Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/6818/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6818/25 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна Суддя-доповідач: Боровицький О. А. 15 квітня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив: - визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відновлення його на військовому обліку та направлення на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 із військового обліку згідно із висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2022, яким його визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку за графи ІІ ст. 61-а, 39-б розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України 2008 №402, відповідно до відомостей у військовому квитку серії НОМЕР_1 . Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 з 23.06.2017, що підтверджується записом у військовому квитку (а.с. 8 зворотній бік). Довідкою від 26.05.2022 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 на підставі графи ІІ ст. 61-а, 39-б розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, з занесенням відомостей до військового квитка на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с. 8 зворотній бік, 12). Відповідно до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ №358 від 19.10.2023, на підставі пункту 2.8.5. пункту 2.8 глави 2 розділу 1 наказу №402 по встановленню ступеню придатності до військової служби військовозобов`язаного, прийнято рішення солдата запасу ОСОБА_1 направити на обстеження та контрольний медичний огляд ВЛК до ВМКЦ ЦР, що підтверджується Витягом з протоколу засідання штатної ВЛК Центральної ВЛК Збройних Сил України від 19.10.2023 за №358 (а.с. 17). Відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" ОСОБА_1 взято на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13). Позивач пройшов медичний огляд в позаштатній постійно діючій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідно до Довідки ВЛК від 20.05.2025 за №2025-0520-1210-5567-7, на підставі ст. 39б, 61б графи ІІ розкладу хвороб, визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних закладах, центрах закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Позивач не погоджується з діями відповідача, тому звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції зробив висновок, що оскільки матеріали справи не містять доказів звернення позивача про виключення його з військового обліку, тому відсутні підстави для визнання протиправних дій відповідача щодо відновлення позивача на військовому обліку. До того, ж як установлено з матеріалів справи, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян здійснюється шляхом застосування автоматичної верифікації відомостей із застосуванням інформаційної взаємодії баз даних державних реєстрів. Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками враховуючи наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ). Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. За приписами частини другої цієї ж статті Закону проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Так, пунктами 305, 306 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009), передбачено, що в особливий період військовослужбовці проходять військову службу в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження військової служби в особливий період. Доукомплектування особовим складом Держприкордонслужби в особливий період здійснюється шляхом прийому громадян на військову службу за контрактом, а також призову резервістів та військовозобов`язаних, які не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу здійснюється у терміни, визначені мобілізаційними планами Державної прикордонної служби України, та в порядку, визначеному законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Згідно з частиною третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Частиною сьомою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). За змістом частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які, зокрема, вибули на строк більше трьох місяців за межі України. Частиною четвертою статті 37 Закону № 2232-XII у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника). Відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції на час виникнення спірних відносин, громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третьої цієї статті. З аналізу наведених норм права висновується, що для зняття військовозобов`язаного з військового обліку має існувати хоча б одна з підстав визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Як встановлено судом апеляційної інстанції, що відповідно до довідки від 26.05.2022 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 на підставі графи ІІ ст. 61-а, 39-б розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, з занесенням відомостей до військового квитка на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с. 8 зворотній бік, 12). Однак, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що приписи статті 37 Закону № 2232-XII визначають порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання. За приписами частини третьої статті 37 цього ж Закону призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку. Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього. Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року №280/2880/24. Як встановлено судом апеляційної інстанції, що довідкою від 26.05.2022 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 на підставі графи ІІ ст. 61-а, 39-б розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, з занесенням відомостей до військового квитка на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Крім того, відповідно до відмітки в у військовому квитку серії НОМЕР_1 зазначено, що 26.05.2022 року виключений з військового обліку згідно вимог ст. 37 ч.6 п. 3 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с.8 зворотній бік). А тому враховуючи вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно не вніс в Єдиний державний реєстр призовників військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 та протиправно направив ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити частково. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення в Єдиний державний реєстр призовників військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 . Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку. В решті задоволенні позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.