Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/31259/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/31259/25 Провадження № 22-ц/820/925/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року (суддя Карплюк О. І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що 05 листопада 2024 року відповідач ОСОБА_2 спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді забійної рани носа, підшкірної гематоми лівої вушної раковини, верхньої третини лівого передпліччя, лівої ключиці, правої верхньої кінцівки, верхньої третини лівої гомілки, правої гомілки, що підтверджується довідкою № 2 про фіксацію тілесних ушкоджень від 08 листопада 2024 року. У зв`язку з чим зверталася до відділу поліції із заявою. Згідно з відповіддю Хмельницького РУП ВП № 2 № 121/118/01-2025 в діях ОСОБА_2 немає ознак кримінального правопорушення. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, спричинених неправомірними діями відповідача, зазнала фізичного болю, страждань, порушення нормального способу життя, їй спричинена матеріальна шкода у розмірі 2207,60 грн (витрати на лікування) та моральна шкода в розмірі 30000 грн. Тому позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 2207,60 грн, моральної шкоди - 30000 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року в позові відмовлено. ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права. порушення норм процесуального права. Не погоджується з висновками суду про недоведеність позовних вимог. Долученими до позовної заяви довідкою про фіксацію тілесних ушкоджень № 2 від 08 листопада 2024 року та відповіддю Хмельницького РУП ВП № 2 № 121/118/01-2025 підтверджено спричинення відповідачем їй тілесних ушкоджень. Вказані докази суд не взяв до уваги. Суд не повідомив її про надходження заяви ОСОБА_2 , в якій останній заперечує факт нанесення їй тілесних ушкоджень, що перешкодило подати свої заперечення. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Установлено, що відповідно до довідки про фіксацію тілесних ушкоджень № 2 від 08 листопада 2024 року у ОСОБА_1 виявлено забійну рану носа, підшкірні гематоми лівої вушної раковини, верхньої третини лівого передпліччя, лівої ключиці, правої верхньої кінцівки, верхньої третини лівої гомілки, правої гомілки. Зі слів хворої 05 листопада 2024 року о 14 год 15 хв. її побив сусід. Згідно з відповіддю Хмельницького РУП ВП № 2 № 57921-2025 від 04 квітня 2025 року по факту звернення вже була проведена перевірка та складена довідка № 904 від 24 листопада 2024 року, тому згідно з пунктом 2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» звернення, по яких прийнято попереднє рішення, не розглядаються. З ОСОБА_3 проведено бесіду профілактичного характеру щоб не допускав правопорушень різного характеру, а тому в зв`язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення у встановленій події, підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування немає. Фіскальними чеками ТОВ «ХМПА», ТОВ «Хмельницька міська перша аптека» підтверджено придбання 12 і 20 листопада 2024 року, 11 грудня 2024 року ліків на загальну суму 2207,60 грн. Фіскальним чеком ТОВ «Ультрадіагностика» підтверджено оплату 19 листопада 2024 року послуги «КТ ГМ» на загальну суму 1500 грн. На фотознімках зафіксовано наявність в ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Відмову в позові суд мотивував недоведеністю позовних вимог. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. У частинах 1, 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (частини 1 і 2 статі 23 ЦК України). Згідно з частинами 1 і 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. На підставі часини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. У деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Саме на позивача у деліктних правовідносинах покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Колегія суддів вважає, що позивачка не надала доказів протиправності поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою. Заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 саме ОСОБА_2 не встановлено компетентними органами. У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження протиправної поведінки відповідача та спричинення ним позивачці тілесних ушкоджень, які були зазначені в довідці № 2 від 08 листопада 2024 року. Не містить посилання на такі докази й апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо оцінки наданих доказів. З огляду на викладене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову. Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 16 квітня 2026 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта