи адвокат Гончаров О. О. ознайомився 09 липня 2025 року. Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК Українипредставник, якиймаєповноваження на веденнясправи в суді, здійснюєвідімені особи, яку вінпредставляє, їїпроцесуальні права та обов`язки. Отже, лише з 09 липня 2025 року адвокат Гончаров О. О. та, відповідно, ОСОБА_1 в інтересах якої він діє, булиобізнані про наявністьрішення Вишгородського районного суду Київськоїобластівід 04 серпня 2022 року. Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи належним чином. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 2-941/11. Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) цього обов`язку судом призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 752/11822/15-ц. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Ураховуючи вищенаведене, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 серпня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. Перевіряючи вимоги заяви АТ «Універсал Банк»по суті, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою. Згідно із статтею 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття. Відповідно до статті 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Згідно із статтею 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права (висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 198/99/15-ц, провадження № 61-7049св22). Як убачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа щодо належного їй майна нотаріальною конторою не заводилася, що підтверджується відповідними листами Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори (т. 1, а. с. 79). Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, у зв`язку з чим відповідно до положень частини третьої статті 1268 ЦК України вважає себе такою, що прийняла спадщину. На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 посилається, зокрема, на факт реєстрації місця проживання разом із померлою за однією адресою (т. 1, а. с. 219). Крім того, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 після ухвалення судом першої інстанції рішення звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Також вбачається, що у виконавчому провадженні, відкритому з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки, містяться відомості про наявність осіб, пов`язаних із спадкодавцем, зокрема, про сина померлої, який звертався до приватного виконавця із відповідною заявою (т. 1, а. с. 55-57). За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи. Частиною третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України відумерлою спадщиною може бути визнано майно померлої особи у таких випадках: у спадкодавця відсутні спадкоємці як за заповітом, так і за законом; ніхто із спадкоємців не має права на спадкування чи усунені від права на спадкування з підстав, передбачених статтею 1224 ЦК України; спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовились від її прийняття і ніхто з них не зазначив, що відмовляється від спадщини на користь іншого спадкоємця, як це передбачено статтею 1274 ЦК України. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України), право на спадщину є майновим правом спадкоємця, юридичний факт виникнення якого пов`язаний з часом її прийняття. Якщо особа звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вважаючи себе спадкоємцем, то майно, що входить до спадкової маси, не може бути визнане відумерлою спадщиною (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладений у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 182/6808/18, провадження № 61-16119св20). Як зазначено вище, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України). З урахуванням наведених положень матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 посилається на те, що на час відкриття спадщини вона постійно проживала разом із спадкодавцем, а відтак відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вважає себе такою, що прийняла спадщину. Отже, у цій справі наявна особа, яка заявляє про своє право на спадкове майно та фактично оспорює висновок заявника про відсутність спадкоємців. За таких обставин між учасниками виникла суперечність щодо наявності у ОСОБА_1 права на спадкування, що за своєю правовою природою є спором про право, вирішення якого виходить за межі окремого провадження. При цьому колегія суддів звертає увагу, що для висновку про наявність спору про право не вимагається встановлення обґрунтованості чи доведеності відповідних вимог. Сам по собі факт заявлення особою права на спадщину виключає можливість розгляду справи в порядку окремого провадження. Оцінка ж доводів щодо фактичного прийняття спадщини, у тому числі обставин постійного проживання разом зі спадкодавцем, належності та допустимості відповідних доказів, а також встановлення кола спадкоємців, підлягає вирішенню судом виключно в порядку позовного провадження з дотриманням принципу змагальності сторін. Отже, з огляду на наявність спору про право, заява про визнання спадщини відумерлою не підлягає розгляду в порядку окремого провадження та відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України має бути залишена без розгляду. Оцінюючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначаєнаступне. Посилання представника АТ «Універсал Банк» на те, що спадкоємці у встановлений законом строк не зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, свідоцтво про право на спадщину не видавалося, а також на відсутність належних і допустимих доказів фактичного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем, дійсно підлягають оцінці судом. Разом з тим, зазначені доводи стосуються встановлення факту прийняття спадщини, визначення кола спадкоємців, а також оцінки належності та допустимості доказів, що підтверджують відповідні обставини, тобто безпосередньо пов`язані з вирішенням спору про право на спадкове майно. Водночас, вирішення таких питань можливе виключно в порядку позовного провадження з дотриманням принципу змагальності сторін та забезпеченням сторонам можливості подання доказів і доведення їх переконливості. Натомість, у межах окремого провадження суд не наділений повноваженнями вирішувати спір про право та надавати оцінку обґрунтованості вимог осіб, які заявляють про наявність у них права на спадщину. За таких обставин, наведені у відзиві доводи не спростовують висновку про наявність у справі спору про право та не впливають на правильність висновку колегії суддів щодо неможливості розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Гончарова Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04 серпня 2022 року скасувати. Заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання спадщини відумерлою залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 17 квітня 2026 року. Головуючий Т. О. Невідома Судді С. М. Верланов В. А. Нежура

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»