Постанова Закарпатський апеляційний суд № 309/1373/25

Справа № 309/1373/25 П О С Т А Н О В А Іменем України 07 квітня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді Джуги С.Д., суддів Кожух О.А., Собослоя Г.Г., з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Штець Іван Іванович, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року у складі судді Орос Я.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Хустський РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та стягнення сплачених аліментів,- в с т а н о в и в : У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Хустський РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та стягнення сплачених аліментів. Позов мотивовано тим, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 гривень щомісяця. Однак, починаючи з 28 грудня 2022 року син ОСОБА_4 проживає разом з позивачем та знаходиться на його повному утриманні, що підтверджується актом депутата від 19.03.2025 року та довідкою №132/10.13-11 від 20.03.2025 року, виданою Нижньоселищанським старостинським округом. Враховуючи наведені обставини, позивач просив суд припинити стягнення аліментів, що стягються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_1 аліменти утримані Хустським відділом ДВС стягнутих рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2022 року у розмірі 66290 грн. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Припинено стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 грн. щомісячно, які з нього стягуються відповідно до рішення Хустського районного суду від 17.10.2022 р. (справа № 309/4057/22) починаючи з 28 грудня 2022 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1211 грн. 20 коп. сплаченого судового збору. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Штець Іван Іванович, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про припинення стягнення аліментів скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову про припинення стягнення аліментів відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині задоволення позову про припинення стягнення аліментів, виходячи за наступних підстав. Так, сторони є батьками сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 18.12.2013 року справа 309/4443/13-ц шлюб, зареєстрований між сторонами розірвано, неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено на вихованні та утриманні біля матері ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ). та стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2500,00 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття. Таким чином, питання щодо місця постійного фактичного проживання дитини визначено рішенням суду, яке набрала законної сили. Суд не взяв до уваги зазначене рішення суду, натомість послався на довідку Нижньоселищенського старостинського округу про те, що син проживає з позивачем. Оскільки чинним судовим рішенням визначено, що син проживає з матір`ю одержувачем аліментів, висновок суду про звільнення позивача від сплати аліментів є безпідставним. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 23.10.2024 року. Рішенням Хустського районного суду від 17 жовтня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 2500 гривень щомісячно починаючи з 15.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Згідно Акту обстеження житлово-побутових і матеріальних умов громадянина від 19.03.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також зі слів сусідів: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також за даною адресою з 28.12.2022 року проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на утриманні батька (а.с.8). Довідкою №132/10.13-11 від 20.03.2025 року виданою Нижньоселищанським старостинським округом стверджується, що згідно акта депутата від 19.03.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою : АДРЕСА_1 і знаходиться на його утриманні. Відповідно до ст.180 СК України: батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із ч 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. У статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, а також їх призначення. Верховний Суд у своїй постанові від 14 серпня 2024 року у справі №760/4661/20 зауважує, що тлумачення приписів статті 179 СК України дає підстави вважати, що аліменти це кошти особливого призначення, їх належить використовувати для потреб дитини. На одержувача аліментів покладається обов`язок розпоряджатися аліментами лише за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням необхідно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Одержання аліментів на дитину тим з батьків, з яким дитина не проживає, не відповідає її інтересам і не забезпечує розпорядження аліментами виключно за цільовим призначенням. Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Отже, закон передбачає можливість звільнення особи від сплати аліментів. У даній справі позивач вважає, що змінилися обставини, які впливають на припинення стягнення з нього аліментів на сина, оскільки на сьогодні він проживає з ним. Судом встановлено, що заочним рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2013 року шлюб, зареєстрований між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 02.09.2006 року за актовим записом № 177 у відділі РАЦСу Хустського районного управління юстиції Закарпатської області розірвано. Неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишино на вихованні та утриманні біля матері ОСОБА_6 . Отже неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживав разом із матір`ю, а з грудня 2022 року і по сьогоднішній день (згідно акту обтяження житлово-побутових і матеріальних умов громадянина(ки)) проживає з батьком та перебуває на його утриманні. За своєю суттю аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні (Постанова Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18)). Стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні, суперечить нормам статті 181 СК України, згідно з якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина. Припинення стягнення аліментів з відповідача за встановлених судами обставин у цій справі відповідає легітимній меті - захисту прав дитини. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач втратила право на отримання аліментів через припинення проживання сина з нею, а тому є необхідним припинити примусове стягнення аліментів з позивача, батька дитини на його утримання. Проте, суд першої інстанції помилково вважав, що стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини слід припинити починаючи з 28 грудня 2022 року, оскільки стягнення аліментів на утримання дитини припиняється з моменту ухвалення судом рішення. Відповідно до ч. 1 п. 3,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.4 ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. За наведених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині вирішення позовної вимоги про припинення стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини змінити, виключивши з другого абзацу резолютивної частини рішення слова: «починаючи з 28 грудня 2022 року». Доводи апеляційної скарги про безпідставність звільнення позивача від сплати аліментів, оскільки чинним судовим рішенням визначено, що син проживає з матір`ю, колегія суддів відхиляє, так як питання про визначення місця проживання дитини вирішувалося у 2013 році, а тому враховуючи тривалий проміжок часу, який пройшов з розгляду даної справи, фактичне місце проживання дитини змінилося і такий проживає з батьком Окрім того, неповнолітній, ІНФОРМАЦІЯ_8 , досяг чотирнадцятирічного віку і має самостійно визначати своє місце проживання. Під час обстеження місця проживання сторін органом опіки та піклування, на виконання ухвали апеляційного суду Закарпатської області, неповнолітній проживав з батьком, та висловив чітке та усвідомлене бажання і наділі проживати разом з батьком. Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Штець Іван Іванович, задовольнити частково. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2025 року в частині вирішення позовної вимоги про припинення стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини змінити, виключивши з другого абзацу резолютивної частини рішення слова: «починаючи з 28 грудня 2022 року» Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2026 року. Головуючий: Судді: