Постанова 4824 № 362/7759/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7168/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2025 року м. Київ Справа № 362/7759/24 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року, постановлену в складі судді Марчука О.Л., у справі за скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Урбанська Лілія Андріївна, ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця, встановив: У листопаді 2024 року стягувач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду зі скаргою на рішення приватного виконавця. Мотивував тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Урбанською Л. А. неправомірно винесено постанову від 29 грудня 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, оскільки у виконавчому листі зазначена сума заборгованості у розмірі 94 755 грн. 43 коп., тоді як боржником було сплачено лише суму - 47 554 грн. 50 коп. Посилаючись на те, що приватний виконавець не стягнув суму кредитної заборгованості у повному розмірі, визначеному судовим рішенням та виконавчим документом, чим порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», заявник просить визнати протиправною і скасувати зазначену постанову та направити виконавчий лист для подальшого виконання. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року задоволено скаргу частково. Скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Урбанської Л.А. від 29 грудня 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1. Відмовлено в задоволенні решти вимог скарги. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Урбанської Л.А. на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. Не погоджуючись з ухвалою суду, боржник ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні скарги. Вказує, що суд першої інстанції розглянув скаргу з порушенням вимог статті 449 ЦПК України, не зважаючи на те, що скарга подана з порушенням строку, оскільки АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду зі скаргою не у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Всупереч норм ЦПК України суд помилково вважав, що стягувачу стало відомо про порушення його прав 05 листопада 2024 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, та не врахував, що АТ КБ «ПриватБанк» є користувачем автоматизованої системи виконавчого провадження та був обізнаний про закінчення виконавчого провадження після внесення відомостей про проведення виконавчих дій, а саме 29 грудня 2023 року. Наголошує на тому, що саме на підставі заяви уповноваженого представника скаржника про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем було стягнуто суму 47 554,50 грн. Відповідно до змісту заяви представника стягувача приватним виконавцем була стягнута з боржника саме така сума. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Приват банк» - Хитрова Л.В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін. Вважає правильним висновок суду першої інстанції, що Банком при подачі скарги на дії приватного виконавця Урбанської Л.А. не було пропущено строків на оскарження, оскільки представник стягувача ознайомився із матеріалами виконавчого провадження 05 листопада 2024 року, а тому саме у вказану дату стягувачу стало відомо про порушення його прав, що повністю узгоджується і відповідає вимогам пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України. Посилання апелянта на те, що банк є користувачем автоматизованої системи виконавчого провадження, а тому був обізнаний, не відповідає вимогам статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Також, суд правомірно не прийняв до уваги та відхилив заперечення приватного виконавця про зазначену в заяві про відкриття виконавчого провадження суму заборгованості в розмірі 47 554 гривні 50 копійок, оскільки відповідно до норми пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а не згідно із заявою про відкриття виконавчого провадження. У судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити. Представник АТ КБ «ПриватБанк» Хитрова Л. В. проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечувала, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Приватний виконавець в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повного виконання відповідно до виконавчого листа. Із наданих приватним виконавцем на запит суду та досліджених в судовому засіданні під час розгляду справи копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 вбачається, що із боржника стягнуто грошові кошти в розмірі, меншому ніж існувала заборгованість в сумі 94 755 гривень 43 коп. Оскільки сума стягнутих коштів була меншою, ніж сума коштів, зазначена у виконавчому листі, то суд визнав протиправною постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Судом були відхилені заперечення приватного виконавця про зазначену в заяві про відкриття виконавчого провадження суму заборгованості в розмірі 47 554 гривні 50 копійок, оскільки відповідно до норми пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а не згідно із заявою про відкриття виконавчого провадження. Однак, з висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на такі обставини. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року було скасовано рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2023 року та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість в сумі 94 755,43 грн та судові витрати. На виконання вказаного рішення суду 09 листопада 2023 року судом було видано виконавчий лист. 01 грудня 2023 року представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з заявою до приватного виконавця Урбанської Л.А. про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 09 листопада 2023 року у справі № 362/423/23, заборгованість за яким значилася у розмірі 94 755,43 грн, однак станом на 01.12.2023 року стягувач зазначив розмір поточної заборгованості 47 554,50 грн., з якої заборгованість за основним договором 47 554 грн. 50 коп. ( а.с. 46). Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Урбанської Л.А. від 12 грудня 2023 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі зазначеного виконавчого листа. Також постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Урбанської Л. А. від 12 грудня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа від 09 листопада 2023 року у справі № 362/423/23 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 2 165,98 грн. Постановою від 12 грудня 2023 року зазначені виконавчі провадження об`єднано в одне виконавче провадження під номером НОМЕР_1. Постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Урбанської Л. А. від 12 грудня 2023 року стягнуто розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 569 грн, основної винагороди - 216,59 грн та 4 755,45 грн. Постановою приватного виконавця Урбанської Л.А. від 12 грудня 2023 року було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, яка становить 55 830 грн. 52 коп., оскільки загальна сума коштів, які підлягала стягненню з боржника в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, виходячи із суми заборгованості, що була зазначена представником стягувача у заяві про відкриття виконавчого провадження, складала 55 830 грн. 52 коп. (47 554 грн. 50 коп. + 216,59 грн + 4 755,45 грн + 569 грн + 569 + 2 165,98 грн). Постановою приватного виконавця Урбанської Л.А. від 12 грудня 2023 року було накладено арешт на все нерухоме майно, на все рухоме майно, грошові кошти на рахунках, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, 55 830 грн. 52 коп. Як вбачається з платіжної інструкції від 29 грудня 2023 року № @2PL157649 ОСОБА_2 перерахував на депозитний рахунок приватного виконавця Урбанської Л.А. кошти в сумі 55 830 грн. 52 коп., призначення платежу «Оплата, борг, винагорода, витрати згідно ЗВП № НОМЕР_3 (ВП НОМЕР_4 та ВП № НОМЕР_2) ОСОБА_1.». Зазначена сума була розподілена приватним виконавцем Урбанською Л.А. згідно з платіжними інструкціями від 29 грудня 2023 року: № НОМЕР_2/2 - витрати виконавчого провадження на суму 569 грн, від 29 грудня 2023 року № НОМЕР_1/2 - витрати виконавчого провадження на суму 569 грн, від 29 грудня 2023 року № НОМЕР_1 грн - кошти, стягнуті на користь стягувача, у розмірі 47 554,50 грн, від 29 грудня 2023 року № НОМЕР_1/1 - основну винагороду приватного виконавця у розмірі 4755,45 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Урбанської Л. А. від 29 грудня 2023 року закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 у зв`язку зі стягненням заборгованості згідно з виконавчим листом у повному обсязі. Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до статті 448 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Згідно із частиною першою статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Нормою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» у заяві про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 09 листопада 2023 року у справі № 362/423/23, заборгованість за яким значилася у розмірі 94 755,43 грн, зазначив, що «однак, станом на 01.12.2023 року загальна заборгованість складає 47 554,50 грн., з якої заборгованість за основним договором 47 554 грн. 50 коп.» Таким чином, враховуючи, що стягувачу належить право зазначати у заяві про відкриття виконавчого провадження, у якій саме сумі підлягає виконанню виконавчий документ, приватним виконавцем Урбанською Л.А. правомірно було прийнято до уваги заяву представника стягувача АТ КБ «Приватбанк» Компанця Д.С., повноваження якого були підтверджені довіреністю АТ КБ «Приватбанк» від 11.08.2023 року, оскільки у заяві було зазначено, що станом на день подання заяви ( 01.12.2023 року) заборгованість боржника становить 47 554 грн. 50 коп. Як вбачається з постанови приватного виконавця Урбанської Л.А. від 12 грудня 2023 року про стягнення з боржника основної винагороди, згідно з п.19 Постанови Кабінету Міністрів України № 643 від 08.09.2016 року, розмір основної винагороди приватного виконавця складає 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Виходячи з того, що сума боргу складає 47 554 грн. 50 коп., сума основної винагороди приватного виконавця розраховується як 10% від суми боргу та складатиме 4755 грн. 45 коп. ( а.с. 86). Також у постановах від 12 грудня 2023 року про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника приватний виконавець зазначила, що арешт накладається у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, яка становить 55 830 грн. 52 коп. Таким чином, оскільки згідно з платіжною інструкцією від 29 грудня 2023 року № @2PL157649 про перерахування на депозитний рахунок приватного виконавця Урбанської Л. А. коштів в сумі 55 830,52 грн. призначення «Оплата, борг, винагорода, витрати згідно ЗВП № НОМЕР_3 (ВП НОМЕР_4 та ВП № НОМЕР_2) ОСОБА_1.», що у повному обсязі відповідало сумі, заявленій представником стягувача як заборгованість до стягнення у заяві про відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець обґрунтовано прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження. Висновок суду першої інстанції про те, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Київської області Урбанської Л.А. від 29 грудня 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, є неправомірною, оскільки прямо суперечить вимогам норми пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», адже боржник не сплатила на користь стягувача заборгованість в повному обсязі в сумі 94 755 гривень 43 коп. - за обставин даної справи колегія суддів вважає помилковим. Колегія суддів погоджується, що рішення суду має бути виконане у повному обсязі, відповідно до суми заборгованості, зазначеної у резолютивній частині рішення та відповідно - у виконавчому документі. Однак, у даному випадку колегія суддів враховує, що представник стягувача, уповноважений відповідною довіреністю, відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» зазначив суму заборгованості, яка підлягає до стягнення, тому відповідно до інформації, зазначеної представником стягувача в заяві про відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем при реєстрації виконавчого документа в системі обґрунтовано було зазначено суму коштів до стягнення 47 554 грн. 50 коп., а після повної сплати цієї суми боржником прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. Враховуючи, що боржник сплатила кошти у обсязі, зазначеному представником стягувача у заяві про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість вимог скарги АТ КБ «ПриватБанк» на рішення приватного виконавця. Доводи скарги представника АТ КБ «Приватбанк» на постанову приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження про те, що представником стягувача, який подавав заяву про відкриття виконавчого провадження 01.12.2023 року була допущена описка у сумі заборгованості - невірно вказано залишок суми заборгованості до погашення, не можуть бути прийняті до уваги як підстава для визнання неправомірними дій та рішень приватного виконавця, оскільки у заяві про відкриття виконавчого провадження представником стягувача чітко та однозначно вказано, що сума заборгованості є іншою, ніж сума заборгованості у виконавчому листі, та зазначено суму заборгованості станом на час подання заяви. Враховуючи викладене, підстав для визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження у даному випадку не вбачається, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Враховуючи наведене, встановивши невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та про скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги АТ КБ «ПриватБанк». Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення: У задоволенні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Урбанська Лілія Андріївна, ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 20 квітня 2026 року. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Кирилюк Г.М. Рейнарт І.М.