Постанова 4854 № 420/6723/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6723/19 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Дата і місце ухвалення: 28.02.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (на час звернення - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області) про визнання протиправною та скасування постанови від 25.10.2019р. ВП №59301899, якою за невиконання вимог виконавчого листа №420/6001/18, на підставі ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», на позивача накладено штраф в сумі 5100 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2019р. позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни від 25.10.2019р. ВП №59301899 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. 27.12.2019р. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в порядку п.3 ч.1 ст.252 КАС України, подало до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №420/6723/19 про стягнення з Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судового збору в сумі 1921 грн. Вимоги поданої заяви позивач обґрунтовував тим, що при вирішенні спору судом першої інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року заяву задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (правонаступником якого є Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 грн. Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції припустився порушень як норм процесуального, так і норм матеріального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано положень частини 3 статті 139 КАС України, якою передбачено, що суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Також, судом залишено поза увагою положення частини другої статті 139 КАС України, якою визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, у даному випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому судові витрати відшкодуванню не підлягають. У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ставиться питання про скасування додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року по справі №420/6723/19. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року по справі №420/6723/19 - без змін. Позивач зазначає, що ним подано до суду позов не як суб`єктом владних повноважень, а як юридичною особою - боржником у виконавчому провадженні, а тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ч.ч.2, 3 ст.139 КАС України. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжного доручення №26010 від 21.11.2019р. при зверненні з даним позовом до суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплатило судовий збір в сумі 1921 грн. При цьому, при прийнятті рішення від 06.12.2019р. про задоволення позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Одеським окружним адміністративним судом не вирішувалось питання про розподіл судових витрат. Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Задовольняючи подану позивачем заяву про розподіл судових витрат суд першої інстанції дійшов висновку про її обґрунтованість. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Так, відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частинами 2, 3 вказаної статті Кодексу передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. З посиланням на вказані норми апелянт стверджує, що на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як суб`єкта владних повноважень, позов якого задоволено судом, можуть бути стягненні з іншої сторони лише витрати такого суб`єкта, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта виходячи з наступного. Згідно п.8, п.9 ч.1 ст.4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкта владних повноважень визначено як орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Звернувшись з даним позовом до суду щодо оскарження рішення державного виконавця в порядку ч.1 ст.287 КАС України, позивач - Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області, не виступає суб`єктом владних повноважень. У спірних правовідносинах, згідно п.7, п.9 ч.1 ст.4, ч.1 ст.287 КАС України, суб`єктом владних повноважень виступає саме Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), рішення якого оскаржено юридичною особою - боржником у виконавчому провадженні ВП №59301899, на якого накладено штраф за невиконання вимог виконавчого листа. На користь такого висновку колегії суддів свідчать і положення статті 19 КАС України, якою передбачено випадки поширення юрисдикції адміністративних судів при зверненні суб`єкта владних повноважень, зокрема: на спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (п.3 ч.1); за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (п.5 ч.1). Відповідно од ч.4 ст.5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Таким чином, оскільки в даному випадку позивач не здійснює владно-управлінські функції, а звернувся до суду в якості юридичної особи - боржника у виконавчому провадженні, а відтак не є суб`єктом владних повноважень у даних конкретних правовідносинах, тому судовий збір, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню на користь позивача, в силу вимог ч.1 ст.139 КАС України. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 31.10.2018р. по справі №806/2642/16, оскільки в даній справі позивачем була юридична особа, яка оскаржувала рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, як суб`єкта владних повноважень. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) і скасування додаткового рішення суду першої інстанції від 28.02.2020р. немає. А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 12 травня 2020 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук