Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2274/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2274/25 Суддя (судді) першої інстанції: Вісьтак М.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Беспалов О.О. Кузьмишина О.М. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування позивачу індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2022 роки; - зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2022 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування позивачу індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 років; - зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомогу при звільненні за 17 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення виплачену при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення, при нарахуванні одноразової допомоги при звільненні з військової служби на виконання рішення суду, тому, на думку позивача, протиправна бездіяльність відповідача призвела до того, що позивачу не в повному обсязі здійснювались нарахування та виплати. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вказує, що індексація грошового забезпечення має одноразовий характер та не є складовою грошового забезпечення. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у період з 04.12.2014 по 14.02.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . З матеріалів справи вбачається, що в період проходження військової служби з 04.12.2014 по 14.02.2022 відповідачем здійснювались не в повному обсязі нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення. При обрахунку розміру «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 20П-XІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роки відповідачем не враховано індексацію грошового забезпечення. Також при обрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 років передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не враховано індексацію грошового забезпечення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі №320/7636/22 зобов`язано відповідача: - нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року. - нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.02.2022 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 вересня 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №320/7636/22 рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року змінено, виклавши абзац п`ятий його резолютивної частини в такій редакції: "Зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4402,27 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 14.02.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078". 23.07.2024 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі №320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №320/7636/22 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4402,27 грн в місяць у загальній сумі 237503,73 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%. Вказане підтверджується банківською випискою, доданою позивачем до адміністративного позову. Позивач вважаючи, що така протиправна бездіяльність відповідача призвела до того, що йому в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату «грошової допомоги на оздоровлення» за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роки, та «одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 років», звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011- XII) від 20 грудня 1991 року № 2011- XII, «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закону № 1282-ХІІ), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011- XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. За змістом частини 2 і 3 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Згідно із статтями 1, 2 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. Отже, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що одноразова грошова допомога при звільненні військовослужбовця розраховується із сум складових його грошового забезпечення, які він отримував під час проходження служби. При цьому індексація грошового забезпечення має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, та є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення. Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, від 30.11.2023 у справі № 380/21619/21. Отже, всупереч доводів апелянта, індексація грошового забезпечення є його складовою, а відтак повинна бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється обрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення. З урахуванням наведеного та з огляду на те, що індексація грошового забезпечення є його складовою, яка враховується при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо розрахунку ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2022 роки без урахування індексації грошового забезпечення, а також наявність правових підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби за 17 років, грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2022 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі Nє320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №320/7636/22. Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про задоволення позовних вимог. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: О.О. Беспалов О.М. Кузьмишина (повний текст постанови складено 16.04.2026р.)