Ухвала КЦС ВС № 529/622/24

УХВАЛА 15 квітня 2026 року м. Київ справа № 529/622/24 провадження № 61-4903ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 квітня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Диканської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком без участі матері, встановив: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком без участі матері Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2026 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. 08 квітня 2026 року заявник ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 квітня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2026 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Заявник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, зазначає, що копію повного тексту постанови Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2026 року отримав наручно 01 квітня 2026 року, на підтвердження чого долучає відповідний доказ. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, він підлягає поновленню. Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявниказазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: - застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2025 року в справі № 127/3622/24, від 13 листопада 2025 року в справі № 592/20023/23, від 29 листопада 2025 року в справі № 759/8056/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); - судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 квітня 2025 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2026 року. Відкрити касаційне провадження у вказаній справі. Витребувати з Полтавського районного суду Полтавської області цивільну справу № 529/622/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Диканської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком без участі матері. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко