Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/493/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/493/26 Категорія 105000000Головуючий у суді І інстанції: Завальнюк І.В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Федусика А.Г., Шляхтицького О.І., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, мотивуючи його тим, що з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адресу Управління надійшла оскаржувана постанова про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання в повному обсязі судового рішення. Однак позивач зазначає, що на виконання судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області було здійснено перерахунок пенсії пенсіонерові, в результаті чого розмір пенсії приведено у відповідність із судовим розсудом. Сума доплата з урахуванням фактично виплачених сум обліковується в ГУ ПФУ в Одеській області та її виплата буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. В свою чергу, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 79409331 від 29.12.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Стягнуто з бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір в розмірі 2262,40 грн (дві тисячі двісті шістдесят дві грн 40 коп.). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду в частині неправомірного стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 2262,40 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов в частині стягнення судового збору, суд першої інстанції не врахував, що позивачем у даній справі виступає - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, територіальний орган Пенсійного фонду України, а тому, підпадає під визначення суб`єкта владних повноважень згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України. Таким чином, на думку апелянта, при розподілі судових витрат у даній справі підлягають застосуванню правила ч. 2 ст. 139 КАС України та при задоволенні позову ГУПФУ в Одеській області з відповідача підлягають стягненню виключно судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Зазначає, що аналогічна правова позиція визначена у рішеннях Верховного суду, зокрема, в ухвалах від 05 квітня 2018 року у справі № 816/650/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 1240/2582/18, від 07 травня 2019 року у справі № 497/1591/18, від 04 жовтня 2019 року у справі № 826/14258/18. Враховуючи те, що суб`єктом владних повноважень не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що рішенням ООАС від 29.08.2025 № 420/25055/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії задоволено, та, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки УСБУ в Одеській області від 21.02.2025 року №1801 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року з розрахунку 77% грошового забезпечення визначеного у довідці для перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Зазначене судове рішення набрало законної сили 30.09.2025, у зв`язку із чим 15.10.2025 ООАС видані виконавчі листи № 420/25055/25. 21.10.2025 cтаршим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком Олександром Сергійовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 79409331 з примусового виконання виконавчого листа № 420/25055/25 від 15.10.2025 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки УСБУ в Одеській області від 21.02.2025 року №1801 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року з розрахунку 77% грошового забезпечення визначеного у довідці для перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру на підставі Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. На лист, який надійшов до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 22.10.2025 з постановою старшого державного виконавця О. Пхіденка від 21.10.2025 ВП № 79409331 про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 420/25055/25, виданому 15.10.2025 Одеським окружним адміністративним судом, листом від 07.11.2025 № 1500-0405-5/184862 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 по справі № 420/25055/25, яке набрало законної сили 30.09.2025, та з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025, ОСОБА_1 07.11.2025 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 31 717,02 грн. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/25055/25 за період з 01.02.2023 по 30.11.2025 з урахуванням фактично виплачених сум склала 813838,11 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.02.2022 по 30.11.2025 в сумі 813838,11 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. 29.12.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком Олександром Сергійовичем прийнято постанову ВП № 79409331, якою на ГУ ПФУ в Одеській області накладено штраф в розмірі 5100 грн. В якості підстави для накладення штрафу державним виконавцем зазначено, що сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/25055/25 за період з 01.02.2023 по 30.11.2025 з урахуванням фактично виплачених сум склала 813838,11 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Однак, фактичний розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився, що підтверджується поданою ним заявою. Таким чином, вимоги виконавчого документа боржником не виконано в повному обсязі без поважних на те причин. Позивач, вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку застосування відповідачем до позивача штрафу суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. На підставі ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а саме неправомірного стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 2262,40 грн. Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відповідно до частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Отже з системного аналізу вказаних норм вбачається, що визначальним для визначення сторони в якості суб`єкта владних повноважень є здійснення ним у спірних правовідносинах публічно-владно управлінських функцій, в тому числі на виконання делегованих повноважень та факти виникнення спору у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 справі №815/4246/17 зазначив, що при зверненні органу влади до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень ключовим моментом виступає характер такого звернення, тобто, чи позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів (як юридична особа публічного права) (пункт 1 частина 1 статті 19 КАС України), чи з метою встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень (як суб`єкт владних повноважень) (пункт 3 частина 1 статті 19 КАС України), чи відповідно до покладених на нього положеннями чинного законодавства обов`язку звернення до суду (як суб`єкт владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій) (п.5 ч.1 ст.19 КАС України). Звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а саме ж «право» на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб`єкта владних повноважень, прирівнюється до його «повноважень», має бути чітко передбачено законом. Звернення ГУ ПФУ в Одеській області з цим позовом до адміністративного суду зумовлене незгодою із рішенням відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за захистом своїх порушених прав та інтересів як сторона виконавчого провадження, а не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства. Тобто у цьому спорі ГУ ПФУ в Одеській області діяло не як суб`єкт владних повноважень, а як юридична особа до суб`єкта владних повноважень - відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо оскарження постанови старшого державного виконавця цього відділу, винесеної в рамках виконавчого провадження, будучи їх стороною, в межах наданих п.1 ч.1 ст.19 КАС України. З огляду на вищезазначене, цей спір не є «компетенційним» (у значенні пункту 3 частини першої статті 19 КАС), а подання адміністративного позову не є формою реалізації компетенції органу. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на судові рішення Одеського окружного адміністративного суду та Верховного Суду, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даних правовідносинах ГУПФ виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як особа, яка оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень та про застосування положень частини 1 статті 139 КАС України та стягнення з відповідача на користь ГУПФ судового збору. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року по справі № 420/493/26, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький