Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/3893/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3893/25 Категорія: 112010200Головуючий у суді І інстанції: Дерев`янко Л. Л. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідачаСеменюка Г.В. суддів: Федусика А.Г. Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії в с т а н о в и В: У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просила: - визнати протиправним рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії за віком з урахуванням періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.09.1994 по 28.04.2017; - зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше здійснених виплат пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу часу здійснення підприємницької діяльності з 01.09.1994 по 28.04.2017 та призначити пенсію за віком з дати звернення із заявою про призначення пенсії. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком, призначену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Під час перевірки правильності розрахунку призначеної пенсії, позивачка виявила, що при визначенні її страхового стажу пенсійним органом не враховано період здійснення підприємницької діяльності з 01.09.1994 по 28.04.2017. У зв`язку з цим, 10.02.2025 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком з урахуванням указаного періоду здійснення підприємницької діяльності. Однак, листом від 24.02.2025 ГУ ПФУ в Миколаївській області відмовило у зарахуванні такого стажу посилаючись на те, що позивачка не подавала передбачену законодавством звітність у період здійснення підприємницької діяльності з 01.09.1994 по 28.04.2017. Позивачка вважає таку відмову протиправною, оскільки спірний період здійснення нею підприємницької діяльності підтверджується листом Головного управління ДПС у Миколаївській області №24297/6/14-29-50-03-02 від 27.11.2024. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.02.2025 про перерахунок пенсії. Зобов`язав ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 про перерахунок пенсії з прийняттям відповідного рішення. В іншій частині позовних вимог суд відмовив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, представниця ГУ ПФУ в Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Мотиви апеляційної скарги полягають у тому, що позивачка звернулась до пенсійного органу 10.02.2025 із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян» щодо розгляду питання можливості перерахунку пенсії за віком з урахуванням періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.09.1994 по 28.04.2017. За результатами розгляду даного звернення ГУ ПФУ в Миколаївській області надало відповідь від 24.02.2025, якою надано роз`яснення щодо порядку звернення до органів Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії. Скаржниця указує, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував, що Додатком 1 до Порядку № 22-1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1) встановлено форму заяви про призначення/перерахунок пенсії визначеного зразка. Тобто, для вчинення дій, спрямованих на призначення/перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. Отже, скаржниця указує, що із заявою встановленого зразка позивачка не зверталась, а на подану нею у довільній формі заяву ГУ ПФУ в Миколаївській області надало лише відповідь на звернення, яка не є рішенням суб`єкта владних повноважень. ОСОБА_1 , скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а тому просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Мотиви відзиву відтворюють мотиви, викладені у позовній заяві. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справу судом апеляційної інстанції розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058) з 05.02.2010. 10.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою довільної форми, в якій зазначила, що «була приватним підприємцем із спрощеною системою оподаткування за період з 01.01.2000 р по 31.12.2009 р». Просила врахувати цей стаж і зробити відповідний перерахунок пенсії (а.с.44). До заяви позивачка додала лист Головного управління ДПС у Миколаївській області № 24297/6/14-29-50-03-02 від 27.11.2024, за відомостями якого вона, як фізична особа-підприємець перебувала на спрощеній системі оподаткування в період з 01.01.2002 по 31.12.2007, з 01.04.2008 по 31.12.2009. Листом від 24.02.2025 № 2877-2072/С-02/8-1400/25 ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомило позивачку, що за період здійснення підприємницької діяльності звітність до Пенсійного фонду України не подавалась. Оскільки на теперішній час державну реєстрацію підприємницької діяльності припинено, звітність до системи персоніфікованого обліку вже не може бути подана. Для проведення перерахунку пенсії підстав немає. Не погоджуючись з викладеним у листі від 24.02.2025, позивачка звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини між сторонами щодо перерахунку пенсії з підстав зарахування до стажу позивачки періодів з 01.09.1994 по 31.12.1999, з 01.01.2010 по 28.04.2017 не є спірними, оскільки позивачка не зверталась до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням до страхового стажу указаних періодів. Разом з цим, суд першої інстанції, керуючись практикою Верховного Суду, виходив з того, що відповідач не прийняв жодного рішення за результатами розгляду заяви позивачки від 10.02.2025 в порядку, визначеному Законом №1058 та Порядком №22-1, натомість розглянув заяву позивачки в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надіслав їй лист від 24.02.2025. Суд першої інстанції констатував, що зміст заяви позивачки про перерахунок пенсії давав можливість пенсійному органу оцінити намір заявника. У зв`язку з цим, суд першої інстанції вважав, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні пенсії). Водночас, у даному випадку, таке рішення суб`єктом владних повноважень не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Отже, на думку суду першої інстанції, з огляду на те, що відповідачем не розглянуто по суті заяву позивачки від 10.02.2025, відповідно, жодного з передбачених Порядком №22-1 рішень за наслідками розгляду такої заяви не прийнято, належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви від 10.02.2025 про перерахунок пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 про перерахунок пенсії з прийняттям відповідного рішення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Так, у контексті змісту поданої апеляційної скарги, спірним питанням є обов`язок ГУ ПФУ в Миколаївській області приймати рішення про перерахунок або відмову в перерахунку пенсії за заявою, яка подана в довільній формі в порядку Закону України «Про звернення громадян». Надаючи оцінку доводам апеляції, колегія суддів виходить з такого. Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IVвідповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058-IV, згідно положень якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1. Відповідно до абз. 2 пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436. Пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17 - 19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до абз. 2-4 п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але небільше ніж на 15 днів. Згідно із пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Подібні положення містяться у Законі України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі Закон № 2073-IX). Зокрема, стаття 36 Закону №2073-IX передбачає, що адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги. Згідно частини першої статті 40 цього Закону заява повинна містити: найменування адміністративного органу, до якого вона подається; відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника; зміст вимоги заявника; дату складення заяви. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту заяви. Відповідно до положень статей 42-43 Закону № 2073-IX заява реєструється адміністративним органом в день її надходження. Відмова в реєстрації заяви не допускається. Адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням. У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі. У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків. Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається. У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху. Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху. Таким чином, аналізуючи положення Закону № 2073-ІХ колегія суддів доходить висновку, що відмова суб`єкта владних повноважень у вчиненні дій щодо розгляду звернення особи виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху у разі наявності відповідних підстав, є прямим порушенням цього Закону. Така бездіяльність адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах. З урахуванням змісту вищезазначених положень та контексту спірних відносин колегія суддів доходить висновку про те, що особа, яка претендує на перерахунок пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із відповідною заявою разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком №22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви. В апеляційній скарзі представниця ГУ ПФУ в Миколаївській області указує на те, що заява, подана позивачкою, не відповідає встановленій Порядком №22-1 формі, що унеможливлює здійснення перерахунку її пенсії. Колегія суддів не погоджується з таким твердженням, з огляду на таке. Вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних відносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії. На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту). Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року, 27 листопада 2019 року, 26 лютого 2020 року, 16 грудня 2021 року, 09 серпня 2023 року (справи №№537/3480/17, 748/696/17, 541/543/17-а, 500/1879/20, 520/5045/2020, відповідно). Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права. З усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав. Ураховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи. Застосовуючи указані правові висновки Верховного Суду до обставин даної справи за позовом ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції витребував від ГУ ПФУ в Миколаївській області заяву позивачки від 10.02.2025 з додатками, за результатами розгляду якої відповідачем надано відповідь від 24.02.2025. Так, з цієї заяви від 10.02.2025 вбачається, що вона є заявою про перерахунок пенсії, яка направлена, зокрема, на врахування стажу за період здійснення позивачкою підприємницької діяльності з 01.01.2000 по 31.12.2009 (а.с.44). Тобто, зміст заяви є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника, який полягає у перерахунку пенсії. За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ в Миколаївській області допустило протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.02.2025. У зв`язку з цим, є правильними висновки суду першої інстанції щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 про перерахунок пенсії з прийняттям відповідного рішення. За таких умов, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик