Постанова 4806 № 303/3612/23

Справа № 303/3612/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 27 грудня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі головуючого судді КОНДОРА Р.Ю. суддів ФАЗИКОШ Г.В., КОЖУХ О.А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу № 303/3612/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 липня 2023 року, повний текст якого складено 13 липня 2023 року, головуючий суддя Мирошниченко Ю.М., - встановив: 25.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 мотивуючи таким. 28.02.2008 сторони уклали шлюб, у якому народилися троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Син ОСОБА_5 уже 2 роки проживає з позивачем, проте, відповідно до рішення суду від 01.02.2023 з позивача стягуються на користь відповідачки аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в сумі 1500,00 грн щомісячно, на виконання рішення суду виданий виконавчий лист. Сину ОСОБА_3 вже виповнилося 14 років і згідно його заяв до суду та до Служби у справах дітей м. Мукачева він проживає та бажає й надалі проживати з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до норм СК України син ОСОБА_3 може самостійно обирати своє місце проживання, без залучення до цього органу опіки та піклування. ОСОБА_3 навчається у 8 класі Мукачівської ЗОШ № 2 ім. Т.Г. Шевченка, повністю знаходиться на утриманні позивача, який забезпечує його всім необхідним для життя, навчання та дозвілля. Крім того, у березні у ОСОБА_3 виникли проблеми з суглобами, дерматологічні та інші проблеми, що потребує частого відвідування лікарів, лікування, нагляду та відповідних додаткових витрат. Наступного року син планує поступати до коледжу, що потребує оплати послуг репетиторів з основних предметів тощо. Загальна сума витрат на забезпечення сина складає щонайменше 10000,00 грн на місяць. Позивач бажає зареєструвати сина за місцем свого проживання, оскільки за місцем проживання відповідачки він не зареєстрований. У позивача із сином дружні взаємовідносини, він завжди підтримує сина, навчає, намагається забезпечити усім найкращим. Позивач із 2009 року є приватним підприємцем - продає будівельні матеріали, але у період війни цей бізнес став неактуальним і неприбутковим, справа йде до закриття магазину, адже через масові ракетні атаки та часті повітряні тривоги люди бояться щось будувати, купують лише найнеобхідніше і економлять. Доходи позивача у зв`язку з цим значно зменшилися. У 2020 році позивач брав кредити на ремонт будинку, утримує непрацездатних батьків, синів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , свою другу дружину та їхню спільну дитину. Пільг та субсидій ніяких не отримує. Позивач сплачує відповідачці по 4000,00 грн щомісяця згідно виконавчого листа від 07.10.2021 на утримання двох дітей, хоча син ОСОБА_3 живе з ним, а позивач залишив відповідачці повністю відремонтований і умебльований його коштом будинок та дві земельні ділянки в с. Лавки. Відповідачка працює помічником вихователя в ДНЗ № 23 м. Мукачева, отримує заробітну плату від 7000,00 грн щомісячно та безкоштовно харчується. Отримала в Управлінні соцзахисту м. Мукачева посвідчення багатодітної матері та користується різними пільгами та допомогами від держави і благодійних фондів, безкоштовним проїздом тощо. Відповідачка проживає в будинку свого батька, має дві земельні ділянки, здорова, працездатна жінка, фактично має на утриманні лише одну їхню спільну доньку ОСОБА_4 , на яку позивач щомісячно сплачує аліменти у розмірі 2000,00 грн. Інших осіб на утриманні відповідачка не має, позаяк обидва сини проживають із позивачем. Посилаючись на ці обставини, на норми СК України щодо стягнення аліментів позивач ОСОБА_1 просив: припинити стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з постійним проживанням сина з позивачем і перебуванням на його повному утриманні; стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття; покласти на відповідачку судові витрати. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13.07.2023 позов задоволено частково: припинено з 25.04.2023 року стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07.10.2021 у справі № 303/5824/21; стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1500,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття; стягнуто із ОСОБА_2 : на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн; на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із норм сімейного права, встановлених фактів та обставин, принципів об`єктивності та справедливості, віку та потреб дитини, фактичного місця проживання дитини та матеріального становища відповідачки, а також із необхідності припинення стягнення з позивача аліментів саме з дати його звернення до суду. Відповідачка ОСОБА_2 оскаржила рішення суду першої інстанції як ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, на обґрунтування скарги наводить такі доводи. Суд першої інстанції не дав оцінки тій обставині, що у справі № 303/8209/20 суд відмовив ОСОБА_1 у визначенні місця проживання всіх трьох дітей разом із ним і наразі цей спір вирішується судом апеляційної інстанції. Відповідачка завжди піклувалася про дітей, належно використовувала кошти на них, вкладала кошти у спільне майно сім`ї, тоді як позивач відчужив набуті у шлюбі автомобілі. Позивач роз`єднав сім`ю і дітей, порушує права відповідачки як матері, вона доб`ється повернення сина ОСОБА_5 до рідних брата і сестри, які проживають із нею. Позивач обманним шляхом, під психологічним тиском фактично примусив синів ОСОБА_5 і ОСОБА_3 проживати з ним. Діти його дуже сильно бояться, оскільки позивач вчиняв насильницькі дії фізичного і морального характеру стосовно відповідачки, членів її сім`ї, дітей. Стосовно доньки ОСОБА_4 позивач і зараз вчиняє насильницькі дії, при цьому, маючи заборгованість за аліментами перед ОСОБА_2 спекулює дітьми. Просить рішення суду скасувати, у позові відмовити повністю. У відзиві на апеляцію позивач ОСОБА_1 вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, зокрема, що син ОСОБА_3 проживав у нього добровільно, був усім забезпечений, що документально підтверджено. Втім, 28.07.2023 ОСОБА_3 пішов у с. Лавки у гості до своєї сестри ОСОБА_4 та друзів, які там проживають, обіцяв повернутися через два дні, але зв`язок з ним обірвався. Син з`явився тільки 01.09.2023 у судове засідання у справі № 303/8209/20 у супроводі матері та представника органу опіки Орос Л.П. , при цьому, вже змінивши свою думку щодо місця проживання. Всі троє дітей на даний час х ним контактують, бачаться щодня, у них відновилися хороші відносини і у скорому часі вони знову планують переїхати проживати до батька, оскільки у нього кращі умови, а постійні поїздки з с. Лавки до м. Мукачева до школи їх вимотують, також дітей лякають постійні сварки та бійки членів сім`ї відповідачки, яка проживає з психічно хворою сестрою і батьком-алкоголіком. Син ОСОБА_3 уже дорослий і сам визначає місце свого проживання. На час ухвалення рішення щодо стягнення аліментів на утримання сина спору про визначення місця проживання дітей не було. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності суд приходить до такого. Із урахуванням положень ЦПК України щодо диспозитивності судового процесу: суд першої інстанції розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог, з наведених ним підстав і на підставі доказів, поданих учасниками справи; апеляційний суд: перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права (ст. 13 ч. 1, ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України). За приписами ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 7, 8 СК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-81 ЦПК України: особа діє у цивільних, в тому числі, в сімейних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; за загальним правилом обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; обов`язок доказування позову лежить на позивачеві, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони ґрунтуються на підставах позову, відповідають вимогам закону, договору та є доведеними у належний процесуальний спосіб (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України). Спірні правовідносини регулюються нормами СК України щодо обов`язку батьків утримувати дитину та його виконання. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 28.02.2008 до його розірвання рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 16.03.2017, яке набрало законної сили 28.03.2017 (а.с. 13, посилання в мережі Internet на Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/65369599). Цим рішенням суду встановлено, зокрема, що відповідно до Свідоцтв про народження серій НОМЕР_1 від 02.02.2009, НОМЕР_2 від 23.06.2011 і НОМЕР_3 від 26.10.2012 у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У справі міститься копія виданого 08.10.2021 повторно Мукачівським Відділом ДРАЦС у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Свідоцтва серії НОМЕР_4 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 8). 30.11.2012 Мукачівською райдержадміністрацією видавалося посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_5 , згідно з яким мати ОСОБА_2 і батько ОСОБА_1 мають право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, строком до 23.01.2027 (а.с.15). 15.07.2022 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видана картка платника податків, РНОКПП НОМЕР_6 (а.с. 9). 09.11.2017 ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_13 , у якому ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_14 , що підтверджується копіями Свідоцтва про шлюб від 29.11.2018 серії НОМЕР_7 , виданого Мукачівським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області та Свідоцтва про народження від 08.05.2019 серії НОМЕР_8 , виданого Мукачівським МВ РАЦС ГТУЮ у Закарпатській області (а.с. 26, 27). Сторони зареєстровані та проживають нарізно: позивач ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12); відповідачка ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17). Відповідно до довідки від 18.05.2020 № р-1031/07-17, виданої в.о. старости с. Лавки Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_15 , за даними погосподарської книги Лавківської сільської ради № 4, особовий рахунок НОМЕР_9 , за адресою АДРЕСА_2 є відомості про таких громадян:

1. ОСОБА_16 , 1955 р.н. - батько,

2. ОСОБА_17 , 1962 р.н. - мати,

3. ОСОБА_18 , 1980 р.н. - дочка,

4. ОСОБА_2 , 1988 р.н. - дочка,

5. ОСОБА_3 , 2009 р.н. - внук,

6. ОСОБА_4 , 2011 р.н. - внучка,

7. ОСОБА_5 , 2012 р.н. - внук (а.с. 16). Витягом № 2023/002114119 з реєстру територіальної громади, виданим 10.03.2023 з інформаційної системи ДМС України через ДП «ДІЯ» за запитом ОСОБА_1 зафіксовано, що відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у системі відсутні (а.с. 10). Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 08.06.2021 у справі № 303/8209/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей первісний позов ОСОБА_2 задоволено, місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97502339). На час ухвалення судом рішення в справі, що розглядається, рішення Мукачівського міськрайонного суду у справі № 303/8209/20 не набрало законної сили, ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 09.08.2021 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07.10.2021 у справі № 303/5824/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.12.2021, збільшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12.06.2018 на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до суми по 2000,00 грн, щомісячно, на кожну дитину, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дітьми повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ). Судовими рішеннями у справі № 303/5824/21 встановлено, зокрема, що на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12.06.2018 розмір аліментів, визначений рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13.04.2017, було збільшено до суми по 1000,00 грн на кожну дитину щомісячно. 07.07.2022 Мукачівським міськрайонним судом видано виконавчий лист у справі № 303/5824/21 (а.с. 19). У справі містяться заяви сина сторін ОСОБА_3 : від 08.04.2023 до Мукачівського ГУНП м. Мукачева про відібрання від нього мамою паспорту (ID-картки), що створює йому проблеми в школі, в лікарні, не дає змоги йому зареєструватися та переоформити посвідчення дитини з багатодітної сім`ї щоб їздити на автобусах; просить зобов`язати маму повернути йому паспорт; від 12.04.2023 до начальника Служби у справах дітей м. Мукачева про те, що 07.04.2023 добровільно, за власним бажанням прийшов до батька, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і бажає там надалі проживати; від 24.04.2023 до Мукачівського міськрайонного суду, за змістом якої зазначає, що: наразі проживає з батьком і планує там проживати; з мамою рідко бачиться, вона йому нічого не купує, усім необхідним його забезпечує тато; до того ж мама викрала його паспорт і відмовляється повертати, через що він змушений був звернутися до відділу поліції у Мукачеві ; просить суд стягувати з мами аліменти у розмірі 2000,00 грн, що якраз вистачить на харчування в школі (а.с. 20-22). На обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 надав суду також: копії квитанцій про погашення ОСОБА_1 кредитів (а.с. 28); копії квитанцій про оплату квитків на різні розважальні заходи (а.с. 29); копію квитанції від 28.04.2023 № 0.0.2971996248.1 про сплату аліментів (а.с. 37); акт обстеження умов проживання від 27.04.2023, складений гол. спеціалістом служби у справах дітей Орос Л.П. та заступником директора КУ «Центр надання соціальних послуг» Соскідою Д.А., в якому зафіксовано бажання синів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживати разом з батьком, яким створені всі для цього умови, та, зокрема: будинок двоповерховий, на вісім кімнат, повністю обладнаний і вмебльований; зарплата батька близько 50000,00 грн щомісячно; діти ОСОБА_5 і ОСОБА_3 проживають без реєстрації, перший - з 27.09.2021, другий - з 07.04.2023, навчаються у Мукачівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 ім. Т.Г. Шевченка, батько постійно цікавиться успіхами синів, контактує з класними керівниками (а.с. 38-39); психолого-педагогічну характеристику ОСОБА_3 , дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, учня 8-В класу Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 ім. Т.Г. Шевченка, з якої вбачається те, що ОСОБА_3 проживав із мамою, а з 07.04.2023 проживає разом з татом; у сім`ї як батька, так і у матері створені всі необхідні житлово-побутові умови для всебічного та гармонійного розвитку особистості (а.с. 50-51); розрахунок заборгованості зі сплати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , яка на квітень 2023 року становить 12193,55 грн (а.с. 59); заяву, підписану сусідами ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , на підтвердження факту проживання ОСОБА_3 разом з батьком із квітня 2023 року (а.с. 76-77). Суду першої інстанції позивач надавав і копії електронних виписок з Мукачівської ОДКЛ про діагноз сина ОСОБА_3 , втім нечитабельні (а.с. 40-45). 01.02.2023 Мукачівський міськрайонний суд ухвалив рішення у справі № 303/5775/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів, яким позов задовольнив частково: припинив з 23.08.2022 стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07.10.2021 року у справі № 303/5824/21; стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.08.2022 року і до досягнення дитиною повноліття; стягнув із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 грн (а.с. 23-24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/108906262). На час ухвалення судом рішення в справі, що розглядається, рішення Мукачівського міськрайонного суду у справі № 303/5775/22 не набрало законної сили, ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 05.05.2023 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 ( ОСОБА_37 ). Відповідачка ОСОБА_2 заперечувала проти позову, вказувала на те, що позивач після розлучення вчиняє протиправні дії кримінального характеру щодо неї та дітей: тиск, погрози, мордування і побої, з цього приводу є кримінальне провадження. Діти тривалий час під тиском, бояться його, забрані від неї сини перебувають у батька незаконно. Ідуть судові справи, розпочато поділ спільного майна, визначення місця проживання дітей тощо (а.с. 60). На час розгляду справи апеляційним судом: постановою Закарпатського апеляційного суду від 01.08.2023 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.06.2021 у справі № 303/8209/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112648366); постановою Закарпатського апеляційного суду від 14.08.2023 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 01.02.2023 у справі № 303/5775/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів скасовано, у позові відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112829188). Судовими рішеннями в справі № 303/8209/20 констатовано, що: діти сторін зареєстровані за місцем проживання матері в АДРЕСА_2 , Мукачівської міської територіальної громади; зі змісту акту обстеження умов проживання від 26.01.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , слідує, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживають з 27.09.2021 року з батьком, який створив належні умови, має доходи та бажання, щоб всі діти проживали з ним; в акті обстеження умов проживання від 26.01.2022 за адресою: Мукачівська міська територіальна громада, АДРЕСА_2 , наведено, що дочка ОСОБА_4 проживає з матір`ю, яка працює помічником вихователя у Мукачівському дошкільному закладі № 23, де отримує зарплату в середньому 6000,00 грн на місяць, а також отримує аліменти на трьох дітей; умови проживання дитини задовільні, забезпечена усім необхідним; мати має бажання, щоб всі діти проживали біля неї; з даних оцінки стану та потреб дітей вбачається, що діти відчувають потребу у проявах емоційного тепла батьків та бажають рівнозначно вибудувати взаємостосунки, як з батьком, так і з матір`ю; конфлікт батька та матері щодо участі кожного з них у житті дітей негативним чином впливає на їх емоційний стан; У ході апеляційного розгляду діти ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були заслухані в судових засіданнях і остаточно висловили своє бажання постійно проживати з матір`ю, оскільки з нею почувають себе затишно і комфортно; визначення судом першої інстанції основного місця проживання дітей разом з матір`ю не є перешкодою для того, щоб діти певен період часу за їх бажанням пожили у батька; зазначене не буде впливати на статус постійного місця проживання дітей, який визначено рішенням суду, позаяк не може бути свідченням того, що таке місце проживання змінено дітьми на постійній основі. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 14.08.2023 у справі № 303/5775/22 констатовано, що: само по собі встановлене перебування сина ОСОБА_5 за місцем проживання позивача як батька та платника аліментів не звільняє останнього від обов`язку сплачувати аліменти на утримання дитини, стягнуті відповідно до судового рішення, оскільки в даному випадку платник аліментів як батько має право на підтримання із дитиною регулярних особистих стосунків і зобов`язаний брати участь у вихованні дитини, спілкуватись із ним, піклуватися про здоров`я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, у тому числі і за місцем свого проживання; рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.06.2021 у справі № 303/8209/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 01.08.2023; під час апеляційного перегляду цієї справи встановлено, що рішенням суду, яке набрало законної 01.08.2023, визначено місце проживання, зокрема, сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із мамою, а твердження позивача про нецільове використання коштів (аліментів) відповідачем не доведено жодними належними та допустимими доказами. Згідно зі ст. 3 ч. 1 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 і ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 (Конвенція про права дитини), ст. 7 ч.ч. 7, 8 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами,… судами, адміністративними … органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Регулювання сімейних відносин здійснюється СК України на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми за відповідних умов регулюються також нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (ст.ст. 1, 2, 7, 8 СК України, ст. 3 ЦК України). Конвенція про права дитини передбачає, що держави-учасниці: зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ст. 3 ч. 2); поважають відповідальність, права і обов`язки батьків … належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються (ст. 5); забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ст. 6 ч. 2); докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини; батьки … несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини; найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ст. 18 ч. 1); визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини; батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 ч.ч. 1, 2); визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом (ст. 31 ч. 1); жодне в цій Конвенції не торкається будь-яких положень, які більшою мірою сприяють здійсненню прав дитини і можуть міститися: a) в законі Держави-учасниці, або b) в нормах міжнародного права, що діють щодо даної держави (ст. 41). Відповідно до Конституції України, норм СК України, які узгоджуються з приписами Конвенції про права дитини: кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ст. 51 Конституції України); мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; за загальним правилом, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 ч.ч. 1, 2 СК України); батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України); за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ст. 181 ч. 3); розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (182 ч. 2). У рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Таким чином, матеріальне утримання дитини є обов`язком батьків, у контексті виконання якого може йтися лише про порядок надання такого утримання та про його розмір з урахуванням відповідних обставин. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово; фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом; фізична особа може мати кілька місць проживання (ст. 29 ч.ч. 1, 2, 6 ЦК України). Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 ч. 3 СК України). При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, що мають істотне значення (ст. 182 ч. 1 СК України). Виходячи з норм ст. 32 ЦК України, ст. 179 СК України, дитина у віці від 14 до 18 років має право самостійно одержувати аліменти, які є її власністю, та розпоряджатися ними, а той із батьків дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України (ст. 192 ч. 1 СК України). Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (ст. 273 ч. 4 ЦПК України). У постанові від 28.09.2022 у справі № 686/18140/21 Верховний Суд у ситуації, подібній до тої, що має місце в справі, яка розглядається, сформулював правову позицію, за змістом якої, зокрема: припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує, у такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача; контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей; неповнолітній син сторін проживає по черзі у квартирі кожного з батьків; позивач не може вважатися таким, що повністю утримує сина; [син] пояснював, що речі купує собі сам (за кошти, що йому перераховує мама) або мама; отже, відсутні підстави для припинення сплати аліментів на дитину. Отже, попри наявність певних даних про проживання сина сторін ОСОБА_3 з батьком із квітня 2023 року по АДРЕСА_1 таке проживання за обставинами справи не може бути визнане постійним і в усякому разі таким стійким і тривалим, яке давало б належні і достатні підстави для припинення стягнення з батька на утримання сина аліментів, визначених судом. Як убачається з наявних матеріалів, стосунки між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 конфліктні, сини сторін ОСОБА_3 і ОСОБА_5 у певні періоди часу проживають (перебувають) як із матір`ю, так і з батьком, донька ОСОБА_4 проживає з матір`ю. Згоди з приводу місця проживання дітей та їх утримання батьки самостійно досягти не змогли, на час вирішення справи судом першої інстанції між ними тривали відповідні судові спори, остаточні рішення в яких ще не були ухвалені. Сама по собі наявність таких спорів не є перешкодою для розгляду питання про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини, яка не проживає з одержувачем аліментів, до прикладу, через нецільове використання аліментів їх одержувачем, проте, може істотно ускладнювати вирішення такого питання, вказувати на його несвоєчасність, а в разі, коли платник аліментів наполягає на його вирішенні, вимагає від нього безумовного дотримання високого стандарту доказування обставин, які переконливо, поза будь-яким обґрунтованим сумнівом вказують на необхідність припинення стягнення аліментів. Такого стандарту в справі, що розглядається, позивачем досягнуто не було, що судом не було враховано. У подальшому тимчасове перебування сина ОСОБА_3 у батька припинилося вже в кінці липня 2023 року, думка сина про місце його проживання знову змінилася на користь проживання з матір`ю. Слід враховувати, що за відсутності для того певних виняткових обставин, яких у справі, що розглядається, немає діти (брати і сестра) не повинні розлучатися, повинні проживати разом у сім`ї або з одним із батьків, коли такі проживають окремо, що відповідає інтересам виховання дітей, їх розвитку, зміцнює родинний, психоемоційний зв`язок між ними тощо. Позиції, які сприяють фактичною роз`єднанню дітей та їхньому окремому один від одного проживанню за відсутності для того відповідних виняткових обставин, не можуть визнаватися такими, що відповідають найкращим інтересам дітей і є прийнятними. Проживання дітей із матір`ю жодним чином не позбавляє батька дітей права брати участь у їх вихованні та у спілкуванні з ними, при цьому, мати дітей зобов`язана усіляко сприяти такій участі батька. Батьки дітей зобов`язані виходити передусім із інтересів дітей, сприяти один одному в інтересах дітей у здійсненні їх сімейних і цивільних прав та у виконанні відповідних обов`язків, не чинити всупереч закону перешкод у цьому, батьки повинні вживати всіх можливих і залежних від них заходів для налагодження (відновлення) нормального позитивного спілкування і контакту дітей з обома батьками, роз`яснювати дітям ситуацію тощо. Тож суд першої інстанції не мав належних і достатніх підстав для звільнення позивача ОСОБА_1 від обов`язку сплачувати присуджені з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , і, відповідно, не мав підстав для стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь позивача на утримання цього сина. Суд ухвалив помилкове, з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення про задоволення позову. Відтак на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України апеляційну скаргу відповідачки, вказівка в якій на незаконність рішення суду першої інстанції вірна по суті, слід задовольнити, рішення суду скасувати, в позові - відмовити та відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягнути з позивача в дохід держави судовий збір у розмірі 1610,40 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. 367 ч.ч. 1, 4, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 липня 2023 року скасувати, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1610,40 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, який є днем складення повного судового рішення, але протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду. Судді