Постанова 4808 № 346/5502/22

Справа № 346/5502/22 Провадження № 22-ц/4808/245/26 Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б. Суддя-доповідач Мальцева ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мальцевої Є.Є. суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М., секретаря Гудяк Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , на рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 серпня 2023 року, ухвалене в складі судді Беркещук Б.Б. в м. Коломиї у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , про визнання правочинів недійсними, в с т а н о в и в : У грудні 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» (далі ТОВ«Євротранстелеком», Товариство) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними. Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.02.2020 між ОСОБА_4 Поручитель-1, від імені та в інтересах якого на підставі довіреності №20/08/21-Д діяв відповідач ОСОБА_3 , АТ «Гоу Інвест АГ» - Поручитель-2 та АТ «ГОУ ОСТ Інвест АГ» - Поручитель-3, від імені яких діяв відповідач ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 укладено Договір Поруки №2 до Договору позики №2 від 23.02.2020. Відповідно до п.1.1. Договору поруки Поручитель -1, Поручитель-2 та Поручитель-3 поручаються перед кредитором за виконання обов`язку Боржником щодо виконання ним його грошових зобов`язань за Договором позики №2 від 23.02.2020, передбаченим ст. 2 цього Договору. У разі порушення Боржником обов`язку за основним договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Проте, позивач не видавав жодних довіреностей відповідачу ОСОБА_3 щодо укладення будь-яких договорів поруки, чи будь-яких інших договорів. Відповідно до договору відступлення права вимоги №2-ц від 20.05.2021 відповідач ОСОБА_6 передав відповідачу ОСОБА_1 всі права вимоги за основним договором та договором поруки. Вказує, що від імені позивача на підставі підробленої довіреності було укладено договір поруки №2 до договору позики №2 від 23 лютого 2020 року. При цьому зазначений договір поруки був укладений без волевиявлення на це позивача, що призвело до виникнення для нього негативних правових наслідків у вигляді намагання стягнути із нього неіснуючу суму боргу. Враховуючи те, що довіреність ТОВ «Євротранстелеком» ОСОБА_3 не видавалась, то договір поруки підписаний від імені позивача неуповноваженою особою. Крім того, відсутні будь-які докази наступного схвалення цього договору поруки позивачем. На останній сторінці підробленого договору поруки №2 до договору позики № 2 від 23 лютого 2020 року зазначений розрахунковий рахунок ТОВ «Євротранстелеком» НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк». Зазначили, що даний розрахунковий рахунок було відкрито лише 08.11.2021 року. Відповідно, станом на час укладення договору 23.02.2020 даного рахунку не існувало, як і не існувало його станом на 20.05.2021 дати укладення договору відступлення права вимоги між спадкодавцем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_1 . Первісний кредитор ОСОБА_5 не міг підписати спірний договір поруки із зазначеним у ньому розрахунковим рахунком. Просив визнати недійсними довіреності №23/08/2021-Д на ім`я ОСОБА_3 , а також договір поруки №2 до договору позики №2 від 23 лютого 2020 року, укладену між ОСОБА_4 Поручитель-1, від імені та в інтересах якого на підставі довіреності №20/08/21-Д діяв ОСОБА_3 , АТ «Гоу Інвест АГ» - Поручитель-2 та АТ «ГОУ ОСТ Інвест АГ» - Поручитель-3, від яких діяв відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 25 серпня 2023 року позов задоволено. Визнано недійсною довіреність № 23/08/2021-Д. Визнано недійсним Договір поруки № 2 до договору позики №2 від 23 лютого 2020 року. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» витрати зі сплати судового збору в сумі 1

654. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» витрати зі сплати судового збору в сумі 1 654 гривні. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» витрати зі сплати судового збору в сумі 1 654 гривні.. Постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року задоволено частково касаційну скаргу представника ТОВ «Євротранстелеком» - адвоката Андросович Г.С.. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 січня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , задоволено частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 серпня 2023 року змінено, з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2025 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_2 .. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 червня 2025 року залучено ОСОБА_2 як правонаступника відповідача ОСОБА_1 до участі в цій справі. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_1 , ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. В порушення умов пунктів 1, 2 Договору позики № 2 від 23 лютого 2020 року, ст. 525, 526, 629, 1046, 1049 ЦК України позичальник ОСОБА_4 свої зобов`язання за договором позики не виконав, грошові кошти не повернув. ОСОБА_7 21 жовтня 2021 року було вручено боржнику та поручителям вимоги щодо повного погашення заборгованості, які залишились без задоволення. Щодо оскаржуваної довіреності, то судом першої інстанції не перевіряв оригінал журналу видачі довіреностей, а зробив висновок про відсутність спірної довіреності лише на твердженнях позивача. Вказує на ймовірність знаходження оригіналу довіреності у ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 .. Відсутність запису про реєстрацію оспореної довіреності в журналі реєстрації довіреностей не свідчить про її недійсність. ОСОБА_1 31.10.2022 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 , ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ», АТ «ГОУ ІНВЕСТ АГ», АТ «ГОУ ОСТ ІНВЕСТ АГ» про стягнення заборгованості за договором позики № 2 від 23.02.2020. Крім того, при розгляді справи не встановлено, що спірний договір поруки, укладений від імені позивача, був підписаний не ОСОБА_3 , а іншою особою. Незгода позивача із укладеним від його імені договором поруки не може слугувати підставою для визнання його недійсним, а лише свідчить про намір поручителя уникнути будь-яким шляхом виконання зобов`язання, яке не виконується ним у добровільному порядку. Факт підроблення підпису ОСОБА_3 на оспорюваному договорі поруки судом не був встановлений, оскільки відсутній відповідний висновок почеркознавчої експертизи. З огляду на те, що в матеріалах відсутні докази, які підтверджують відсутність волевиявлення представників позивача на укладення оспорюваного Договору поруки №2 до договору позики №2 від 23 лютого 2020 року та довіреності №23/08/2021-Д, то немає підстав для задоволення позову. Вказує про безпідставність врахування судом першої інстанції при вирішенні спору заяви ОСОБА_3 про визнання позову, оскільки такий доказ прийнятий після закриття підготовчого засідання. Крім того, розгляд справи 25 серпня 2025 року відбувся без участі представника ОСОБА_1 , що позбавило можливості відповідача надати пояснення по справі, висловити свої заперечення та доводи. Просить рішення суд першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. 16 жовтня 2023 року представник ТОВ «Євротранстелеком» адвокат Андросович Г.С. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги заперечила. Вказує, що ТОВ «Євротранстелеком» ніколи не надавало жодних довіреностей на ОСОБА_3 щодо повноважень для укладення будь-яких договорів поруки чи інших договорів. Також останній не заперечує проти визнання довіреності недійсною. Крім того, в копії оспорюваного договору позики №2 від 23 лютого 2020 року вказано, що ОСОБА_3 виступає членом Ради директорів «Гоу інвест АГ» та АТ «Гоу Ост Інвест АГ», що не відповідає дійсності, оскільки членом правління він став літом 2021 року. В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Кінаш М.А. підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити подану скаргу. Представник ТОВ «Євротранстелеком» адвокат Андросович Г.С. доводи апеляційної скарги заперечила. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а тому просила залишити його без змін. Інші учасники справи в судове засідання не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Судом першої інстанції встановлено що 23 лютого 2020 року ОСОБА_5 (позикодавець) та ОСОБА_4 (позичальник) уклали договір позики №2, позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти у розмірі 4 895 540 гривень, що станом на дату укладення цього договору за офіційним курсом НБУ гривні до долара США (24,4777 грн) становить 200 000 доларів США, а позичальник зобов`язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (по офіційному курсу НБУ гривні до долара США станом на дату повернення) у строк не пізніше 20 жовтня 2021 року (т.1 а.с.17). Як зазначено в додатку №1 до договору позики №2 від 23 лютого 2023 року - розписки про отримання грошових коштів - відповідач ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 4 895 540 гривень, що станом на дату укладення цього договору за офіційним курсом НБУ гривні до долара США (24,4777 грн) становить 200 000 доларів США та зобов`язався повернути позикодавцеві за офіційним курсом НБУ гривні до долара США в день повернення у строк не пізніше 20 жовтня 2021 року (т.1 а.с.18). Згідно з умовами договору поруки №2 до договору позики №2 від 23 лютого 2020 року, укладеного між ОСОБА_4 (боржником) та позивачем ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» у особі представника відповідача Бойківа А.М., який діяв на підставі Довіреності №20/08/21-д (поручитель-1), АТ «Гоу інвест АГ» (поручитель-2), АТ «Гоу Ост Інвест АГ» (поручитель-3) та ОСОБА_5 (кредитором), поручитель-1, поручитель-2 та поручитель-3 поручаються перед кредитором з виконання обов`язку відповідачем ОСОБА_4 щодо виконання останнім його зобов`язань за договором позики №2 від 23 лютого 2020 року (т.1 а.с.19-21). З договору відступлення права вимоги №2-ц від 20 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_5 (цедент) та ОСОБА_1 (цессіонарій), вбачається, що цедент відступив права вимоги на суму основного зобов`язання, вартість якого складає гривневий еквівалент 200 000 доларів США, що по офіційному курсу НБУ гривні до долара США станом на дату видачі позики становить 4 895 540 гривень (т.1 а.с.22-24). Відповідно до копії акта приймання-передачі документів (додаток №1 до договору відступлення права вимоги №2-ц від 20 травня 2021 року) від 20 травня 2021 року, ОСОБА_5 (цедент) передав ОСОБА_1 (цессіонарію) такі документи: договір позики №2 від 23 лютого 2020 р. підписаний між ОСОБА_5 (позикодавець) та відповідачем ОСОБА_4 (позичальник) - 1 оригінал; розписка про отримання грошових коштів, видана відповідачем ОСОБА_4 23 лютого 2020 р. 1 оригінал; договір поруки №2 від 23 лютого 2020 підписаний між ОСОБА_5 (позикодавець), ОСОБА_4 (позичальник), ТОВ «Євротранстелеком» (код ЄДРПОУ 31731686) (поручитель-1), Акціонерним товариством «Гоу інвест АГ» (країна резиденства: Швейцарія, ідентифікаційний номер: СНЕ 101.107.693) (поручитель-2) та Акціонерним товариством «Гоу ост інвест» (країна резиденства: Ліхтеншейн, ідентифікаційний номер: FL-0001.521.555-1) (поручитель-3) 1 оригінал; копія громадянського паспорту та ідентифікаційного номеру позичальника ОСОБА_4 (т.1 а.с.25). Суду першої інстанції були позивачем надані копії договорів. Відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) №03-12-2024 від 03 грудня 2024 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вбачається, що у порядку та на умовах, визначених цим договором первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право грошової вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору відступлення права вимоги (цесії) № 2-Ц від 20 травня 2021 року, відповідно до п.1 якого було встановлено, що первісний кредитор ОСОБА_5 відступає новому кредитору ОСОБА_1 право грошової вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору позики №2 від 23 лютого 2020 року. На умовах первісного договору станом на дату підписання цього договору у боржника ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» перед первісним кредитором заборгованість на загальну суму боргу складає 7 313 720 грн, що по курсу НБУ 36.5686 гривень за 1 долар станом на 26.10.2022 становить 200 000 доларів CШA. За умовами п. 6 Договору позики №2 від 23 лютого 2020 року, за прострочення повернення позики позичальник зобов`язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка прострочена, за кожен день прострочення, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, у порядку ст. 625 ЦК України, що в загальному розмірі становить 10 386 745.96 гри За цим договором первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває право грошової вимоги до Боржника ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» заборгованість на загальну суму боргу, яка складає 7 313 720, що по курсу НБУ 36.5686 гривень за 1 долар США станом на 26.10.2022 становить 200 000 доларів США. Крім того, за умовами п. 6 Договору позики №2 від 23 лютого 2020 року, за прострочення повернення позики позичальник зобов`язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка прострочена, за кожен день прострочення, а також суму боргу з урахуванням встановленою індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, у порядку ст. 625 ЦК України, що в загальному розмірі становить 10 386 745, 96 гри. Відповідно до копії акта приймання-передачі документів (додаток №1 до договору відступлення права вимоги №03-12-2024 від 03 грудня 2024 року) від 03 грудня 2024 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 такі документи: договір позики № 2 від 23 лютого 2020 року, підписаний ОСОБА_5 (Позикодавець) та ОСОБА_4 (Позичальник) - засвідчена копія; розписка про отримання грошових коштів, видана ОСОБА_4 23 лютого 2020 - засвідчена копія; договір поруки № 2 від 23 лютого 2020, підписаний між ОСОБА_5 (Позикодавець), ОСОБА_4 (Позичальник). ТОВ «Євроіранстелеком» (код СДР1ІОУ 31731686) (далі - поручитель - І). Акціонерним товариством «ГОУ ІНВЕСТ АГ» (далі - поручитель - 2) та Акціонерним товариством «ГОУ ОСІ ІНВЕСТ АГ» (далі 1 поручитель - 3) - засвідчена копія; договір відступлення права вимоги (цесії) № 2-Ц від 20 травня 2021 року, підписаний між ОСОБА_5 (цедент) та ОСОБА_1 (цесіонарій) засвідчена копія; акт приймання-передачі документів, який оформлений 20 травня 2021 року як Додаток № 1 до договору відступлення права вимоги (цесії) № 2-11 від 20 травня 2021 року, підписаний між ОСОБА_5 (цедент) та ОСОБА_1 (цесіонарій) - засвідчена копія; судові рішення по справі № 357/10050/22; копія громадянського паспорту та ідентифікаційного номеру позичальника 1 ОСОБА_4 (т. 5 а.с. 123-126). Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, що при укладенні оспорених правочинів не було волевиявлення учасника правочинів - воно не було вільним, і не відповідало його внутрішній волі, внаслідок чого відбулось порушення статті 203 ЦК України, і такі правочини не можуть бути дійсними в межах цивільного законодавства України. При цьому суд прийняв до уваги подану відповідачем ОСОБА_3 до суду заяву, у якій він визнав позов в повному обсязі та повідомив, що не отримував жодних довіреностей від позивача ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» і не підписував жодних договорів, а всі підписи на оспорюваних документах по даній справі ним не вчинялись та на його переконання є підробленими. Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Підставою недійсності правочину відповідно до частини першої статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Як визначено частиною третьою статті 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Отже, односторонній правочин є дією однієї сторони, яка створює обов`язки лише для особи, яка видала довіреність. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом. Відповідно до частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє (частини перша, друга статті 238 ЦК України). Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Євротранстелеком» просило визнати недійсною довіреність № 20/08/2021-Д та визнати недійсним договір поруки № 2 до договору позики від 23 лютого 2020 року № 2, посилаючись на те, що довіреність № 20/08/2021-Д, на підставі якої ОСОБА_3 , діючи від імені та в інтересах ТОВ «Євротранстелеком», уклав договір поруки № 2 до договору позики від 23 лютого 2020 року № 2, Товариство не видавало. Вирішуючи спір, суд першої інстанції вказав, що позивач виступає стороною оспорюваних у цій справі правочинів - довіреності № 23/08/2021-Д та договору поруки № 2 до договору позики № 2 від 23 лютого 2020 року, при цьому заперечує існування будь-яких правових підстав на укладення цих документів і зазначає про їх не укладення позивачем. У мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції також зазначив, що відповідач ОСОБА_3 подав суду заяву, у якій визнає позов у повному обсязі та повідомив, що не отримував жодних довіреностей від позивача і не підписував будь-яких договорів, а всі підписи на оспорюваних документах ним не вчинялись і на його думку є підробленими. Суд першої інстанції дійшов висновку, що при укладенні оспорюваних правочинів було відсутнє волевиявлення учасника правочинів, воно не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, внаслідок чого відбулось порушення вимог ст.203 ЦК України. З цих підстав суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та визнав недійсними довіреність №23/08/2021-Д та договір поруки № 2 до договору позики № 2 від 23 лютого 2020 року. У зв`язку із тим, що відповідач ОСОБА_3 підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, визнав позов (т.1 а.с.140-141), суд першої інстанції відмовив у клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки умов, визначених статтею 103 ЦПК України, не встановлено. Разом з тим, згідно із частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Учасниками справи відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України є сторони та треті особи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина четверта статті 206 ЦПК України). Отже, визнання позову відповідачем може бути підставою для задоволення позову за сукупності умов: визнання усіма учасниками справи обставин, що мають значення для вирішення спору та не підлягають доказуванню відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України; відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин; якщо таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та/або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (Постанова КЦС ВС від 22 серпня 2023 року в справі № 521/3657/22). Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 позовні вимоги не визнавали, тому визнання позову ОСОБА_3 не може бути підставою для задоволення позовних вимог. Відповідно, з рішення суду першої інстанції має бути виключений висновок про те, що в сукупності, в тому числі визнання ОСОБА_3 позову, всі обставини справи свідчать про обгрунтованість позовних вимог. Оцінюючи надані докази, суд першої інстанції врахував, що ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 08 лютого 2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду та ухвалено витребувати з Відділу реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління копію актового запису про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Кременище Обухівського району, Київської області; витребувати у ОСОБА_3 оригінал довіреності №23/08/2021-Д, виданої ТОВ «Євротранстелеком» та оригінал договору поруки №2 до договору позики від 23 лютого 2020 року №23; витребувати у ОСОБА_1 оригінал довіреності №23/08/2021-Д, виданої ТОВ «Євротранстелеком» на ім`я ОСОБА_3 ; оригінал договору поруки №2 до договору позики від 23 лютого 2020 року №2; оригінал договору позики від 23 лютого 2020 року №2; оригінал договору відступлення права вимоги (цесії) від 20 травня 2021 року №2-Ц; витребувати у ОСОБА_4 оригінал договору позики від 23 лютого 2020 року №2 та оригінал договору відступлення права вимоги (цесії) від 20 травня 2021 року №2-Ц (т. 1 а.с. 148-149). Відповідачами оригіналів довіреності та договору поруки суду надано не було. На виконання ухвали суду першої інстанції було надано тільки актовий запис про смерть №1248 від 29 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 29.10.2021 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та повний витяг з ДРАЦСГ (т.1 а.с.193-195). Відповідно копії журналу реєстрації довіреностей ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ», який наявний в матеріалах справи, у період з 02.01.2020 року по 31.12.2021 року серед всіх довірителів на користь яких за вказаний період часу були видані довіреності ОСОБА_8 , прізвище ім`я та по батькові такої особи як « ОСОБА_3 » відсутні (т.1 а.с.28-34). Також судом першої інстанції встановлено, що із останньої сторінки договору поруки №2 до договору позики № 2 від 23 лютого 2020 року зазначений розрахунковий рахунок ТОВ «Євротранстелеком» НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» (т.1 а.с.21) . Між тим даний рахунок було відкрито тільки 08.11.2021 р., що підтверджено довідкою №221228SU20555001 від 28.12.2022р. про відкриття рахунку (т.1 а.с.114). Також в копії договору поруки №2 до договору позики №2 від 23 лютого 2020 року зазначено, що від імені ТОВ «Євротранстелеком» від підписаний членом ради директорів відповідачем ОСОБА_3 , як членом Ради директорів АТ «Гоу інвест АГ» та членом Правління АТ «Гоу Ост Інвест» (т.1 а.с.21). Але відповідно до витягу відомства торгового реєстру кантону Тургау (Швейцарія) від 01.07.2021 року щодо АТ «Гоу інвест АГ» відомості про відповідача ОСОБА_3 , як про члена правління були внесені до реєстру тільки 30.06.2021 року(запис у реєстрі №5). Також, як вбачається з витягу з торгового реєстру ОСОБА_9 від 29.06.2021 року щодо АТ «Гоу ост інвест АГ», відомості про відповідача ОСОБА_3 як про члена Ради директорів (правління), були внесені до реєстру 29.06.2021 року (запис в реєстрі №16) (т.1 а.с. 116-121). При подачі позову в суд першої інстанції представником ТОВ «Євротранстелеком» було заявлено клопотання про витребування оригіналів ос порених документів ( т.1 а.с.6). Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 серпня 2023 року представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Поваляєву О.Б. відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (т.2 а.с.30-31). За результатами перегляду Верховним Судом постанови апеляційного суду від 28.07.2025 року, яка була скасована, зауважено, що у справі, що переглядалася, ухвал про призначення почеркознавчої експертизи постановлено не було, у зв`язку із цим висновок апеляційного суду про наявність підстав для застосування положень статті 109 ЦПК України був передчасним. Крім того, апеляційним судом не було витребувано документи, необхідні для проведення експертизи, від відповідачки ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_1 .. Представником позивача ТОВ «Євротранстелеком» в апеляційному суді заявлено клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, для підтвердження того факту, що директор підприємства не підписував оспорену довіреність, а ОСОБА_3 не підписував договір поруки (т.7 а.с.28). Також заявлено клопотання про витребування у ОСОБА_2 оригінали оспорених довіреності, договорів позики і поруки (т.7 а.с.34). Як пояснила колегії суддів представник ОСОБА_2 адвокат Кінаш М.А., вказані документи були надіслані ОСОБА_7 до Шевченківської прокуратури міста Києва 11.03.2022 року, але, ймовірно були втрачені. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 березня 2026 року витребувано у Шевченківської окружної прокуратури м. Києва документи: оригінал довіреності № 20/08/21-Д, виданої ТОВ «Євротранстелеком» на ім`я ОСОБА_3 , оригінал договору поруки № 2 до договору позики №2 від 23 лютого 2020 року; оригінал договору позики №2 від 23 лютого 2020 року; оригінал договору відступлення права вимоги (цесії) від 20 травня 2021 року № 2-Ц.На виконання ухвали суду Шевченківська окружна прокуратура м. Києва 10 березня 2026 року направила лист, в якому повідомлено, що вказані документи надіслані 11 березня 2022 року до Шевченківської окружної прокуратури м. Києва в межах досудового розслідування кримінального провадження №42022102100000033 від 11 лютого 2022 року. Слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N42022102100000033 від 11.02.2022. Під час проведення досудового розслідування прокурором у провадженні на підставі ст. 217 КПК України 20.06.2022 прийнято рішення про об`єднання вказаного кримінального провадження з кримінальним провадженням N 12020100000000608 від 10.07.2020. 27.06.2023 на виконання доручення Київської міської прокуратури, матеріали кримінального провадження N 12020100000000608 від 10.07.2020, скеровані на адресу Київської міської прокуратури. Після цього 27.06.2023 підслідність у кримінальному провадженні N 12020100000000608 від 10.07.2020 визначена за Головним управлінням Національної поліції у м. Києві. Апеляційним судом 24 березня 2026 року витребувано у Головного управління Національної поліції у м. Києві документи: оригінал довіреності № 20/08/21-Д, виданої ТОВ «Євротранстелеком» на ім`я ОСОБА_3 , оригінал договору поруки № 2 до договору позики №2 від 23 лютого 2020 року; оригінал договору позики №2 від 23 лютого 2020 року; оригінал договору відступлення права вимоги (цесії) від 20 травня 2021 року № 2-Ц. На виконання ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 24 березня 2026 року надано відповідь, що оригінали запитуваних судом документів (довіреність № 20/08/21-Д, договір поруки № 2 від 23 лютого 2020 року, договір позики №2 від 23.02.2020, договір відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2021 № 2-Ц) відсутні. Тому апеляційним судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судової почеркознавчої експертизи, оскільки надати експерту для дослідження оригінали оспорених документів немає можливості. Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. У разі не підписання договору особою, зазначеною в ньому як сторона, за умови підтвердження цього факту належними доказами, при встановленні, що нею не вчинялись дії, спрямовані на виникнення відповідних правовідносин, такий договір за позовом цієї особи (або іншої заінтересованої особи) може бути визнаний недійсним у зв`язку з невідповідністю його до вимог частин 3 і 5 статті 203 ЦК, а саме: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри». Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Позиція відповідачки ОСОБА_2 стосовно того, що оригінали оспорених документів були втрачені при пересилці в прокуратуру і місті Києві 11.03.2022 року, не має об`єктивного підтвердження. Фотокопія оспореного договору поруки від 23 лютого 2020 року була надана суду позивачем, який отримав її з матеріалів цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до ТОВ «Євротранстелеком» про стягнення боргу (т.а.с.9-16). При цьому сама довіреність №23/08/21-Д не була надана суду жодною стороною, в тому числі і відповідачами. Відтак, враховуючі конкретні обставини справи, процесуальну поведінку відповідача ОСОБА_2 , (яка є правонаступником сторони договору поруки) та його представника, зокрема, щодо ненадання оригіналів спірних правочинів, апеляційний суд вважає, що такі дії свідчать про ухилення відповідачів від подання для проведення експертизи оригіналів довіреності та договору поруки, що унеможливлює проведення експертизи судом, яка в даному випадку має визначальне значення для встановлення обставин справи, а тому, з урахуванням вищенаведених роз`яснень п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, наявні підстави для застосування судом положень ст. 109 ЦПК України, у зв`язку з чим факт, для з`ясування якого судом було витребувано оригінал спірного договору, з метою подальшого призначення експертизи, необхідно визнати встановленим та вважати, що підпис, проставлений у довіреності від № 23/08/2021-Д від імені директора товариства Щербака В.П. та у договорі поруки від імені ОСОБА_3 виконані не ними, а іншою особою. При цьому сама довіреність не була надана суду жодною стороною, в тому числі і відповідачами. Відповідно, наявні були підстави для задоволення судом першої інстанції даного позову та визнання спірних правочинів недійсними. Крім того, в Коломийському міськрайонному суді перебувала на розгляді справа №346/2888/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними. ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ» просило визнати недійсною довіреність від 23 лютого 2020 року № 23/02/2020-Д та визнати недійсним договір поруки № 1 до договору позики № 23/02-20/П від 23 лютого 2020 року, включаючи Третейську угоду, що міститься у цьому договорі поруки. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 05 червня 2023 року задоволено позов ТОВ «ЄВРОТРАНСТЕЛЕКОМ». Визнано недійсними довіреність від 23 лютого 2020 року № 23/02/2020-Д та договір поруки № 1 до договору позики № 23/02-20/П від 23 лютого 2020 року, включаючи Третейську угоду, що міститься у цьому договорі поруки. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду 09 листопада 2023 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 .. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 05 червня 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови, але резолютивна частина залишена без змін. Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року залишено без змін рішення Коломийського міськрайонного суду від 05 червня 2023 року у незміненій апеляційним судом частині та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року. В результаті апеляційного перегляду колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять підстав та не вказують на обставини для відмови в задоволенні позову та скасування рішення суду першої інстанції. Згідно з ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає, що постановлене судом першої інстанції рішення підлягає зміні, з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи результат перегляду справи, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта. Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 серпня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складений 17 квітня 2026 року. Судді Мальцева Є.Є. Девляшевський В.А. Луганська В.М.