Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/1793/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1248/26 Справа № 212/1793/26 Суддя у 1-й інстанції - Рибкіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М. за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонера, інваліда 3 групи, учасника бойових дій, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом першої інстанції: Судом першої інстанції встановлено, що 20.01.2026 о 21:50 у м. Кривому Розі по вул. Військового Тилу, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Kuga з державним номерним знаком НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проведено в установленому законом порядку в медичному закладі "ДБКЛНПД ДОР", що підтверджується висновком лікаря-нарколога № 96 від 20.01.2026. Факт правопорушення зафіксовано на мобільний телефон iPhone 15 та нагрудні відеореєстратори № 475340, № 475175, № 475178, № 477302. Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги: З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку . В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення у справі. В своїй апеляційній скарзі апелянт категорично заперечує факт керування транспортним засобом Ford Kuga та стверджує, що за кермом перебувала інша особа. Позиції учасників: В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з зазначених в ній підстав. Висновки суду: Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку учасників, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт скоєння адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджуються дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, яким судом надана повна та належна оцінка, а саме: протоколом серії ЕПР1 № 580099 від 31.01.2026 року, зміст якого викладено вище, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП; направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.01.2026, в якому зафіксовані виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка,що не відповідає обстановці; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, з результатами згоден; висновком КП ДБЕЛПД ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.01.2026 № 96, складеному о 22-40 20.01.2026, яким встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 направлений на огляд 20.01.2026 о 21:55. Висновком встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 ППП у м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП згідно якого 20.01.2026 під час патрулювання вул. Військового тилу, біля будинку № 7, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", було зупинено транспортний засіб Ford Kuga державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд. Водій погодився пройти медичний огляд у закладі КП "ДБКЛНПО" ДОР. 31.01.2026, після опрацювання висновку № 96 від 21.01.2026, ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом висновку, роз`яснено права за ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та складено протокол серії ЕПР1 № 580099. Подію зафіксовано на нагрудні відеореєстратори № 475340, № 475175, № 475178, № 477302- довідкою ст. інспектора ВАП ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП , згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 ; відеозапис з бодікамер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобу Ford Kuga державний номерний знак НОМЕР_2 та перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніня. В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами. Підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні. Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає. Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та перебування за кермом іншої особи, суд апеляційної інстанції дослідив відеозапис, долучений до матеріалів провадження, згідно з яким під час зупинки транспортного засобу на місці водія знаходився саме ОСОБА_1 . Під час спілкування з працівниками патрульної поліції останній жодного разу не заперечував факту керування транспортним засобом і не повідомляв про перебування за кермом іншої особи. Крім того, у транспортному засобі, крім ОСОБА_1 , нікого не було. З огляду на вищезазначене, надані суду докази в їх сукупності є належними та достатніми доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та, на думку апеляційного суду, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя: